Наприкінці минулого тижня Українська агарна конфедерація (УАК) повідомила, що Державна митна служба України (ДМСУ) фактично припинила митне оформлення та відвантаження суден із зерном у портах. Факт затримки зернового експорту підтвердив газеті «День» і міністр аграрної політики Микола Присяжнюк. Учасники ж ринку прогнозують, що офіційне обмеження зернового експорту може «опустити» внутрішні ціни на 400 гривень за тонну пшениці. А от хліб, припускають аналітики, восени подорожчає.

За прогнозами Міністерства аграрної політики, у 2010 році Україна розраховує зібрати 42,1 мільйона тонн зернових. Із них заплановано експортувати 16 мільйонів тонн. Причому експорт пшениці очікується на рівні 6,7 мільйона тонн, кукурудзи—5 мільйонів тонн, ячменю — 3,7 мільйона тонн і 0.5 мільйона тонн інших культур.

Як розповів Микола Присяжнюк, у міністерстві не розуміють причин затримки зернового експорту. «Тому вже звернулися до митниці за відповідними роз'ясненнями. Експорт має відбуватися у вільному режимі», — додав міністр.

Натомість у повідомленні УАК деталізується, що судна з зерном простоюють, бо «зразки зерна (для перевірки їхньої якості. — Прим. Ред.), як це вимагає Держмитслужба, не відбираються, а місцеві інститути судмедекспертиз, на які чомусь покладено проведення аналізів, не знають, як це робити, і не мають для цього матеріально-технічної бази». За інформацією УАК, митне оформлення припинилося з 23 по 27 липня, а 29 липня знову поновилися затримки. «Збитки зерноторговельних компаній від цього «заходу» лише через простій суден складають декілька сотень тисяч доларів. Дезорганізована їхня закупівельна діяльність», — говориться в повідомленні конфедерації, В УАК пояснюють, що Держмитслужба мотивує свої дії необхідністю проведення контрольних заходів щодо боротьби з контрабандою.

«День» звернувся з проханням до прес-служби ДМСУ прокоментувати ситуацію. Однак на момент здачі номера офіційної відповіді не надійшло. Тим часом джерело «Дня» у відомстві повідомило, що зараз митниця розпочала посилено контролювати експортні операції з зерном. Якщо раніше контроль, за якістю зернового експорту проводився тільки щодо окремих операцій, то зараз взято курс на перевірку всіх, повідомив співрозмовник видання. За словами джерела «Дня», такий крок спрямований на запобігання відшкодування «дутого» ПДВ. «Якість зерна безпосередньо впливає на митну вартість і достовірність декларування, які служать основою для повернення зернотрейдерам ПДВ, Самостійно митник не може оцінити сорт і заявлену якість зерна. Тому митниця повинна вдаватися до послуг експертів, щоб таким чином запобігти відшкодуванню «дутого» ПДВ», — пояснив співрозмовник видання.

Дещо інше пояснення стосовно затримки експорту дають експерти. Голова Аграрного союзу України Ген-надій Новіков розповів, що внутрішня закупівельна ціна на пшеницю першого класу становить 1600 — 1700 гривень за тонну, другого — 1500 — 1600 гривень, третього—1400—1500 гривень. «Але декому хочеться купувати зерно у виробника дешевше, тому й лякають сьогодні, що треба заборонити експорт, бо люди не їстимуть гарного хліба в Україні, — говорить він. — Нагнітається психоз, щоб спонукати уряд запровадити офіційну заборону на експорт».

На думку ж керівника аналітичного департаменту консалтингового агентства AAA Марії Колесник, збій експорту виник через невтішні прогнози щодо збору продовольчої пшениці. За її словами, у влади існують певні побоювання з цього приводу, тому сьогодні «намагаються, напевно, залишити всередині країни все зерно». «Але треба прозоро це робити. Якщо ви хочете обмежити експорт продовольчого зерна, то потрібно запроваджувати квоти на його експорт, проводити тендер на отримання цих квот. Але при цьому жодним чином не обмежувати експорт фуражного зерна», — говорить експерт.

Натомість учасник ринку, який побажав залишитися невідомим, пояснив: у стримуванні експорту зацікавлені ще й зернотрейдери. «Вони чекають повернення ПДВ, а тим часом їхні заробітки через підняття внутрішніх цін на зерно зменшуються. Тому відтермінування їм також вигідне», — розповів він «Дню».

Проте в одному експерти одностайні: якщо експорт зупиниться, то внутрішня ціна впаде. «Коли пролунали перші дзвіночки з митниці, одразу ж вартість тонни зерна зменшилася на 50 гривень», — зауважує Марія Колесник. За словами Геннадія Новікова, у разі затримки зернового експорту на кілька місяців товаровиробники напередодні посівної будуть змушені продавати зерно за внутрішніми цінами, які в середньому знизяться на 400 гривень за тонну.

Так дії щодо стримування експорту зерна с незаконними, переконані представники громадських професійних організацій аграрно-промислового комплексу.

Так, генеральний директор «Укрзернопром АГРО» Євген Ленг на прес-конференції в УНІАН, зокрема, заявив: «Кілька днів діяла заборона залізниці на приймання пшениці на відвантаження в порти. Усна заборона, віддана усно залізниці, і два дні зона приймала заявки на вагони, але фактично вагони не ставила. Це нормально, це цивілізовано?».

Незаконним він назвав і те, що митниці дозволили брати зерно на експертизу після початку завантаження партії на судно. Така норма, що не регламентована у часі, переконаний Євген Ленг, сприяє корупції, оскільки власникам зерна доведеться стимулювати урядовців для швидкого проведення експертизи: «Не обумовлені терміни такої експертизи. Судно може стояти, поки цю експертизу зроблять. Чи корупційна ця схема? Надзвичайно корупційна, тому що це змушує платити гроші для того, щоб швидше зробили аналіз». Генеральний директор «Укрзернопром АГРО» також додав, що результати цієї експертизи не мають жодної юридичної сили, оскільки, згідно із законом про зерно, остаточні дані про якість зерна дає Держхлібінспекція. «Навіщо митниця це робить, ми можемо тільки здогадуватися. Моє припущення, що це все стає в ряд: коли два дні забороняли усним розпорядженням вантажити із залізниці пшеницю у порти, — це нецивілізовані способи закрити експорт, не закриваючи його законно», — відзначив Євген Ленг.

Як повідомили на прес-конференції, голова Аграрного союзу Геннадій Новіков, керівник Асоціації фермерів і приватних землевласників Микола Міркевич та президент Української аграрної асоціації Леонід Козаченко підготували звернення до Президента і Прем'єр-міністра, у якому висловили занепокоєння фактами штучного обмеження експорту зерна.

У листі також висловлюється стурбованість тим, що Аграрний фонд недостатньою мірою виконує свої функції, зокрема щодо проведення заставних закупівель зерна, а ще — прохання прискорити видачу ПДВ-облігацій експортерам сільськогосподарської продукції, що дасть можливість наситити ринок оборотними коштами для активізації і стабілізації закупівель зерна у товаровиробників.

Будь-які рішення органів влади, що призводять до незаконних затримок експортних партій зерна, потрібно негайно скасовувати. Про це заявив віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко під час наради, на якій обговорювалися випадки перешкоджання експорту зерна з боку деяких органів державної влади. У цьому зібранні, як повідомила прес-служба віце-прем'єра, взяли участь представники Державної митної служби, Укрзалізниці, Держкомпідприємництва та експортери зерна.

За словами Сергія Тігіпка, валовий збір зерна у цьому році очікується на рівні близько 40 мільйонів тонн. Враховуючи перехідні залишки близько 6 мільйонів тонн, Україна повністю забезпечує внутрішні потреби держави та має можливість експортувати 17 мільйонівтонн зерна. «Жодних економічних підстав для перешкоджання експорту зерна нема», — переконаний Сергій Тігіпко. Віце-прем'єр-міністр наголосив, що останні неправомірні рішення Держмитслужби та Укрзалізниці призвели фактично до блокування експорту зерна. «Внаслідок таких протиправних дій зазнають збитків виробники та експортери сільськогосподарської продукції, погіршується підприємницький та інвестиційний клімат в країні, що негативно впливає на міжнародний імідж держави», — зазначив урядовець.

Сергій Тігіпко звернув увагу на те, що саме нині склалася сприятлива кон'юнктура для продажу українського збіжжя. «Гальмуючи сьогодні експорт зерна, чиновники позбавляють селян зароблених ними грошей», — підкреслив він.

Сергій Тігіпко також повідомив учасникам наради, що вимагатиме покарання винних у створенні перешкод, які гальмують розвиток підприємницької діяльності: «Відповідальність бізнесу і влади має бути взаємною. Якщо за ухилення від сплати податків передбачена кримінальна відповідальність, то до такої ж відповідальності треба притягати і посадових осіб, дії яких завдають величезних збитків бізнесу та державі».

Листи за підписом віце-прем'єра з вимогою терміново припинити правове свавілля уже розіслано органам державної влади {у тому числі — й Генеральній прокуратурі). Сергій Тігіпко закликав представників бізнесу, громадських професійних об'єднань підприємців та галузевих структур повідомляти Раду підприємців при Кабінеті Міністрів про будь-які факти адміністративного втручання та обмеження підприємницької діяльності.

Тим часом, аналізуючи ситуацію на зерновому ринку, експерти аграрного сектору прогнозують, що восени українців чекає підвищення вартості хліба. Воно буде зумовлене зростанням світових цін на пшеницю, подорожчанням енергоносіїв, високим борговим навантаженням аграрних підприємств і необхідністю збільшення мінімальної зарплати в нинішньому році.

За словами експерта Українського клубу аграрного бізнесу Володимира Лапи, причиною цього є збитки найбільших виробників зернових у результаті посухи. Зокрема, тільки Російська Федерація втратила близько 10 мільйонів гектарів посівів пшениці. Для українських виробників ситуація ускладнюється збільшенням вартості енергоносіїв та борговими зобов'язаннями аграрних підприємств, що взяли кредити в умовах економічної кризи. «Закупівельні ціни на пшеницю зараз на 15 відсотків вищі, ніж торік», — зазначив він і припустив, що через три місяці це призведе до підвищення вартості борошна,- а це в свою чергу викличе зростання цін на хліб на 7 — 10 відсотків.

Втім, попри те, що навіть міністр аграрної політики Микола Присяжнюк не виключає можливості підвищення цін на хліб із зерна нового врожаю. Прем'єр-міністр Микола Азаров запевнив: у країні «запас зерна достатній, урожай непоганий», і додав, що уряд докладе всіх зусиль для збереження ціни на хліб на нинішньому рівні. «Нас влаштовує оптимальна ціна на зерно, за якої ціна на хліб збережеться, — всі умови для цього є», — переконував Микола Янович журналістів минулого тижня.

Але, на думку Віктора Лапи, запасів вистачить не більше ніж на три-п'ять місяців. «Цим можна лише згладити подорожчання», — вважає експерт Українського клубу аграрного бізнесу. З такою думкою погоджується і голова центрального комітету Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей Анатолій Тельних: «Ми очікуємо подорожчання хліба до кінця осені».