На початку липня в Одесі проходила міжнародна науково-технічна конференція «Сенсорна електроніка і мікросистемні технології». Це вже четверта така конференція на базі Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, що, вочевидь, засвідчує: в ОНУ науково-дослідні роботи ведуться на високому рівні, авторитет одеських вчених визнаний світовою науковою громадськістю.

Конференція була вельми представницькою — на ній оприлюднено результати досліджень і розробок понад 270 науковців з 19 держав світу — від Японії до Канади і США. Втім, вражаючим було не тільки географічне представництво учасників, а й їхній фаховий рівень: двоє академіків та четверо членів-кореспондентів НАН України, член-кореспондент Російської академії наук, 90 докторів і професорів, директори науково-дослідних інститутів та організацій, ректори ВНЗ.

Під час пленарних засідань та в роботі 13 секцій було розглянуто широкий спектр проблем цього нового науково-технічного напрямку, який дуже бурхливо розвивається у світі. Ця інтенсивність обумовлена стрімко зростаючими темпами розвитку інформатизації, яка має визначальне значення в цивілізаційних процесах сучасного суспільства, в необхідності удосконалення інформаційних систем високого рівня ' ефективності — аж до створення інтелектуальних систем.

Інтелектуальні системи належать до нових науково-технічних досягнень, які мають перспективу застосування практично в усіх галузях людської діяльності та спроможні кардинально змінити організацію і структуру різних видів виробництва, тестування біологічно і хімічно активних речовин, аналіз і контроль в системах охорони здоров'я та моніторингу довкілля.

Однак ефективна робота інтелектуальних систем можлива лише за умови забезпечення їх високоякісною первинною інформацією. [Де вимагає створення принципово нових мікроелектронних датчиків на основі найсучасніших функціональних матеріалів з використанням нових фізичних, хімічних, біохімічних і біофізичних ефектів, застосування сенсорних масивів та високочутливих, точних і стабільних вимірювальних каналів, широкого використання інформаційних мереж та впровадження високих технологій для реалізації цих засобів. Проблема загострилася тим, що за метрологічними характеристиками вимоги до датчиків наблизилися до граничних значень.

На конференції була представлена доповідь колективу авторів (Я. Лепіх, Ю. Гордієнко, С Дзядевич, А. Дружинін, А. Євтух, С. Лєнков. В. Мельник та В. Романов) за матеріалами роботи, висунутої на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки 2010 року. Вона викликала значний інтерес в учасників конференції і присутніх на ній потенційних приватних інвесторів. Така зацікавленість обумовлена, передусім, високою актуальністю проблеми, а по-друге —практичною націленістю розв'язуваних авторами завдань, Це — забезпечення високоефективних інформаційних систем інтелектуального рівня високоякісним первинним сигналом завдяки створеним авторами датчикам нового покоління різного функціонального призначення.

Нові типи (всього їх близько 50) мікроелектронних датчиків, різних за функціональним призначенням, можуть забезпечити інформаційні системи різних галузей науки, техніки і виробництва: автоматизовані лінії у промисловості, нафтогазовидобувній, переробній, космічній галузях, спеціальній техніці, системах моніторингу навколишнього природного середовища, охороні здоров'я, авіа- та автомобілебудуванні тощо.

Робота авторського колективу має комплексний характер, і в цьому також її перевага. Вона містить низку важливих фундаментальних досліджень фізичних, хімічних, біофізичних явищ, які покладені в основу створених нових класів датчиків. Досліджені головним чином нові функціональні матеріали, в тому числі наноструктури. Автори творчо поставилися і до розробки конструкцій і технології виготовлення датчиків. Вони не лише запровадили датчики з високими параметрами та впровадили їх у виробництво, а й створили світового рівня актуальні інтелектуальні системи з використанням цих приладів, що підтверджується патентами і замовленнями від низки закордонних установ. Новизна та конкурентоспроможність технічних рішень захищені більш як 70 авторськими свідоцтвами і патентами України та міжнародними патентами. У рамках роботи захищено 9 докторських та 21 кандидатську дисертації, опубліковано 9 монографій та понад 400 статей у наукових виданнях. Результати розробок доповідалися та обговорювалися на багатьох авторитетних міжнародних науково-технічних конференціях. Отож цілком правомірно зробити висновок, що робота групи авторів «Створення мікроелектронних датчиків нового покоління для інтелектуальних систем» виконана на світовому рівні наукових досліджень і має важливе загальнодержавне значення та заслуговує присудження її Державної премії в галузі науки і техніки 2010 року.

Іван ВІКУЛІН, завідувач кафедри фізики оптичного зв'язку Одеської національної академії зв'язку ім. О. Попова, лауреат державних премій СРСР та України у галузі науки і техніки, доктор фізико-математичних наук, професор, академік Міжнародної академії інформатизації.