Про найбільше американське місто знають, напевно, усі. Чого не скажеш про Василівку – село у Біляївському районі. І, проте, є всі підстави припустити, що на далекому континенті про місцевих жителів багато чули. І не де-небудь, а в кабінетах Організації Об’єднаних Націй. Там, у звітах про виконання Програми розвитку ООН в Україні (ПРООН) «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», є рядок з назвою далекої Василівки.

А почалося все восени минулого року, коли місцева громада вирішила відгукнутися на названий вище міжнародний проект (який фінансується також і Європейським союзом).

Довелося подолати чимало складнощів, зокрема і з оформленням документів, але поруч були добрі помічники у особі Тетяни Маяк із Одеського ресурсного центру, працівники Головного управління зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції облдержадміністрації. Надали серйозну допомогу і підтримку Біляївська райрада, райдержадміністрація, інші районні служби.

Для початку потрібно було зупинитися на одному напрямі. Односільчани вирішили: це повинен бути ремонт садка-ясель «Колосок». Споруда мала убогий вигляд зовні й усередині, а величезні вікна із тріснутими шибками у холоднечу доводилося «утеплювати» ковдрами і усілякими іншими підсобними матеріалами. А в тому дошкільному закладі 75 діток, та ще понад 30 їхніх однолітків поки що сидять вдома.

На день офіційного відкриття оновленого «Колоска» з’їхалося чимало гостей з Одеси, Біляївки. Прибули сільські голови, у яких теж «працює» згаданий проект. А таких у районі – шість.

Гостей зустрічала завідувачка цього дошкільного закладу Наталя Ткач, яка тут працює 35 років. Її емоційна розповідь із демонстрацією знімків старої і оновленої будівлі доповнили діти, які підготували для гостей чудовий концерт із жартами-примовками і «серйозними» танцями.

І хоча на вулиці йшов дощ, в усіх на душі було весело і радісно.

Звичайно, багатьох гостей цікавили не лише зовнішні моменти. Сільські голови, насамперед, вникали у розкладний кошторис, з’ясовували, хто був платником. Ремонт дитсадка обійшовся у 200 тис. гривень – сума не до снаги для одного сільського бюджету. Але за умовами договору автори проекту виділили 81 тис. грн, ще 74,8 тис. отримано із районного бюджету, 8,2 тис. зібрало місцеве населення. А коли справа пішла на лад, сільська рада за рішенням місцевих депутатів додала ще 36,5 тис. грн, щоб відремонтувати і згаданий фасад, про який у проекті не йшлося.

Нагадаємо, що за умовами проекту населення обов’язково фінансує 5 відсотків вартості робіт. І тут хотілося звернути увагу на те, що справа не лише у цих коштах. Головне – об’єднати інтереси місцевого населення, створити з нього громаду однодумців.

У Василівці це зробити вдалося. Люди не лише зібрали гроші, але й установили щоденний контроль за витратою кожної копійки, вивішували повідомлення про роботу будівельників СК «Добробут». Одне слово, знову навчалися жити спільними інтересами.

Василівці вирішили піти далі і використати ресурс міжнародного проекту для організації збирання та вивезення сміття, встановлення альтернативного опалення в дитячому садку та інших соціальних об’єктах села, доки не вирішилося питання про його газифікацію.

Адже сама громада записала у своєму девізі: «Тепло збережемо в садочку – здорові будуть наші сини і дочки».

…На завершення кілька слів про самий проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Він за два роки вже одержав визнання 43 громад у багатьох районах області. Насамперед, в Іванівському, Біляївському, Болградському і Білгород-Дністровському. Але є чимало й таких, хто геть-чисто ігнорує цю ідею і постійно ходить із простягнутою рукою по місцевих інстанціях. Так для них менш клопітно...