– Ми не гірші за французів чи голландців, які начебто прийдуть і все зроблять за нас і для нас, – висловлювався на початку нашої розмови директор ТОВ «Шахта Довжанка», депутат Красноокнянської районної ради Григорій Данилович Череушенко. – Особисто я – українець, – підкреслив він, – і хочу, щоб усе у нас було добре. Раніше, при колгоспно-радгоспному виробництві, у кожної людини були захист і надія, що у скрутний час їй нададуть допомогу. Сьогодні село залишилося наодинці зі своїми проблемами та бідами. Скажіть, чи буде приїжджий землевласник займатися підтримкою та відбудовою соціально-культурної інфраструктури села? Та жоден! Заплатить єдиний податок – та й край...

Звичайно, Григорій Данилович цілком правий. Такий нині час, що лише місцеві, можна сказати, рідні товаровиробники чи підприємці, які босоніж бігали рідними околицями та полями, розуміють своїх земляків. Більшість з них, вибившись, як кажуть, у люди, не зачерствіли душею і намагаються у міру можливостей допомагати своїм односельчанам.

Один з таких небайдужих людей, які живуть у районі, і є підприємець Григорій Данилович Череушенко. Не вистачить пальців на руках і ногах, щоб перерахувати ті добрі справи, які творить ця людина. Це і допомога школам, дитсадкам, ветеранам, сільським радам, підтримка вихованців школи-інтернату та мешканців притулку для старих, що у селі Чорна, тощо. А ще спорудження двокілометрового водогону у цьому ж селі! З порядку денного було знято двадцятирічну проблему водопостачання жителів кількох вулиць якісною питною водою...

У свої шістдесят років Г.Д. Череушенко сповнений сил, наснаги та творчих задумів. На заслужений відпочинок не збирається. Каже, що є чимало справ, які без його втручання не вирішаться. Засновник селища Красні Окни князь Гагарін понад століття тому зумів перетворити його на благодатний край – залишилося лише продовжити його справу.

Слід нагадати, що Григорій Данилович Череушенко з 1978 року працює у гірничодобувній галузі. У 1990 році він очолив шахту «Горячівка», через вісім років – ще й шахту «Довжанка», а у 2000 році створив МПП «Гірник». У період кризи відкрив ще два виробничих підрозділи з видобування каменю-вапняку. Без перебільшення скажу, що ці підприємства – головні наповнювачі районного бюджету. А їхній керівник – ініціатор та втілювач у життя прогресивних ідей. Недарма торік Г. Д. Череушенко отримав від обласного керівництва Почесну грамоту і цінний подарунок за допомогу в газифікації райцентру. Свого часу він профінасував виготовлення проектно-кошторисної документації будівництва 32-кілометрового підвідного газопроводу Перехрестове-Красні Окни та ГРП. Сьогодні спільно з котовським ПП «Газ-сервіс» бригада газівників ТОВ «Шахта Довжанка» завершує газифікацію кількох вулиць і багатоквартирного мікрорайону селища. Разом з тим, ведеться газова мережа до центральної районної лікарні.

У найближчих планах підприємця – відкриття цеху з розливу води під маркою «Джерело Красноокнянське». Цим самим Григорій Данилович хоче відродити призабуту славу цілющих якостей місцевої води, якою лікувалися у позаминулому столітті навіть заможні одесити, не кажучи вже про місцеве панство.

Задля цього він викупив занедбаний хлібозавод. Вже відремонтовано і обладнано під промисловий розлив води колишнє приміщення кондитерського цеху. Наступним кроком підприємця буде реставрація і модернізація пекарні з подальшим випуском хлібобулочної продукції. Доречно зазначити, що і млин будується свій, щоб виробляти якісне борошно і не залежати від постачальників. Потім дійде черга до відновлення переробних підприємств. Наприклад, сьогодні колектив ТОВ «Шахта Довжанка» також займається вирощуванням шампіньйонів, що реалізуються у кількох сусідніх районах. Тому без консервного заводу вже не обійтися. Дійде черга і до щедрих дарів садів та городів. Жителі району зможуть купувати не заморські консерви, привізний хліб, воду і соки, а свою якісну продукцію, і значно дешевше. А завдяки створенню нових робочих місць трохи зніметься напруження на ринку праці.

Григорій Данилович Череушенко переконаний, що соціальна справедливість і підвищення якості життя простих громадян повинні нарешті втілитися у життя. Люди житимуть краще. Вони на це заслуговують.