![]() |
|
![]() |
![]() |
Відбулося чергове засідання робочої комісії з питань погашення заборгованості щодо заробітної плати. На нього були запрошені керівники підприємств, які вже заслухувалися на комісії, але за останній місяць однаково наростили вантаж боргу на 100 – 200 тисяч гривень.
Голова комісії, перший заступник голови облдержадміністрації Наталя Чегодар підкреслила, що перший віце-прем’єр-міністр України Андрій Клюєв поставив завдання ліквідувати борги найближчим часом.
Першим заслухали директора «Одеського портового елеватора» ДП ДАК «Хліб України» Петра Чеглатонєва. Він ремствував на простій підприємства з 10 лютого по 15 червня. Але зараз вже триває перевалка зернових, зокрема ячменю та пшениці. І успішна робота дозволить до 1 жовтня борг щодо зарплати виплатити.
Наталя Анатоліївна запитала Петра Никодимовича, чи розглядався варіант взяття кредиту? І чи виконав обіцянку допомогти підприємству розрахуватися з боргами, дану першому заступникові голови облдержадміністрації, голова ДП ДАК «Хліб України» Андрій Андрієвський?
– Кредити брали до мене, і щодо них ще треба розрахуватися, – відповів Петро Чеглатонєв. – То ж нові брати не хочеться. Впораємося власними силами.
– Є воля держави і позиція губернатора – люди повинні одержувати зарплату вчасно, – резюмував обговорення заступник прокурора області Анатолій Мєдєнцев. – Ви, Петре Никодимовичу – відповідальний керівник, тому беріть кредит у банку і розраховуйтеся з людьми щодо зарплати.
Одеський комбінат хлібопродуктів ДП ДАК «Хліб України», представлений головним економістом Анатолієм Перелістом, теж скаржився на 3-місячний простій через відсутність сировини, що й призвело до збільшення боргу щодо зарплати на 107 тисяч. А борг Пенсійному фонду досяг 287 тисяч гривень.
Оскільки члени комісії так і не почули нічого зрозумілого з приводу виправлення ситуації, Наталя Чегодар дала доручення створити робочу групу для проведення аудиту на Одеському комбінаті хлібопродуктів. За його результатами Мінагрополітики України буде визначати майбутнє даного підприємства. Аналогічно, у Мінпромполітики України потрібно вирішувати долю ДП «Одеський спеціальний науково-дослідний проектно-конструкторський інститут». Як сказав начальник Головного управління економіки облдержадміністрації Олег Муратов, з такими боргами інститут регіону не потрібний.
Аж на 330 тисяч гривень виріс борг у ДП «Хлібна база № 77», колись одному з кращих підприємств Держкомрезерву України.
– Ви знаєте, як вивести підприємство з кризи? І скільки на це знадобиться часу? – запитав Анатолій Меденцев директора Леоніда Бондаря.
– Знаю, будемо переходити на роботу не лише із зерновими, але й із соняшником, горохом. На вихід із кризи знадобиться 8 місяців, – надійшла відповідь.
Звичайно, настільки тривалий термін зовсім неприйнятний. І Наталя Чегодар настійно порадила вирішувати питання із Держкомрезервом, який зобов’язаний допомогти своїм підприємствам, взявши необхідні кошти у держави.
Єдиним комунальним підприємством Одеси, у якого залишилися борги щодо зарплати, є «Одесміськелектротранс».
Наталя Чегодар відзначила, що два транші державної субвенції пішли на заробітну плату. Через те, що виявилися неврахованими кошти, які треба виплатити працівникам за лікарняними листами, отриманих грошей не вистачило. Керівника підприємства Світлану Кобилянську було попереджено про необхідність надання повної інформації.
Анатолій Мєдєнцев назвав Світлану Кобилянську ефективним кризовим менеджером. Такою вона зарекомендувала себе, працюючи у КП «Міжнародний аеропорт «Одеса». Тому, на думку Анатолія Миколайовича, до дня міста підприємству цілком під силу розрахуватися із усіма боргами.
Заступник директора інституту «Гіпроплодовочгосп» В’ячеслав Шепеленко представив графік погашення заборгованості за рахунок продажу частини приміщень.
Наталя Чегодар зажадала документи експертної оцінки, тому що вартість приміщень інституту в центрі міста (вулиця Пастера) виявилася явно заниженою.
Вже протягом багатьох років до тієї самої ситуації потрапляє КП СКБ «Молния». Підприємство зі 100%-им державним фінансуванням виконує оборонні замовлення. Роботи колектив здає набагато раніше одержання оплати за них. Бувало, фінансування надходило у листопаді-грудні. Як наслідок, накопичувалися борги щодо зарплати, до Пенсійного фонду. У 2010 році ситуація повторилася: Держбюджет і оборонне замовлення ухвалили пізно.
Наталя Чегодар повідомила, що була у Мінпромполітики і запропонувала директорові Володимиру Мінгальову відправитися до міністерства ще раз.
– А навіщо, якщо Ви там вже були? – надійшла відповідь. Тобто директор, як і в попередні роки, не збирається нічого робити для захисту права своїх працівників на своєчасну оплату праці.
Втручання прокуратури та виконавчої служби знадобиться для вирішення ситуацій, що склалися у ДП «БС Торг Сервіс» і ВАТ «Свемон-Південь».
Про необхідність протягом місяця закрити борги були суворо попереджені також голова правління ВАТ «Чорномортехфлот» Олег Мосічев, директор ТОВ «Айсберг ЛТД» Олег Антоненко.
Засідання комісії чітко показало, наскільки сильно звикли деякі керівники маскувати свою безгосподарність та безініціативність під об’єктивні труднощі перебоїв із фінансуванням, непередбачені зміни ситуації на ринку. Їм легше перекласти на плечі чиновників обласного рівня роботу зі своїми профільними міністерствами, де треба переконувати, доводити, обстоювати своє право на одержання замовлень і коштів, ніж самим займатися перспективним плануванням і постійною роботою із міністерствами.
Але далі так тривати не може. Аудит роботи боржників поставить на порядок денний питання про доцільність існування деяких із них. Тому що користі від хронічного боржника немає ні для кого: ні для колективу, ні для регіону, ні для країни.
![]() Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2025 S&A design team / 0.005Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |