Однією з найважливіших проблем Комінтернівського є водопостачання. Водопровідній мережі вже понад 60 років, і це промовистий факт: потрібні незагайні дії місцевої влади. І не лише в плані реконструкції чи ремонту старих водогонів. Потрібні ще й нові свердловини та мережі для нових вулиць.

За останні півтора року така робота в селищі помітно активізувалася. Як розповідає заступник селищного голови Павло Саченко, від попередньої місцевої влади дісталося занедбане комунальне господарство. Із 14 артсвердловин діяло тільки 7, зношеність селищного водопроводу складала 80%. Найбільше скарг від населення надходило саме з приводу незадовільного водопостачання. Тож виконувач обов’язків селищного голови Андрій Калашніков одразу взявся до розв’язання проблеми, мобілізуючи на це депутатський корпус, громадський актив.

За півтора року не тільки відремонтували 7 свердловин, а й пробурили нову в селі Улянівці, що входить до селищної ради. Завершується буріння ще однієї артезіанської свердловини на новому житловому масиві у південній частині Комінтернівського. При цьому, комінтернівці освоїли нову технологію встановлення пластикових труб замість металевих. І справа тут не тільки у ціні чи довговічності. При експлуатації пластикових труб на свердловині значно спрощуються технічні та економічні проблеми, що виникають при заміні глибинного насоса. Для підняття із свердловини сталевих труб потрібен досить потужний автокран, якого місцеве комунальне підприємство не має. Якщо найняти подібну техніку, то одне підняття обійдеться у 1500 грн. А ще ж відремонтований насос разом з каскадом металевих труб треба буде опускати назад, на глибину 120 – 140 метрів. Це досить складно і дорого. Комінтернівські майстри винайшли спосіб обходитися без крана. Вони із старого диска тракторного колеса змайстрували пристрій, який приводиться в дію легковиком «москвич». Даний механізм акуратно, швидко і майже безплатно піднімає і опускає насос, приєднаний до пластмасової труби.

Пластикові труби тепер масово застосовуються і для капітального ремонту та будівництва нових водяних мереж по селищу. Так, по вулиці Шевченка вже прокладено 600 метрів водопроводу, по Пролетарській – понад 300. При виконанні робіт бюджетні кошти йдуть на закупівлю труб, власні кошти громадян – на оплату найманого зі сторони екскаватора. Люди контролюють хід робіт; водопроводи прокладаються так, щоб не руйнувалося асфальтове покриття , не пошкоджувалися вуличні комунікації.

Разом із продовженням будівництва нових свердловин та водопроводів у Комінтернівському не забувають і про обладнання цієї мережі системами автоматичного управління глибинними насосами та захисту їх від гідроударів тощо. Пильним контролером правильної експлуатації водогонів виступає і громадськість тих вулиць, де задіяні кошти мешканців.