Орден Княгині Ольги – висока державна нагорода, що посіла чільне місце у національній фалеристичній спадщині на відзначення виключно заслуг жінок у розбудові Української держави, духовному відродженні нації, вихованні дітей. Нагорода маж високий престиж у суспільстві завдяки своїй незаполітизованості і є офіційним державним визнанням високого фахового рівня, професійної майстерності й таланту жінок України.

Орден заснований у 1997 році як офіційний вияв пошани держави до жінок, визнання їхньої творчої і самовідданої праці, що закладають підвалини майбутнього економічного, науково-технічного і духовного розвитку України.

Постать правительки Київської Русі Княгині Ольги стала хрестоматійним втіленням жіноцтва, державної мудрості, миролюбності. Вона одна із небагатьох жінок минулого, яку нащадки долучили до лику святих. Образ давньоруської Княгині Ольги виявився привабливим у заснуванні нагород. Так, в 1907 році православне товариство св. Ольги виступило з ініціативою встановлення такого ордена в Росії. Ним передбачалось нагороджувати знатних жінок за заслуги «на различних поприщах государственного или общественного служения, а равно к подвигам и трудам их на пользу ближнего». В історії Росії відомо тільки одне нагородження відзнакою св. Ольги – її удостоєна пані Панаєва – мати трьох загиблих синів на фронтах Першої світової війни.

Ідея заснування ордена святої Княгині Ольги в Україні під девізом «за заслуги на громадській ниві» активно розроблялася у короткий період існування Української держави гетьмана П. Скоропадського 1918 року. Це одна із перших власних нагород Української держави (поряд з орденом Князя Ярослава Мудрого), які виникли в період визвольних змагань 1917 – 1921 років. Саме вони стали своєрідними символами ідей незалежності, виразниками сподівань і прагнень українського народу, підтверджуючи думку, що нагороди з’являються там і тоді, коли нація виходить на історичний простір, творячи власну державність.

Таким чином, заснування такого ордена в теперішній час відповідає національним історичним традиціям та фалеристичній спадщині України.

Указом Президента України від 15 серпня 1997 року № 827/97 засновано орден Княгині Ольги трьох ступенів. Орденом нагороджують жінок за визначні особисті заслуги в державній, виробничій, громадській, науковій, освітянській, культурній, благодійницькій та інших сферах суспільної діяльності, вихованні дітей у сім’ї.

З часу заснування по сьогодні в області відзначено орденом Княгині Ольги 91 жінку. Орденом ІІІ ступеня удостоєні 83 особи, ордена ІІ ступеня – 6 осіб. Ордена І ступеня – 2 особи, вони ж є повними кавалерами ордена Княгині Ольги – Ольга Федорівна Ботушанська, директор Одеської національної наукової бібліотеки ім. М. Горького, заслужений працівник культури України, та Ольга Василівна Вовченко, директор сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Промінь» Біляївського району.

Орденом ІІІ і ІІ ступенів нагороджені знані та шановані жінки регіону, зокрема штурман авіаційної ескадрильї, доярки, багатодітні матері, матері-виховательки дитячих будинків сімейного типу, ветерани війни, спортсменки, вчителі, громадські діячі, депутати, працівники органів виконавчої влади, промисловості та низових ланок виробництва. Серед них: ігуменя Серафима, настоятелька Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря; Тесса Н.Я., мати-героїня з Ширяївського району, яка народила вісімнадцятеро дітей; Поліванова Г.А., народна артистка України, професор Одеської державної музичної академії ім. А.В. Нежданової; Бурчо Л.Г., головний редактор газети «Вечерняя Одесса», заслужений журналіст України; Якименко О.О., професор, заслужений діяч науки і техніки України, начальник управління охорони здоров’я Одеської міської ради; Дембська Є.М., народна артистка України, солістка Одеського академічного театру музичної комедії ім. М. Водяного; Голубенко Л.М., декан, завідувачка кафедри Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, заслужений працівник освіти України; Головатюк-Юзефпольська І.Л., заслужений лікар України, головний лікар Одеського пологового будинку № 1; Боброва Н.Ф., професор Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова; Аратовська Н.П., доярка агрофірми «Маяк» Березівського району; Джабурія Л.В., вчений секретар Інституту виноградарства і виноробства ім. В. Таїрова; Редько О.Г., заслужений працівник культури України, директорка Одеського академічного театру музичної комедії ім. М. Водяного; Чегодар Н.А., голова Овідіопольської райдержадміністрації у 2005 – 2010 рр., нині перший заступник голови Одеської облдержадміністрації.

Всі вони, котрі вшановані цим високим державним орденом, є відображенням нашої історичної доби як свідки і учасники етапу становлення української державності, розкажуть прийдешнім поколінням про наші сьогоднішні здобутки і складнощі, прагнення відродити і піднести Українську державу. Саме ці люди відображують суть нагородної політики України, як важливого чинника активізації державотворчої діяльності суспільства.