Як стверджують фахівці, на сьогоднішній день споживчий ринок Одещини є досить розвиненим і конкурентним. Саме тут напряму і систематично зустрічаються інтереси виробників товарів, торговельних мереж та споживачів. Значну, якщо не чільну, роль тут відіграють великі роздрібні торговельні підприємства із розгалуженою мережею супермаркетів. На жаль, не завжди їх діяльність відповідає потребам дня. Тому місцеві органи влади в міру своєї компетенції вдаються до певних кроків, щоб збалансувати інтереси трьох вищезгаданих гравців ринку.

Так, за словами начальника Головного управління економіки Одеської облдержадміністрації Олега Муратова, вже підписано меморандум про збереження стабільної цінової політики із виробниками хліба, аптечними мережами та ринками. Провадиться така робота із великими підприємствами торгівлі. Та все ж, минулого місяця, за даними Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області, збільшилася вартість чотирьох із 18 продуктів, офіційно включених до списку соціально значимих.

Чому так відбувається? І як із цим боротися?

Голова правління ВАТ «Одеський коровай» Тетяна Погрібна також дала високу оцінку діяльності великих супермаркетів, виступаючи на засіданні ради керівників підприємств регіону при голові облдержадміністрації.

– Ще зовсім нещодавно обсяги реалізації нашої продукції через мережі великих супермаркетів становили трохи більше 5 відсотків, сьогодні ж ця цифра збільшилася до 28 відсотків, – стверджує вона. – Крім того, розвиток нових форматів продажів для нас, виробників, це ще й дуже потужна рушійна сила, яка змушує розвиватися, удосконалювати сервіс, працювати над випуском нових конкурентних товарів.

На її думку, великі супермаркети – це досить потужний канал постачань товарів від виробника до споживача. Він користується популярністю. Обсяги продажів через ці структури, швидше за все, будуть збільшуватися. І, що дуже важливо, бізнес-відносини виробників із ними формуються у правовому полі.

У той же час виникає низка проблем, які, насамперед, стосуються реалізації соціальної групи товарів, проблем, які вимагають певної узгодженості між партнерами.

– Що я маю на увазі? – далі говорить Тетяна Погрібна. – Насамперед, це стосується фінансової сторони взаємин виробників товарів і торговельних підприємств. А якщо конкретно – затримок платежів за постачену продукцію. Ідеальний варіант – коли розрахунки відбуваються протягом двох діб. Однак деякі супермаркети затримують проплату на термін від 30 до 60 днів. По суті, це є нічим іншим, як безвідсотковим кредитуванням за рахунок постачальників товару.

У результаті, за її словами, частину відсутніх коштів виробникам доводиться перекладати на постачальників сировини. А вони, у свою чергу, не можуть закупити те ж зерно у сільгоспвиробників для виробництва борошна. Особливо це негативно позначається в час жнив.

Друга ж частина недоотриманих від торговельної мережі коштів перекладається на банківські кредити, що знаходить своє відображення у собівартості продукції, що виробляється. І, звичайно, у відпускних цінах.

Крім того, деякі великі торговельні підприємства стягують із виробників товару додаткову плату за входження до мережі, за нові види товарів, за маркетингові дослідження та інші додаткові платежі, ремствує голова правління ВАТ «Одеський коровай». Що, звичайно, здорожує продукцію.

Тому, розв’язання цієї проблеми лежить у площині соціального партнерства.

– Адже усі ми розуміємо, що значна частина наших громадян перебуває за межею бідності і, відповідно, вимагає соціальної підтримки, – говорить Тетяна Погрібна. – Але кожний повинен відчувати свою відповідальність перед суспільством. Тому ми зобов'язані знайти такі партнерські відносини, які б дозволяли реалізовувати соціальні програми.

На її думку, необхідно розробити проект відповідного документа про спільну співпрацю, сісти за стіл переговорів із партнерами, тобто великими мережами супермаркетів, і знайти взаємовигідне розв’язання проблем.

– Звичайно, мені можуть заперечити, що вже розроблено проект «Закону про внутрішню торгівлю», у якому відображено багато питань взаємин виробників товарів і торгівлі, – говорить Тетяна Погрібна. – Він уже пройшов узгодження в усіх галузевих міністерствах і на сьогодні перебуває на узгодженні та затвердженні у Кабінеті Міністрів України. Але, по-перше, невідомо, коли цей Закон буде ухвалений парламентом. А по-друге, я впевнена, що приємніше дотримуватися тих домовленостей і вимог один до одного, які ми самі перед собою поставимо. Насамперед, у плані цінової політики щодо товарів соціальної групи.

Добра та перспективна пропозиція голови правління ВАТ «Одеський коровай» має місце бути. Але в мене, як у споживача, є свої претензії до великих торговельних підприємств. Супермаркети, знищуючи практично дрібну роздрібну торговельну мережу, не стали ще, на жаль, тим інструментом цивілізованого ринку, який би, завдяки конкуренції, благотворно впливав на ціни. Тому й не дивно, що вартість товарів та послуг в Україні набагато вищі, ніж у Європі.