Як відомо, чергові вибори до місцевих рад, сільських, селищних і міських голів призначено на 31 жовтня 2010 року.

Дискусія з цього приводу розпочалася ще у стінах парламенту.

Про це йшлося на круглому столі на тему «Місцеві вибори в Україні 31.10.2010. Особливості виборчої системи, готовності партій і кандидатів».

Наш кореспондент зустрівся з одним із учасників цієї зустрічі – керівником обласної організації «Комітет виборців України» Анатолієм БОЙКОМ і попросив його відповісти на низку запитань.

– Почнемо з дати проведення виборів. Чому вона викликала стільки запитань і дискусій?

– Єдиним конституційним терміном проведення виборів до місцевих рад було 30 травня поточного року. Одразу скажемо, що на зміні термінів цих виборів наполягали багато фракцій. А одним з її ініціаторів був бютівець Микола Томенко.

Чому опозиція хоче перенести вибори на майбутню весну, важко одразу сказати. Можливо вона розраховує, що після зими буде чимало нових приводів критикувати органи влади і на цій хвилі одержати більше місць у радах.

Гадаю, набагато важливіше звернути увагу на інші моменти. Дата виборів – 31.10.2010 – виникла майже спонтанно, і на їх проведення навіть не були передбачені кошти у Державному бюджеті. Сума начебто невелика – усього 1 млрд гривень, але за умов триваючої кризи ці кошти важко буде одразу віднайти. Але ж цю виборчу кампанію вести куди складніше, ніж навіть президентську.

З трьох місяців підготовки до виборів один припадає на серпень. Це час відпусток і масового пересування виборців.

– Хотілося б зупинитися докладніше на нових принципах проведення виборів.

– Одразу відзначимо, що проведення виборів за партійними списками уже показало всю свою неспроможність. Порушується конституційне право кожного дорослого жителя країни обирати і бути обраним.Крім того, люди дивуються, чому партії, які становлять у загальній масі населення менше 5 відсотків, повинні керувати країною.

Чи враховано цю обставину у новому законопроекті? І так, і ні. Як відомо, вибори до сільських і селищних рад проходитимуть за мажоритарною системою. А до міських, районних та обласних рад – за змішаною. Половина депутатів – за мажоритарною системою, а половина – за тими ж партійними списками. І жодного слова про самовисування. Отже, багато гідних людей, відомих на селі організаторів виробництва залишаться при своїх інтересах, якщо не підуть на уклін до тієї або іншої партії. А щоб потрапити до списку – потрібно платити чималі гроші. І що вище прізвище у реєстрі, то більше треба розщедритися.

Змішана система виборів призведе до того, що половина депутатів взагалі відійде від майже символічно існуючих зв'язків з виборцями. З другого боку, окремі партії можуть набрати абсолютну більшість місць у депутатському корпусі, залишивши для інших роль безправних статистів.

Хотілося б звернути увагу ще на вибори сільських, селищних і міських голів. Як відомо, Конституційний суд дав тлумачення: незалежно від обрання на позачергових виборах, керівник місцевої ради повинен відпрацювати встановлений термін – чотири роки.

Це положення залишається чинним і сьогодні. Тому, скажімо, Роздільнянський міський голова не буде переобиратися. Як і його колеги, які одержали мандат на позачергових виборах. Наприклад, мер Києва.

Зараз призначено вибори Ізмаїльського міського голови, Комінтернівського селищного, багатьох сільських голів. До речі, дата їхнього проведення – 1 серпня – ще одне свідчення того, що вибори до місцевих рад не планувалися на цей рік. Але поїзд рушив. І рішення Верховної Ради вже ніхто не скасує.

Гадаю, що у майбутньому все-таки міські, сільські, селищні голови і депутатський корпус, незалежно від термінів обрання, обиратимутьсяся одночасно.

Щодо нової системи проведення місцевих виборів, то вона, на наш погляд, не дозволить здійснитися сподіванням місцевого населення мати «свого» депутата в органах самоврядування. Адже висування тих же сільських, селищних, міських голів повинно проходити з числа кандидатур, запропонованих політичними партіями.

– Уже багато років йдеться мова про неможливість відкликати недбайливого депутата. Чи є зміни у цьому питанні?

– І у новому законопроекті цей процес не прописано. А нинішній принцип імперативного мандата лише знімає відповідальність партій за недбалу поведінку свого представника у місцевій раді.

І ще один момент. У виборах депутатів місцевих рад можуть брати участь тільки ті політичні організації, які були зареєстровані не пізніше 30 жовтня 2009 року. Отже, шлях на вибори закрито для багатьох місцевих відділень політсил, очолюваних Сергієм Тігіпком, Арсенієм Яценюком, Анатолієм Гриценком тощо.

– Тепер повернімося до організаційних проблем. Як Ви гадаєте, їх теж буде багато?

– Навіть дуже багато. Вибори до місцевих рад потребують більше сил і часу. А на цю кампанію виділяється всього 60 днів. Причому кандидати у депутати зможуть зустрітися з виборцями лише напередодні самих виборів.

Але головна наша біда – списки виборців. Як показали президентські вибори, тут панує цілковита плутанина. Сотні людей вели боротьбу за внесення їхніх прізвищ до єдиного реєстру. Доводилося вдаватися і до допомоги судів.

Який сьогодні стан обласного реєстру виборців, судити важко. Відповідальні за це посадові особи так і не знайшли часу зустрітися з громадськими організаціями, представниками ЗМІ для інформування про проведену роботу. Усе тримається у якійсь незрозумілій таємниці.

За такої ситуації нам залишається ще раз нагадати виборцям, що вони уже сьогодні можуть звернутися до органів ведення реєстру для того, щоб довідатися, чи внесені обіцяні зміни до єдиного списку. Це не можна відкладати на останні дні, коли вдається мало що змінити.

Наша обласна організація «Комітет виборців України» намічає найближчим часом провести моніторинг стану виборчих списків. І ще ми просимо виборців, у разі виникнення непорозумінь, телефонувати нам за телефоном 048-716-46-83. У нас ви одержите безкоштовну юридичну консультацію.

– Дякую за розмову.