У методиці визначення рівня розвитку людського потенціалу тієї або іншої країни, яка застосовується щороку Організацією Об’єднаних Націй, стан системи охорони здоров’я є одним з головних показників. На жаль, медицина у нашій країні поки що залишається однією з найскладніших в економічному плані галузей. Проте, за останні роки тут ситуація починає змінюватися на краще. У цьому ми переконалися, побувавши у деяких районах на півночі області.

У лютому цього року у Саврані знову відкрилося пологове відділення центральної районної лікарні. Його будинок функціонував без капітального ремонту майже 40 років. Перша серйозна реконструкція розпочалася у 2007 році і коштувала обласному бюджету 1 млн 270 тис. гривень. На час ремонту породіль доводилося возити до лікарень сусідніх районів, а іноді навіть приймати пологи вдома. Зате тепер у молодих мам Савранського району діти з’являються на світ за умов, які цілком відповідають європейським. Оновлене пологове відділення розраховане на 15 ліжок, тут обладнані сучасні індивідуальні і сімейні пологові зали, передпологові та післяпологові палати, операційні, палати інтенсивної терапії для жінок і немовлят. Щоправда, не вистачає лікарів, але за нинішньої народжуваності працівники відділення успішно справляються з роботою.

– У нас працюють п’ять акушерок з вищою категорією, дитячі медсестри готові до надання ургентної допомоги, допомоги немовлятам з асфіксією та іншими складними моментами, які можуть виникати при пологах. За перше півріччя уже пройшло 48 пологів. Сьогодні у Савранському районі живуть понад 4,5 тисячі жінок фертильного віку. Періодично хтось із них народжує. Крім того, до нас звертаються породіллі прилеглих районів, – говорить районний акушер Василь Поліщук.

Співробітники ЦРЛ вдячні керівництву та депутатському корпусу облради за реконструкцію будинку. Тепер вони сподіваються одержати допомогу у придбанні необхідного обладнання – апарата для штучної вентиляції легенів з наркозною приставкою. Необхідні також пульсоксиметр, апарат для вакуумної екстракції плодів. А для цього потрібно ще понад 200 тис. гривень.

– Якщо донедавна у нас питанням номер один був наш пологовий будинок, і завдяки обласній раді, особисто її голові Миколі Леонідовичу Скорику ми його вирішили, то зараз головна проблема – хірургічне відділення. Рішенням санстанції його закрили. Там з 1978 року не провадився капітальний ремонт. На сьогоднішніх день наших хворих, які потребують невідкладної хірургічної допомоги, доводиться возити до Любашівського, Балтського районів, до Одеси. Але бувають екстрені випадки – ДТП, різні аварії, коли, гаючи час на дорогу, ми можемо втратити людину. А цього допускати не можна. Сьогодні у нас щодо цього об’єкта уже зроблена проектно-кошторисна документація на 285 тис. гривень, і ми сподіваємося на допомогу керівництва області у розв’язанні цієї проблеми, – говорить голова Савранської райдержадміністрації Олег Іспанюк.

Свого часу через невідповідність санітарним нормам було закрите і пологове відділення у Красних Окнах. Тоді перед керівництвом ЦРЛ виникло питання – будувати новий будинок чи реконструювати старий? Заручившись підтримкою регіональної влади, зважилися на спорудження. Новий сучасний пологовий будинок виріс усього за два роки.

– Коли ми працювали над проектом, я гадав, для чого нам такий величезний будинок. Але, зрештою, чому люди Красноокнянського району не можуть одержувати медичне обслуговування за тими стандартами, які висуваються до подібних закладів? Тому ми одержали пологовий будинок, який щасливо уникнув нашого постійного прагнення щось скоротити, десь урізати... За півроку після відкриття у нас уже пройшло 150 пологів, – з гордістю констатує головний лікар Красноокнянської ЦРЛ Сергій Санду.

Цей успішний приклад надихнув керівника на спорудження терапевтичного відділення. Зараз терапія тулиться у старенькій лікарні, спорудженій понад сто років тому графом Гагаріним на згадку про свою померлу доньку. Котлован для нового будинку уже готовий.

Чималою заслугою обласної ради нинішнього скликання стало і те, що медики Одещини вперше з 1985 року почали одержувати безкоштовне житло. В області була ухвалена єдина на Україні цільова програма «Житло для медиків» на 2008-2010 роки. На її фінансування з обласного бюджету було виділено майже 2 млн грн. На ці гроші у різних районах області вдалося придбати 18 квартир і будинків для медпрацівників. У березні минулого року на сесії депутати схвалили список людей, яким надається право на проживання у відомчому житлі. Серед щасливих новоселів опинилася і сім’я Кудринських, яка одержала трикімнатну квартиру у Балті.

– Після закінчення медінституту мене направили у сільську лікарську амбулаторію до мого рідного села Коритного, де я пропрацювала 15 років. Згодом запропонували роботу у туберкульозному відділенні у Балті і житло. Звичайно, я погодилася. Чоловік у мене – фельдшер вищої категорії, зараз працює помічником головлікаря районної санепідстанції. Ми багато років мріяли про власний куточок... У селі ми жили у найманих квартирах. А тут почуваємося справжніми господарями. Облаштовували все своїми руками, тому все це цінне для нас, – не могла натішитися своєю затишною квартирою Раїса Кудринська.

По сусідству з Раїсою Володимирівною живе інша сім’я медиків, яка також одержала квартиру у цьому ж новобуді. Представники місцевої влади зізнаються, що коли є мотивація у вигляді житла, їм набагато простіше розв’язувати кадрові проблеми медзакладів.

– Щоб лікар забезпечив сам себе житлом, йому заробітної плати за увесь вік не вистачить. Адже навіть у таких провінційних містах, як Балта житло коштує десятки тисяч доларів. Сьогодні лікарні району забезпечені медперсоналом на 63%. У нас є недобудований житловий будинок для медиків. І ми хочемо поставити його як пріоритетний об’єкт на 2011 рік для того, щоб заручитися підтримкою обласної ради. Ми уже говорили про це з Миколою Леонідовичем, який розуміє цю проблему, знає про неї. Гадаю, наступного року ми можемо претендувати на включення цього 30-квартирного будинку до плану фінансування. Його спорудження дасть можливість закрити позицію по житлу для медиків і цілком розв’язати проблему кадрів у районній лікарні, – відзначив Василь Бабанський, голова Балтської районної державної адміністрації, і одразу додав: – Нам уже пощастило, що змогли розв’язати за рахунок обласного бюджету багато інших питань – придбати обладнання для швидкої допомоги, перевести на природний газ опалення у ЦРЛ, фінансуються заходи щодо підвищення кваліфікації медпрацівників. Ми зберегли у районі мережу медичних закладів, відкрили свій психоневрологічний диспансер. Без розуміння депутатським корпусом облради проблем нашого району, усього цього не було б. Гадаю, ми можемо впевнено говорити, що за останні чотири роки в області значно покращилася матеріальна база охорони здоров’я завдяки ставленню обласної влади до галузі.

Звичайно, система охорони здоров’я області не обмежується тільки такими «показовими» прикладами. Ще багато медзакладів потрібно піднімати, налагоджувати їх роботу і домагатися гідного рівня медичного обслуговування. Але досягнення у цій сфері є, і їх чимало. І про це теж потрібно говорити.