Постійній комісії обласної ради з питань земельних відносин та адміністративно-територіального устрою доводиться розв’язувати далеко не прості завдання. Деякі матеріали надходять до депутатів уже після багатьох розглядів у різних інстанціяхПостійній комісії обласної ради з питань земельних відносин та адміністративно-територіального устрою доводиться розв’язувати далеко не прості завдання. Деякі матеріали надходять до депутатів уже після багатьох розглядів у різних інстанціях

Щоб програми працювали

На засідання комісії запросили першого заступника начальника Головного фінансового управління облдержадміністрації А.С. Лопушан. Як відомо, одним з головних джерел обласного та інших місцевих бюджетів є надходження за оренду землі. Але їх обсяг поки що не задовольняє ні депутатів, ні місцеві держадміністрації. Справа у тому, що ще не скрізь проведена грошова оцінка землі, що дає можливість тим же орендарям уникати сплати податку або виплачувати його у мінімальних розмірах. Тому комісія домоглася, щоб на проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів було виділено 1,4 млн гривень.

Інша турбота депутатів – виконання регіональної програми щодо освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, їх охорона та пыдвищення родючості. Справа просувалася повільно через відсутність необхідних коштів. У поточному році з’явилася можливість освоїти з цією метою понад 18,6 млн гривень. Ще 4,3 млн депутати запросили на програму «Ліси Одещини». Всі перераховані вище суми були вкладені в обласний бюджет.

Помилки минулого

За радянських часів на карті з’явилося багато нових міст і селищ міського типу – під звуки оркестрів і полум’яних промов. Про юридичне оформлення цих акцій, про виділення і розподіл ділянок, визначення меж не подумали. І от сьогодні, коли ціна землі стрімко зросла і сільські ради почали встановлювати свої межі у натурі, виникли десятки конфліктів. Звернімося до конкретних прикладів.

Селище Хлібодарське Біляївського району було споруджене понад двадцять років тому. І всі ці роки мирно сусідило з військовою частиною та ДП «Одеське обласне підприємство з племінної роботи», у яких була та ж юридична адреса. Але коли почали розробляти проект землевпорядкування, то названі об’єкти віднесли до селища Жовтнева Революція, де зареєстровано 820 громадян. Постало питання про приєднання цього селища і передачі 19 гектарів землі за єдиною юридичною адресою Хлібодарського.

Але тут виникло дуже багато запитань. По-перше, у державній статистичній звітності (форма № 6-зем) такі зміни не внесені, тому що досі до обласного управління земельних ресурсів не надійшла технічна документація. Змінилося законодавство, де питання установлення меж селища віднесено до компетенції обласної ради.

Але рішення облради поки що немає. Як і не було свого часу і рішення Біляївської районної ради з цього питання. Тому земельний проект двадцятирічної давнини, який за ці роки трансформувався, потрібно знову переглянути. А точніше, цілком переробити...

Не емоції, а реальні документи

Про намір Білгород-Дністровської районної ради приєднати селища Затока та Сергіївка жителі області багато чули. Не обійшлося без конфлікту між представниками влади, прозвучали різкі висловлювання у пресі.

На думку постійної комісії облради, необхідно ретельно підготувати юридичні обґрунтування для скасування рішення виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих від 9 квітня 1965 року і 13 листопада 1975 року щодо статусу і земель територіальних громад селищ Затока та Сергіївка.

Поки що таких документів Білгород-Дністровська районна рада не подала, і тому комісія вирішила відмовити у задоволенні клопотання.

А от ситуація із селищем Раухівка Березівського району куди складніша. Тут є 34 багатоповерхових будинки, де живуть майже три тисячі жителів. Землі у них немає ніякої. Вона за околицею, яка належить Новоселівській сільській раді. Туди надходять і всі податки. А селищна рада практично не має жодних коштів.

Як бути? Напрошується висновок про приєднання двох населених пунктів і створення єдиного центру. А для цього потрібно провести референдум населення.

Але при ретельнішому вивченні депутатами запропонованої документації з’ясувалося, що у рішенні Одеської обласної ради від 17 липня 1998 року сказано, що селищу виділяється 672,3 га землі. І це рішення згодом залишилося невиконаним.

Тому депутати вирішили ще раз виїхати до Раухівки і разом з представниками управління з майнових відносин обласної ради та Головного управління Держкомзему в Одеській області ретельно проаналізувати становище, що склалося. І лише після цього зробити висновки, які будуть подані черговій сесії обласної ради.

– Зараз таких заяв до нас, на жаль, надходить дуже багато, – пояснює заступник голови постійної комісії Є.В. Смоленський. – Кожен населений пункт, чи то місто чи село, повинні мати свої межі, які закріплюються у натурі.

Робота ця провадиться, але дуже повільно. Багато хто посилається на відсутність грошей. Але, як бачимо із сьогоднішнього засідання, потім доводиться втрачати куди більше.