У ЗМІ активно обговорюється тема продажу створеного у січні 2000 року ВАТ «Укртелеком». У складі цього товариства 33 філії, де діє дворівнева централізована вертикальна система управління, працюють спецструктури з експлуатації первинної мережі зв'язку, місцевих мереж зв'язку та радіофікації, обслуговування користувачів послуг, їх продажу.

«Укртелеком» займає 78,5 % ринку фіксованої телефонії, обслуговуючи близько 9,9 мільйона абонентів. У його власності близько 90 % стратегічних об'єктів кабельної каналізації (сукупності трубопроводів для прокладання, монтажу та обслуговування кабелів зв'язку). В «Укртелекомі» працює близько 100 000 чоловік. При цьому обсяг послуг на одного працівника є одним з найнижчих у Європі.

Очікувалося, що конкурс з продажу 92,79 % акцій держмонополіста «Укртелеком» буде оголошено у серпні цього року. Але держава у черговий раз взяла тайм-аут. Як розвиватимуться події після приватизації, і чого слід очікувати в остаточному підсумку, сьогодні не береться однозначно стверджувати жоден експерт. Але всі вони доходять одностайної думки, що для ефективної роботи, «Укртелекому» після приватизації необхідно залишити колишню команду керівників, усіляко розвиваючи послуги передачі даних і корпоративний бізнес.

До речі, на благодатному «для всіляких експериментів» українському ґрунті сценарій постприватизаційного процесу може розвиватися за особливими правилами. На відміну, скажімо, від Росії та багатьох інших закордонних країн, де аналогічні структури давним-давно не перебувають у державній власності.

Втім, майбутньому господареві сам «Укртелеком» у вигляді нинішнього збиткового підприємства не такий цікавий, як здобута можливість впливу на такі структури мобільних операторів, як «Київстар» та «МТС». Про зацікавленість щодо приватизації цього ВАТ понад рік тому уже заявляли близько 10 серйозних компаній, серед яких значиться найближчий сусід «Ростелеком» з Росії, компанії з Німеччини «Deutsche Telekom», Угорщини «Magyar Telekom», Туреччини «Turkcell», Японії «Nomura» та інші.

Ми попросили начальника Білгород-Дністровського цеху телекомунікаційних послуг № 4, що входить до Одеської філії ВАТ «Укртелеком», Анатолія Івановича Пхиденка відповісти на запитання про те, які вигоди одержать різні сторони від приватизації «Укртелекому».

– Безперечно, держава від цього одержить лише разову вигоду, – підкреслив Пхиденко, – адже подібне ми уже спостерігали після продажу великих державних об'єктів. Сьогодні відома думка міністра транспорту і зв'язку України Костянтина Єфименка, що ВАТ «Укртелеком» можна вигідно продати тільки після модернізації. Інше питання, що у будь-якому разі держава повинна мінімізувати негативні наслідки, які можуть настати у результаті продажу підприємства. На мою думку, абоненти і працівники (яким випаде можливість працювати у приватизованому «Укртелекомі»), навпаки, здобудуть безперечні пріоритети. Адже процес супроводжуватиметься оптимізацією персоналу та збільшенням ефективності використання ресурсів компанії. Якість послуг покращиться істотно. У підсумку у виграші будуть всі. Відверто кажучи, з приватизацією «Укртелекому» ми запізнилися на кілька років. За цей час на ринку виник певний рівень конкуренції, і, в окремих випадках, досить несумлінної. Зараз, в умовах державної власності, наші руки зв'язані, підприємство обплутане веригами законів, які не дозволяють навіть на сантиметр просунутися у напрямі перспективного розвитку.

Висловив свою думку і заступник начальника Білгород-Дністровського цеху телекомунікаційних послуг № 4 з питань технічної експлуатації Олександр Валерійович Сазонов:

– У Білгороді-Дністровському ми можемо спостерігати приголомшливі явища, які не можна, наприклад, виявити в Одесі. Частина провайдерів на телекомунікаційному ринку міста працює поза законодавчим полем і професійною етикою. Варто підняти голову, як виявляється, що по дахах будинків, опорах ліній електропередач і електрозв'язку РЕМа та «Укртелекому», і навіть по деревах, як ліани плетуться телекомунікаційні кабелі місцевих операторів, які надають послуги доступу до мережі інтернет і кабельного телебачення. Причому все це відбувається без згоди власників опор, виготовлення необхідних проектів, їхніх узгоджень, і у більшості випадків, без належного професіоналізму. Це надзвичайно невдала проба надання телерадіокомунікаційних послуг, яка не витримує критики. Навпаки, фахівці «Укртелекому» у Білгороді-Дністровському давно готові на найвищому рівні надавати у будинки, і навіть в окремі квартири, ексклюзивну для міста послугу «Триплей», коли по єдиному кабелю забезпечується подача телесигналу, телефонії та інтернету найвищої якості. Саме для цього ми очікуємо приватизації «Укртелекому», котра відкриє нові правові можливості для його успішної роботи.

Як депутат Білгород-Дністровської міськради, Анатолій Іванович Пхиденко у квітні звернувся до Білгород-Дністровського міського голови з депутатським запитом про порушення законодавства у діях багатьох операторів (провайдерів) у сфері телекомунікацій. Проте на виконкомі міськради поки що не ухвалено підготовлений проект про порядок розглядів розміщення телекомунікаційних мереж і встановлення додаткових пристроїв у житлових будинках та інших об'єктах, віднесених до комунальної власності територіальної громади Білгорода-Дністровського. При цьому вже сьогодні місто опинилося на хвилі обуреної думки жителів, які потерпають від неякісного накладення звуку та зображення, а часом їх відсутності на деяких телеканалах. Зі скаргами щодо роботи місцевого приватного ефірного бездротового радіо вони звертаються до органів міської влади. Як можна виправити допущене непрофесійне свавілля?

– Рядовий абонент зможе одержати найбільш якісні послуги тільки у разі чіткої професійної роботи, – стверджує Анатолій Пхиденко. – Запевняю вас, реальні зміни на краще з'являться практично одразу після остаточного вирішення питання приватизації «Укртелекому».