Коли проїздиш чи проходиш селищем, нерідко зустрічаються купи побутового сміття, пластикові пляшки, різноманітні обгортки. А на околицях та на окремих пляцках можна зустріти цілі купи відходів цивілізації. Чому так? Невже в Ширяєвому немає санкціонованого сміттєзвалища? Є. Тож прямуємо туди. Наближення до нього відчуваєш ще за кілька сотень метрів. По проїжджій частині дороги, що веде від райцентру до Макарового, вітер розносить целофанові пакети, всілякі упаковки, тощо. А ось і звалище. Воно нічим особливим не відрізняється від стихійних смітників. Ні в’їзду на його територію, ні огорожі. Хто де хоче, там і скидає привезене «добро». Ось під’їхала легкова машина з причіпом, зупинилась край дороги. Люди, що вийшли з неї, розгублено оглядаються. Потім, зрозумівши, що заїхати на територію сміттєзвалища не вдасться, висипають привезене прямо на узбіччі дороги. Чому так?

Як виявилось, наглядач цього важливого для селища об’єкта є, але своїх функцій не виконує. Бо саме він мав би вказати людям, куди скинути сміття. Та головне, що тут періодично мав би працювати бульдозер, який би підчищав все це та прокладав дорогу. Але його, схоже, не було тут давненько. Хоча спроби керівництва селища навести лад на цьому об’єкті були. Вже й домовилися про встановлення огорожі із залізобетонних плит. Їх навіть почали встановлювати. Але виконавець робіт затребував за це таку ціну, що довелося відмовитися. Плити забрали і смітник знову розповзається, куди йому заманеться.

Але в місцевої влади все ж таки є наміри його впорядкувати. Більшою проблемою є несанкціоновані сміттєзвалища. Вони виникають де завгодно і коли завгодно. Можливо, це стається тому, що люди не мають чим вивозити побутовий непотріб? Як розповів заступник голови районної ради Віктор Йосипович Гайдай, двічі на тиждень (в суботу та неділю) по вулицях селища проїжджає машина із комбінату комунальних підприємств, яка збирає сміття. За таку послугу господарі мають сплачувати двадцять гривень на місяць. Є чимало таких мешканців, які не вносять цієї плати, то необхідну суму (приблизно 1,5 тисячі гривень) додає селищна рада із місцевого бюджету. Отже, потрібно тільки вивантажити своє сміття і його повезуть туди, куди потрібно. Варто наголосити на тому, що робиться це у вихідні для зручності господарів. Та, незважаючи на це, є такі мешканці селища, які викидають побутові відходи, де їм заманеться. Одне таке звалище ми зафіксували навіть поруч із кладовищем. Щоправда, його значною мірою приховали бур’яни. Дивились ми на це сусідство і було дуже неприємно за таку зневагу до тих, хто вже пішов із життя. Їхній вічний спочинок межує із цілими купами всілякого непотрібу та смородом, який від нього розноситься.

Як же боротися із такими проявами нехлюйства? Основний спосіб – це штрафи. Але для цього члени адмінкомісій, які є при кожній сільській та селищній раді, мають виявляти тих, хто порушує правила, хто викидає сміття в непризначених для цього місцях, складати акти. А вже потім притягати до відповідальності. Сума таких штрафів від 17 до 85 гривень. Досить незначні. Та й до них справа рідко доходить. Із 19 комісій за останній рік лише 5 дещо робили в цьому плані.

Як показує практика, є ще й інші методи боротьби із несанкціонованими звалищами.

– Було у нас досить велике звалище на площі, по вулиці Малиновського, біля ДАІ. Довго з ним боролися. Неодноразово вивозили сміття коштом селищної ради. А воно знову з’являлося. Чергового разу вивезли все, зачистили площу і на ній посадили дерева. Звичайно, частину їх було зламано, але тепер звалища там немає, підростає гайок, – розповідав Віктор Йосипович.

Досить велике сміттєзвалище було на околиці Ширяєвого з боку Осинівки. І от чоловік, який живе неподалік, виявив бажання допомогти місцевій владі позбутися цього сморідного місця. На його прохання площу в 12 гектарів, що була закидана сміттям, виділили в оренду. Орендар – Аркадій Нечипорук вивіз із цієї площі сотні машин всілякого непотрібу. Потім люди ще підкидали туди сміття за старою звичкою. І він знову вивозив. Тепер там вирощуються зернові культури.

Отже, є методи боротьби із отими сміттєвими териконами, які так споганюють наші населені пункти, забруднюють навколишнє середовище. Але з ними потрібно вести непримиренну війну. І до неї мають долучатися як члени адмінкомісій, санстанція, так і всі мешканці селища. Про це треба говорити в засобах масової інформації. Адже є вулиці, де приємно пройти в будь-яку пору року. Скажімо, частина вулиць Миру, Космонавтів. Та навіть на вулиці Леніна, що в центрі селища, не всюди підтримують належний порядок. Є куточки, що любо глянути, як от біля контори СФГ «Любас», а є й зовсім протилежна картина...

Давайте будемо більше любити свої селища і дбати про їх чистоту!