Якось жителька міста Рені Людмила Леонідівна Коваль, котра виростила чудового сина і двох прекраснних доньок, сказала: «Добре ростити дітей у провінції». Чому? Відповідь на це запитання дав обласний семінар керівників райметодкабінетів (РМК), який нещодавно відбувся у Ренійському районі.

Методисти – учителі вчителів – розглянули тему підвищення рівня ефективності роботи освітньої системи та модернізації її науково-методичного супроводу. За словами заступника директора Одеського інституту удосконалення вчителів, кандидата філософських наук Л.К. Задорожньої, яка очолювала педагогічний форум, у Ренійському районі накопичено вражаючий досвід системної методичної роботи. Внаслідок цього – успішний виступ учнів на предметних олімпіадах, результативна робота дітей у Малій академії наук, інших інтелектуальних конкурсах.

– Не можна не помітити такої тенденції: що далі від обласного центру, то більше ми бачимо збережених добрих шкільних традицій і справжньої педагогічної творчості, – сказала Любов Кирилівна. – Тому зв’язок між інститутом удосконалення вчителів і найвіддаленішими від обласного центру школами повинна бути тісною і плідною. Ренійський район – багатонаціональний, і ми хотіли подивитися досвід реалізації тут Європейської Хартії про регіональні мови або мови меншин. Ще одна цікава тема – проектна діяльність закладів освіти Ренійського району. Під час семінару ми побачили ексклюзивний проект Ренійського райвідділу освіти та відділу культури, які розробили і впроваджують єдиний план роботи з художньо-естетичного виховання школярів. Причому, цей план узгоджений на рівні заступника голови Ренійської райдержадміністрації. Оскільки здійснюється перехід на 12-річну систему освіти, ми всі зобов’язані працювати над впровадженням профільного навчання.

У РЕНІЙСЬКОМУ РАЙОНІ РОСТЕ... ПРЕЗИДЕНТ

Який кінцевий «продукт» випускала школа радянська? Мета і завдання навчально-виховного процесу чітко визначала «керівна і спрямовуюча». А сьогодні? Яким хоче бачити свого випускника українська школа? Колектив Ренійського ліцею утвердився у думці, що випускник повинен бути людиною успішною. Було оголошено: «Ліцей – територія успіху!» Установка незабаром дала результати: у 2008 році, наприклад, ліцей «забрав» одразу чотири номінації районного конкурсу «Зоряний олімп» – «Інтелект року», «Лідер року», «Талант року» і «Спортсмен року». А ліцеїст Родіон Кокош став абсолютним переможцем Всеукраїнської олімпіади, справедливо одержавши президентську стипендію.

На «території успіху», до речі, методистам була дана можливість поспілкуватися із справжнім президентом – перед ними виступив гарант конституції ліцею Вадим Рябой. Хлопець репрезентував свою незалежну Шкільну республіку, життєдіяльність якої поставлена значно краще, ніж у державних органах влади України!

Не менш яскраве враження справила інша формула, яку розробили і впровадили педагоги села Котловини. Вона виражається всього двома словами: «Школа – сім’я». Сім’я міцна своїм корінням: у стінах цього навчального закладу відкрито музей, що розповідає про історію цього єдиного у Ренійському районі гагаузького села. Сім’я немислима без єдності поколінь: налагоджено тісну співпрацю вчителів, учнів, їхніх батьків і всієї сільської громади. Педагоги створили так звану батьківську школу, мета якої – підвищення педагогічної культури у кожній сім’ї. У Котловинській школі – свій еталон випускника. Якщо говорити про цінності вічні, то на першому плані стоять совість, досконалість, правда, добро. Якщо говорити про громадянські якості, то тут виховуються уміння давати відсіч чужій негативній волі, чужому способу життя, цінують демократизацію спілкування тощо. І, звичайно, у стінах школи, як у кожній гагаузькій сім’ї, яка себе поважає, у пошані працьовитість, ініціативність, ощадливість, любов до порядку, повага до старшого.

Педагогічний колектив ліцею у селі Новосільському провадить інший напрям роботи. Учителі заявили: «Школа – соціокультурний центр села». Не більше і не менше. Ліцей справді став таким центром і... увійшов до ста кращих шкіл України.

Особливу увагу методистів привернув проект співпраці Ренійського відділу освіти і Ренійського відділу культури:

– Школи не мають можливості розвивати культурно-естетичний напрям профільного навчання в освіті. Тому що структура навчальних планів на базі однієї школи вводить 3-4 профілі, а школи не мають у своєму розпорядженні відповідних фахівців, – говорила у своєму виступі на семінарі начальник відділу культури Ренійської райдержадміністрації І.І. Желєзова. – Тому разом з відділом освіти ми розробили окремий спільний проект. Наша співпраця дає свої результати: на сьогоднішній день 16 випускників шкіл району навчаються на факультетах образотворчого мистецтва, 12 – на факультетах хореографії. Уперше за багато років юнаки і дівчата почали вступати до музучилищ та музакадемій. Ми цілеспрямовано готуємо кадри для закладів культури України. І це – актуально.

…І ЩАСТЯ САМЕ ВАС ЗНАЙДЕ

Створення індивідуальних для кожної школи моделей навчання і виховання – не самодіяльність кожного колективу окремо взятого. У Ренійському районі впроваджується авторський проект «Моделювання розвитку навчального закладу – шлях до школи майбутнього» завідувачки РМК Ренійського райвідділу освіти Л.В. Потрібної, у якої після семінару ми взяли невелике інтерв’ю.

– Планування роботи кожного навчального закладу повинно бути стратегічним, що дасть можливість визначити пріоритети і створити модель розвитку, – говорить Людмила Валентинівна. – Впровадження системного підходу у проектуванні навчально-виховного процесу перетворює його з малоупорядкованого набору дій у цілісну, спроектовану педагогічну взаємодію.

– А яка у цьому роль учителів-методистів?

– Науково методична робота розглядається нами як цілісна система діяльності педагогів, яка базується на досягненнях педагогічної науки, передового досвіду і забезпечує зростання рівня кваліфікації вчителя, підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу, а в остаточному підсумку – поліпшення якості знань учнів, їх виховання та розвитку.

– Творчий потенціал педагога... Можна конкретизувати?

– У нашому районі зросла активність педагогів щодо впровадження новітніх освітніх технологій. В обласній лабораторії педагогічних інновацій при інституті удосконалення учителів вперше були зареєстровані педагогічні технології вчителя фізики Сергія Павловича Михрякова «Модульно-розвиваюча система навчання», викладача історії Парасковії Яківни Долапчі «Універсальна система оцінювання досягнень учнів», вчителя початкових класів Тетяни Борисівни Деревцової «Розвиток інтересу до читання» та багато інших. Сьогодні ми користуємося більш ніж 30-ма розробками вчителів-методистів, які пройшли апробацію у школах району й схвалені науковою радою Одеського інституту удосконалення вчителів.

– 12-річна освіта, профільне навчання... Чи готові до цього педагогічні кадри?

– У нашому районі уже працюють профільні класи у Ренійській гімназії, двох ліцеях та у Котловинській загальноосвітній школі: фізико-математичні, технологічні, економіко-правові, природно-математичні та філологічний. Створено творчі групи педагогів, провадяться практичні семінари. У нашому районі склався певний досвід роботи з обдарованими дітьми. Ми вже навчилися виявляти їх, розвивати, спрямовувати, підтримувати і заохочувати.

– А особисто у Вас, Людмило Валентинівно, є формула успіху?..

– Скажу словами Ушинського: «Якщо ви вдало оберете роботу і вкладете у неї свою душу, то щастя саме вас знайде».