Повертаючись до надрукованого

На початку цього року в одному з одеських прес-центрів відбулася прес-конференція на тему: «Чи зупинена спроба рейдерського захоплення Тузлівського навчально-виховного комплексу?». Нотатки з неї «Чорноморські новини» опублікували в номері за 20 лютого лід заголовком «Історія одного привласнення. Далі буде?» Нагадаємо коротко, про що ж ішлося.

Йшлося про те, що колишній керівник Тузлівського НВК Михайло Покровщук та його підлеглі спробували провести приховану приватизацію значної частини майнового комплексу, власником якого є територіальна громада області, У переліку майна зазначалося 115 найменувань: від будівель інтернату до гойдалки й умивальників. Що стосується Покровщука, то у 2007 році слідчий прокуратури виніс постанову про порушення щодо нього кримінальної справи за фактом службової підробки та присвоєння в особливо великих розмірах коштів шляхом зловживання службовим становищем. Однак за час розслідування прокуратура перекваліфікувала дії директора НВК, внаслідок чого до підсудного була застосована амністія. Далі, у 2009-му, почалося безпосереднє привласнення майна області у вигляді Тузлівського НВК. Справу з допомогою створеного самим Покровщуком фонду «Людяність» та кількох фіктивних судів майже-вдалося провернути. Але про це довідалася сільська громада й почала штурмувати всі інстанції. Терміни апеляційного оскарження були пропущені, та обласне управління освіти подало заяву щодо його поновлення й апеляційний суд дав на це згоду. Таким чином Тузлівським НВК, управлінням освіти і наукової діяльності облдержадміністрації та Одеською обласною радою рішення районного суду було оскаржене.

З-поміж іншого на прес-конференції стало відомо й про те, що прокуратурою Татарбунарського району встановлено: протягом 2007 — 2008 років тузлівський сільський голова Людмила Покровщук (дружина Михайла Покровщука) тричі притягувалася судом до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень з накладенням адміністративних стягнень. Про те, що прокуратура зібрала матеріали щодо порушень з боку пані Покровщук при нарахуванні та виплаті собі премій без рішення сесії сільської ради, а це призвело до протиправного привласнення бюджетних коштів на суму близько 10 тисяч гривень. Що прокурор району порушив стосовно Михайла Покровщука кримінальну справу за фактом привласнення та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах і що знову порушено кримінальну справу про необґрунтоване нарахування заробітної плати громадянам, які реально в НВК не працювали. Під час підведення підсумків на тодішній прес-конференції наголошувалося, що інтернат залишився у власності області, діти в безпеці, а проти сім'ї Покровщуків порушено кримінальні справи. Однак частина жителів Тузлів висловлювали побоювання, і як зараз видно—досить обґрунтовані, що крапку в цій історії ставити рано. Не минуло й півроку, а в Тузлах знову неспокійно…

Тут розгорівся новий конфлікт — іде війна за організацію нормальної дошкільної освіти. До місцевого дитсадка «Віночок» батьки приводять дітей з трьох сіл: Тузлів, Новомихайлівки та Веселої Балки. Функціонують лише дві групи, 8 яких виховуються 40 малюків. Однак населення тут зростає, що особливо приємно в нинішній демографічній ситуації, і сьогодні більше півсотні діток не охоплені дошкільною освітою, На думку багатьох місцевих жителів, проблему давно могли б вирішити, навіть кошти на це були, та мільйон з лишком гривень сільський голова Людмила Покровщук пустила на ремонт будинку культури. Нам пощастило там побувати і на власні очі побачити справді гарно зроблену велику залу. Втім, дехто з тузлівців називає цей ремонт «до найближчого дощу» або «замилюванням очей», бо після першої ж негоди на другому поверсі пообвалювалася стеля.

Повертаючись до дитячого садка, варто зазначити, що, на думку жителів згаданих сіл, вирішення проблеми можливе навіть без суттєвих фінансових вкладень, оскільки у Тузлах за адресою Завгороднього, З, є підходяще приміщення, «маленька школа», в якій колись навчався клас дітей-шестирічок. Будівля відповідає всім вимогам для перебування малечі і розташована у зручному для цієї мети місці: майже поряд з «Віночком», поблизу паркової зони. За невеликі кошти і в найкоротші строки її можна перетворити на дитячий садок, однак Людмила Покровщук упирається проти цього руками і ногами. Логічного та аргументованого пояснення, чому дитсадок не може бути за цією адресою, сільський голова сформулювати не може. Заявляє лише, що там повинен бути музей, оскільки вкрай важливо шанувати свою історію, мати куди приводити гостей і так далі. Однак справжнім мотивом таких «аргументів», припускають у Тузлах, є бажання зберегти приміщення для себе. Адже саме тут протягом певного часу розміщувався офіс уже добре відомої «Людяності». Звісно, музей — справа хороша, з цим не посперечаєшся, але чому саме в цій будівлі? Загальновідомо, що до музейного приміщення висувається значно менше вимог, ніж до дитячого садка, та й площі він потребує менше. То чи не логічніше відкрити його на території свіжовідреставрованого й тисячу разів прорекламованого будинку культури?

Примітно, коли з приводу питання про необхідність розширення дитячого садка у Тузли приїжджали представники районної та обласної рад, огляд «маленької школи» навіть не передбачався. Першому заступникові голови облради Миколі Тиндюку показували інші приміщення, і тільки завдяки наполегливій вимозі представників громадськості села ключі від «маленької школи» терміново знайшли й делегація змогла потрапити всередину та оглянути стан будівлі. Миколі Тиндюку споруда тоді сподобалася, більше того, він навіть зауважив, що вона краще за всі інші підходить для розміщення додаткових груп дитячого садка. Однак Людмила Покровщук для цієї мети знайшла, на її думку, достойніше місце: приміщення колишньої сільської школи (ця будівля зведена ще 1916 року, а торішньої осені в ній сталася пожежа). Та переведення сюди всього «Віночка», як планує сільський голова, потребує величезних капіталовкладень, яких, звісно, нема і не передбачається. До того ж, як запевняють опоненти сільського голови, ця споруда навряд чи придатна для дитсадка, оскільки тут темні кімнати і стеля заввишки понад чотири метри. Коли наприкінці квітня у Тузли знову завітала делегація у складі першого заступника голови облради Миколи Тиндюка та голови Татарбунарської райдержадміністрації Наталі Кожухаренко, було вирішено тимчасово (на незазначений термін) відкрити додаткові групи дитсадка у спальних корпусах інтернату Тузлівського НВК. Звісно, батькам рішення про те, що їхні дітки повинні навчатися на закритій території, не сподобалося. До того ж виникають питання до «тимчасовості» розміщення нових груп на території інтернату. За словами тузлівців, ці приміщення ні за зовнішнім виглядом, ні за експлуатаційним станом непридатні для використання дошкільною установою. Але Людмила Покровщук вмовляє новопризначеного директора НВК виділити кілька кімнат, Більше того, одноосібно, без винесення питання Hsf. сесію сільської ради терміново їде домовлятися про це з новим начальником управління освіти І наукової діяльності ОДА Андрієм Ткачуком.

Представники громади намагаються донести до вух сільського голови, що окрім непридатності цих приміщень вкрай важливий і фактор сусідства з інтернатівськими дітьми, більшість яких з неблагополучних сімей, через різні соціальні причини позбавлені батьківського піклування, що в інтернаті, трапляється, виявляють такі небезпечні захворювання, як педикульоз, короста тощо. Та й інтернатівцям може не сподобатися, що поряд виховують домашніх дітей. Відтак люди збираються звертатися в обласне управління освіти з проханням вилучити у НВК споруду за адресою вул. Завгороднього, З, — простору будівлю на шість кімнат — та повернути її на баланс Тузлівської сільської ради, щоб там можна було відкрити додаткові групи «Віночка». А оскільки кількість діток, які йдуть у перший клас без дошкільної освіти з Тузлів, Новомихайлівки та Веселої Балки збільшується, то, на переконання селян, влада повинна починати діяти вже, не зволікаючи з цим питанням.

НАСЛУХАВШИСЬ про ці перипетії, ми вирішили поїхати до Тузлів, аби на власні очі побачити, що ж там відбувається. Так . склалося, що день нашого приїзду ; збігся зі щорічним звітом сільського голови Людмили Покровщук, Неможливо було не скористатися нагодою, щоб почути, як вона сама оцінює свою роботу. До речі, за словами деяких жителів села, для них цей звіт також став сюрпризом, оскільки не всім було повідомлено про час проведення зібрання. Можливо, казали, це зроблено для того, щоб захід відвідали лише «потрібні», окремо попереджені люди, бо на ньому передбачалося голосування з кількох важливих питань.

Впродовж свого виступу Людмила Покровщук неодноразово запевняла, що за час свого головування найбільше уваги приділяла покращенню соціальних умов. Перелічила все, що було зроблено для найменших жителів Тузлів, для місцевого дитячого садка. Втім, після довгого переліку добрих справ і висловлення подяк, меценатам та батькам маленьких вихованців, які допомагали коштами, зупинилася і на негараздах. Зокрема, розповіла про те, що дитячий садок потребує значного розширення, оскільки в черзі стоять понад п'ятдесят діточок і з кожним роком кількість їх зростає. У зв'язку з необхідністю терміново вирішувати проблему, за її словами, сьогодні не лише виділено приміщення на території інтернату, а й ремонтні роботи майже закінчено. Бракує лише обладнання, але туг вона розраховує на підтримку меценатів. Говорила й про те, що в майбутньому дитячому садку неодмінно мають бути класи хореографії та музичного виховання, сучасний клас для вивчення іноземної мови та багато чого іншого. На підтвердження цієї думки зазначила, що дитсадок майбутнього стане реальністю, як свого часу став реальним новий сільський будинок культури.

Татарбунарський район.