Більшість жителів Ширяївського району люблять газету «Промінь». У відділі передплати вам скажуть, що саме районну газету передплачують багато читачів. Та це й не дивно, адже вона своя, рідна. До кожної оселі «Промінь» входить як близький друг, порадник, співрозмовник.

Першою назвою Ширяївської районної газети була «Колгоспна правда», вона іменувалася «За справу Леніна».

Популярність «Променя» в народі почав здобувати колектив, який очолював Іван Лук’янович Бондарук. Він був першим редактором після того, як Ширяєве знову стало районним центром. Відділ листів очолювала дружина Івана Лук’яновича – Ольга Іванівна. Саме її професіоналізм допоміг встановити тісний зв’язок із читачами. На той час в редакції газети працювали й інші висококваліфіковані журналісти. Пізніше чимало з них досягли значних творчих висот. Наприклад, Володимир Романович Михайленко був власним кореспондентом всесоюзної радіостанції «Маяк». Побував у багатьох країнах, на Арктичній станції, плавав на криголамі. Звідусюди він вів чудові репортажі. Анатолій Павлович Кравченко був відповідальним секретарем «Променя». Згодом обіймав таку ж посаду в обласній газеті «Чорноморська комуна», був завідувачем відділу Укрінформу «Київ – РАТАУ».

Чимало журналістів, які працювали при Бондарукові, стали редакторами «районок». Це – Віктор Олексійович Мінько, Петро Федорович Озаринський, Анатолій Володимирович Соломієнко. А Григорій Федорович Яценко та Людмила Михайлівна Авраменко стали кореспондентами обласних видань.

Найдовше редактором Ширяївської районної газети, понад 20 років, був Михайло Федорович Лень, який намагався тримати ту планку, на яку підняв це видання попередній колектив. Вийшовши на заслужений відпочинок, Михайло Федорович передав кермо Володимиру Володимировичу Каневському. А потім у «Промені» настала «ера» жінок.

Галина Петрівна Браславська не тільки зуміла зберегти чудові традиції газети, а й зробила її різноманітнішою. До того ж саме при Галині Петрівні почали опановувати комп’ютерні набір і верстку.

Останніх чотири роки Ширяївську газету редагує Тетяна Іванівна Погорєлова. Коли їй запропонували цю посаду, дуже хвилювалась, бо не мала спеціальної освіти. Проте буквально за кілька місяців довела, що не святі горшки ліплять. Вона опанувала не тільки премудрості редагування, комп’ютерний набір, фотосправу, а й зуміла згуртувати колектив. Колектив «Променя» маленький. Тож при потребі тут легко замінюють один одного.

Справжнім його старожилом є Іван Олексійович Трегубенко. Торік він став пенсіонером за документами, але колектив не залишив. Працює на півставки. Він пояснює:

– Заради того, щоб бути з колективом. Люблю я цю справу. Та й не уявляю, як буду сидіти вдома.

Начальником штабу можна вважати Ольгу Іваненко. Крім того, що Ольга Семенівна вичитує матеріали, макетує, фотографує, вона ще й пише чудові матеріали. Особливо їй вдаються публікації на теми моралі. А от Володимир Володимирович Каневський полюбляє критичні. Тут йому немає рівних. Є в колективі й молоде поповнення. Всього два роки тому до редакції прийшла Валентина Бабалик. Лише торік вона закінчила університет. Лише кілька місяців працює Алла Марченко, та вже добре освоїлася зі своїми обов’язками. Нещодавно пішов на заслужений відпочинок і фотокореспондент Василь Михайлович Мельник, та частенько навідується до своїх колег.

Не забуває про редакційний колектив і Галина Петрівна Браславська. До речі, в перші місяці роботи Тетяни Іванівни Погорєлової вона дуже багато їй допомагала своїми слушними порадами. Дослухалася молодий редактор й до думок інших своїх колег. Саме тому їй вдалося зберегти обличчя газети, її дух, любов читачів.

Хочеться побажати нашим колегам, щоб і надалі їхній «Промінь» заглядав у кожен двір, щоб ніс добрі новини мешканцям району.