Вівчарство ніколи не було високорозвинутою галуззю аграрного сектору економіки Савранського району. Місцеві сільгосппідприємства завжди віддавали перевагу розведенню великої рогатої худоби, свиней, птиці. Нечасто зустрічаються вівці і в домашніх господарствах мешканців району. Та не виключено, що в недалекому майбутньому вівчарство стане повноправною складовою тваринницької галузі нашого краю.

Підставою для такого припущення служать діяльність та плани приватного підприємця з Саврані Миколи Ярового. Переважну частину раціону овець складає підножний корм. Разом з тим, ці тварини швидко набирають кондиційну вагу без застосування різноманітних добавок до корму. Тому баранина вважається чи не найбільш екологічно чистим продуктом харчування, внаслідок чого користується великим попитом. Хоча й має високу вартість.

Влітку минулого року було проведено відновлювальний ремонт одного з приміщень колишньої тваринницької ферми КСП «Світанок». Потому сюди завезли 850 овець приазовської, асканійської та каракульської порід. Для годівлі тварин у зимовий період савранський підприємець закупив сіно, сінаж, ячмінну та пшеничну солому.

Як відомо, будь-яка нова справа супроводжується труднощами. Не обминули проблеми і М. Ярового. З ряду причин, серед яких, зокрема, відсутність досвіду у вівчарській справі та суворі погодні умови зими, мав місце частковий падіж поголів’я. В той же час переважну кількість тварин вдалося зберегти. Навесні, аби мати власний запас кормів, Микола Яровий орендував кілька земельних ділянок загальною площею трохи більше 30 гектарів, які було засіяно багаторічними травами та засаджено кабаками.

Хоча взимку отара і зазнала втрат, загальна чисельність тварин за півроку зросла і збільшувалася далі. На початок травня поголів’я вже склало близько 1200 овець. Внаслідок цього з’явилася нова проблема. Пасовисько біля села Гетьманівки, на землях якого розмістилася вівчарня, стало замалим для такої великої отари, до того ж виникли незгоди з мешканцями села, які випасали тут своїх корів. Аби вирішити це проблемне питання, підприємець орендував тваринницьке приміщення на території Концебівської сільради, куди переселив частину поголів’я овець. Тож тепер місця на пасовищі вистачає і отарі, і череді.

Доглядають за вівцями одинадцять працівників. Вівчарі не лише випасають та годують тварин, а й доять і стрижуть їх. Микола Яровий, займаючись новою для себе справою, використовує поради та рекомендації як місцевих зоотехніків, так і фахівців з обласного центру. Значну допомогу вівчарам надають працівники районної державної служби ветеринарної медицини.

На цей час вівчарська ферма перебуває на етапі становлення, тож реалізації продукції поки що не було. Тварин доводять до кондиційної ваги. Першу партію овець на забій планується реалізувати в кінці літа – на початку осені. Тим часом М. Яровий веде пошук вигідних місць збуту м’ясної продукції. Також нині проводиться виготовлення бринзи, реалізація якої розпочнеться вже найближчим часом.

На жаль, на сьогодні виробництво шерсті не є рентабельним, тому стрижка овець здійснюється тільки з огляду на зоотехнічні вимоги.

Оскільки поголів’я значно зросло та зростатиме й надалі, то одного тваринницького приміщення вже недостатньо. В зв’язку з цим підприємець планує відремонтувати ще три будівлі колишньої колгоспної ферми. Для цього ведеться завезення необхідних будівельних матеріалів. Що ж стосується планів М. Ярового на перспективу, то вони не обмежуються лише розведенням овець. В наступному році підприємець має намір завезти поголів’я гусей і курей. Таким чином, через два-три роки, за задумом Миколи Ярового, тут має функціонувати чималий тваринницький комплекс, який постачатиме сировину для виробництва екологічно чистих продуктів харчування. Якщо цей бізнес-план втілиться в життя, то це стане позитивним моментом не тільки для самого підприємця, а й для району в цілому.