Зростання вантажообігу, обігу роздрібної торгівлі, промислового виробництва – з одного боку, і зменшення обсягів продукції сільського господарства – з другого, виявилися економічними подіями, які найбільше вплинули на розвиток грошово-кредитних відносин у банківській системі. Також скоротився, причому на 45%, фінансовий результат суб'єктів господарювання до сплати податків. На прес-конференції начальник управління Нацбанку України в Одеській області Михайло Азаров відніс до чинників позитивної динаміки стабілізацію обставин на політичному Олімпі.

Останнє, на його думку, особливо позитивно позначається на вартості споживчого кошика. Індекс інфляції в області за перше півріччя 2010 року склав 104%. У минулому ж аналогічному періоді цей показник був 109,7%.

Він також вважає, що на грошово-кредитному ринку триває позитивна тенденція нарощування депозитної бази. І помітний випереджальний приріст внесків з боку фізичних осіб.

Однак висловив співчуття, що поки що немає умов для такої активізації кредитування, якої хотілося б.

– Сьогодні кредитні вкладення в економіку області на 2,1% менші, ніж були на початку року. Але у цілому це краще, ніж по країні, – сказав головний банкір області.

І відзначив, що процес пішов із великим прискоренням, ніж просувався у першому кварталі 2010 року.

Що ж стримує кредитування, якщо ресурсна база зростає і за своїм рівнем перевищує середню загальноукраїнську? Головною причиною М. Азаров вважає наявність прострочених кредитів, до яких відноситься кожний одинадцятий. Вони становлять 3,5 млрд гривень. Звичайно, ці гроші «не працюють». Однак це не скасовує зобов'язання банків платити за депозитами. У підсумку10 банківських установ мають збиток у 146 млн гривень.

Проблемні кредити виникають через несвоєчасні розрахунки за раніше отриманими кредитами. У боржниках ходять і підприємства, і фізичні особи. Обсяг розрахунків, хоч і збільшується, але повільно. Терміни погашення затягуються. Тому зараз найбільше хвилює проблема підвищення якості кредитного портфеля.

Поки що банки не можуть знижувати кредитну ставку, а отже, втрачають козирі привабливості для клієнта. Середньозважена ставка у червні склала 22,1%.

І це особливо добре відчувають аграрії, яким кредити потрібні щорічно. Без позикових коштів сільгоспвиробники практично безпомічні і стоять перед необхідністю лізти у борги до тіньових магнатів. Урожай, та й техніку банки не особливо охочі брати як заставне майно, тому що, у випадку несплати кредиту, займатися їхньою реалізацією досить клопітно. Тут кожний 8-й кредит – проблемний. Чи не тому кількість кредитів, виданих сільгоспвиробникам, стала менша на третину? У підсумку замкнене коло: страждають і фермери, і банкіри.

Того ж дня в управлінні Національного банку України в Одеській області відбулася підсумкова нарада за результатами роботи системи фінансових установ регіону за 1-ше півріччя поточного року, у якому взяв участь і голова Одеської обласної ради Микола Скорик.

– Усі чудово відчувають, що наслідки фінансової кризи закінчуються. Фінансується кредитування, є дуже позитивні тенденції у прирості депозитної бази банківських установ. Особливо приємно, що поступово знижуються ставки за депозитами, а отже, вони будуть знижуватися і за кредитами. Це означає, що ми можемо розраховувати на зростання економіки, валового внутрішнього продукту нашої області і, відповідно, на зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів, на створення нових робочих місць, – висловив свою точку зору Микола Леонідович Скорик.