Торік спад промислового і сільськогосподарського виробництва у нашому регіоні виявся глибшим, ніж по країні в цілому, тоді як за темпами зростання споживчих цін ми вийшли на друге місце після Криму. Для зміни ситуації, що склалася, необхідно вживати дійових заходів. Одна з умов динамічного розвитку економіки регіону – істотне збільшення інвестицій як за рахунок зовнішніх, так і внутрішніх джерел. Для залучення іноземних інвесторів Одеська обласна рада затвердила Програму євроінтеграції, міжрегіональних зв'язків і формування позитивного іміджу Одеської області.

Проте, на мій погляд, не імідж потрібно поліпшувати, а інвестиційний клімат! Тут косметикою не обійтися. «Краян», «Оріон», багато інших підприємств регіону за останні роки піддавалися рейдерським атакам, але ніхто за це не був покараний. В'яло реагували на дуже грубі порушення законодавства правоохоронні органи, не проявляла активності й обласна робоча група з питань протидії протиправному поглинанню і захопленню підприємств, на чолі з першим заступником голови облдержадміністрації. Відразу втратили свої кревні кошти десятки тисяч людей – члени кредитних спілок, інвестори, які вклали гроші у спорудження житла.

Тому не слід дивуватися, що у рейтингу конкурентоспроможності регіонів України, складеному фондом «Ефективне управління», за рівнем захищеності прав власності Одеська область перебуває на 12-му місці серед 15 регіонів країни. А у зведеному міжнародному рейтингу, який включає 149 економік (134 країни та 15 регіонів України), область з цього показника посідає 143 місце! Гірше, ніж у нас, справи йдуть тільки у Зімбабве, Болівії, Східному Тиморі та трьох регіонах нашої країни.

За умов ринкової економіки найважливіша функція державних органів – забезпечення надійного захисту прав власності. Якщо власність не захищена, на значні інвестиції розраховувати не слід.

Пом'якшити гостроту кризових явищ, а у перспективі сприяти пожвавленню економіки регіону міг би розвиток малого бізнесу. На перший погляд, з цим у нас справи благополучні. У цій сфері працює 280 тисяч чоловік, приблизно третина від кількості всіх зайнятих. Проте є істотні розходження у розвиткові підприємництва в обласному центрі і у районах. Якщо в Одесі на 10 тисяч жителів припадає 136 малих підприємств, то у Фрунзівському районі – 10, у Котовському – 9. Тому проблема зайнятості, що далі від Одеси, то проявляється все гостріше.

Фонди підтримки підприємництва діють в Ізмаїлі, Балті та декількох інших районних центрах. У більшості ж районів підприємцеві, крім владних структур, по суті, немає куди звернутися по допомогу. А тим часом проект створення мережі подібних фондів в усіх районах області було розроблено ще у 2004 році, але після зміни влади у 2005 році його поклали під сукно. Настав час втілити його у життя. На жаль, навіть у проекті обласної комплексної програми стабільного розвитку північних районів Одеської області будь-які заходи щодо підтримки підприємництва не передбачені. Але без належної уваги до цієї проблеми з депресивного стану не вийти.

Торік сільськогосподарської продукції вироблено менше, ніж у 2001 році. У результаті ціни на продовольчі товари швидко зростають, а на ринках і у крамницях з'являється все більше імпортних продуктів харчування, найчастіше сумнівної якості. Чому ж заходи щодо розвитку АПК, здійснені керівництвом області, не дали ефекту?

У межах програми «Зерно Одещини – 2005 – 2010» десятки мільйонів гривень були витрачені на здешевлення придбання сільськогосподарської техніки. Цього року з цією метою заплановано виділити ще 38 мільйонів гривень. У той же час в області не вистачає елеваторів, у результаті чого тарифи на їхні послуги дуже високі, а значна частина зерна реалізується безпосередньо з полів за тіньовими схемами і за втратними цінами. Тобто, у збитку залишається той же сільгоспвиробник.

Мало того, і за іншими видами сільгосппродукції більшу частину доходів одержують посередники. Так, при продажу свинячої туші на «Привозі» чистий прибуток посередника становить приблизно 1000 гривень, а селянина, який виростив свиню, – 280 гривень! Апетити посередників могли б обмежити оптові ринки, однак їх немає. У зв'язку з цим слід згадати, що ще у 2001 році було розроблено проект створення під Одесою оптового ринку з реалізації тваринницької продукції. Влада навіть виділила земельну ділянку і знайшли інвесторів, готових вкласти гроші у цей проект. Проте, не одержавши підтримки керівництва регіону, він так не був втілений у життя.

12 травня Одеська обласна рада ухвалила Програму соціально-економічного і культурного розвитку Одеської області на 2010 рік. На жаль, порушені у цій статті питання не знайшли в ній відображення. Сподіваюся, що у роботі регіонального комітету з економічних реформ, який очолює голова Одеської облдержадміністрації Едуард Матвійчук, будуть враховані помилки минулих років. І в результаті ми одержимо дійову програму реформування економіки області, що дозволить забезпечити її стабільний, динамічний розвиток на інноваційній основі.