В Одесі пройшло 37-ме засідання Міждержавної ради (МДР) щодо стандартизації, метрології та сертифікації. У ньому взяли участь представницькі делегації з 11 країн СНД, – Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменистану, Узбекистану, України, – а також із 9 країн Європи, – Австрії, Бельгії, Німеччини, Норвегії, Польщі, Словаччини, Швейцарії, Франції, а також президент ІСО Алан Моррисон

Вибір нашого міста як місця проведення такого представницького форуму не був випадковим. Інтерес до України у зв'язку з її високим транзитним, транспортним потенціалом, перспективами одержання фінансової допомоги на розвиток від міжнародних організацій останнім часом постійно зростає. І чимала роль у цьому належить Одесі – місту-першопрохідцю у багатьох економічних починаннях, місту, де славетну історію має регіональний центр щодо стандартизації, метрології та сертифікації.

В обговоренні основних питань форуму взяли участь голова Держспоживстандарту України Олег Поволоцький, заступники міністрів економіки: України – Олександр Сухомлин, Вірменії – Гарнік Бадалян, Молдови – Октавіан Калмик, а також заступник міністра промисловості і торгівлі Російської Федерації Володимир Саламатов.

– Головним висновком минулого засідання стало підтвердження усіма членами МДР, зокрема – Україною, намірів гармонізувати своє законодавство у сфері стандартизації з європейським, – говорить генеральний директор ДП «Одесастандартметрологія» Віктор Царюк. – У засіданні виступили фахівці з Великої Британії, Німеччини, Швейцарії, Нідерландів, Бельгії. На 1 червня 2010 року державами-учасниками СНД прийнято 284 національні технічні регламенти на основі європейських вимог до якості продукції, товарів та послуг.

– Якщо говорити про масштаби робіт щодо гармонізації законодавства, хто посідає провідні позиції?

– Росія, Білорусь, Україна і Казахстан. Це потужні, технічно розвиненіші держави, і вони можуть фінансувати проведення цих робіт як з боку держави, так і з боку приватного бізнесу.

– Зараз активно обговорюється ситуація навколо імпорту до Російської Федерації американської курятини, яка санітарно обробляється речовинами із вмістом компонентів хлору. Росія заборонила її ввезення. І домоглася того, що поставки відновлять тільки після відмови підприємствами США від такого способу обробки. Ще кілька років тому уявити собі, що якась країна зможе перемогти у подібній суперечці зі США, було неможливо. Виходить, що глобальна світова криза вибудовує нові орієнтири, змушує вести діалог за тими напрямами, де раніше мова йшла винятково про наказ та його виконання?

– У чомусь відбувається реальний перехід до принципу «рівний однаковий». Адже саме так перекладається з грецької назва Всесвітньої організації стандартизації ІСО. У той же час країни з розвинутою економікою намагаються розробити такі стандарти, які слабкорозвинені країни не зможуть втілити у життя. Відбуваються своєрідні воєнні дії, де кожна з держав намагається обстояти свої інтереси, домогтися права на ступеневе, поступове впровадження європейських нормативів і правил.

Якщо говорити про вітчизняну продукцію, то вона не лише повинна відповідати міжнародним вимогам, щоб вийти на закордонні ринки, але й бути найбільш економічною і менш енергоємною.

– Вікторе Миколайовичу, у чому полягає феномен Китаю – країни, яка довше від усіх готувалася до вступу у СОТ і, за оцінками експертів, захистила себе краще за усіх, практично не постраждала через глобальну фінансово-економічну кризу?

– Фахівці з Китаю завжди посідають дуже активну позицію. Їх цікавить усе. Основу економіки КНР становить державна власність. Є, звичайно, і бізнес, зокрема, великий. Але основні пріоритети розвитку, як і раніше, визначає держава.

– Ви не раз підкреслювали, що для України дуже важливим є якнайшвидше прийняття законів «Про відповідальність товаровиробника (постачальника) за якість та безпеку продукції» і «Про ринковий нагляд». Наскільки реальне їх прийняття найближчим часом?

– 19 травня було підписано постанову уряду про те, що обидва ці закони повинні бути прийняті цього року і набути чинності з 1 січня 2011 року. Вони вже пройшли перше читання у Верховній Раді. Про це на засіданні ради говорив Олег Поволоцький.

Передбачається створення окремої структури, яка візьме на себе здійснення не лише метрологічного нагляду, але й питання забезпечення нагляду за якістю та безпекою продукції. Чи буде вона при Держспоживстандарті чи якомусь Міністерстві, поки що сказати складно, обговорюються різні варіанти. Після цього, відповідно до світової практики, буде скасовано обов'язкову сертифікацію продукції.

– Чи не призведе це до масової появи на ринку неякісної та небезпечної продукції?

– Справа в тому, що два закони, про які йшла мова, закріплять такі суворі норми, що товаровиробникам буде невигідно випускати такий товар. Адже вони будуть нести за нього відповідальність, що передбачає не тільки великі штрафи, але й зупинку виробництва, заборону реалізації продукції. Такі важелі захисту споживчого ринку давно і успішно працюють у розвинених країнах.