50 мільйонів доларів – така сума інвестицій у створення терміналу, що перебуває в оперуванні стивідорної компанії «Олімпекс купе інтернейшнл». Пуск першої черги цього зернокомплексу на причалі № 4 Одеського морського торговельного порту підкреслює традицію підприємства здавати нові об’єкти напередодні свого дня народження – 216-ї річниці від дня заснування.

У церемонії відкриття взяли участь голова Одеської облради Микола Скорик, заступник голови Одеської облдержадміністрації Людмила Варавва, представник інвестора, голова ради директорів компанії «CHS Incorp.» Майкл Туеллі. Високих гостей зустрічали начальник ОМТП Микола Павлюк і директор стивідорної компанії «Олімпекс купе» Віктор Юханов.

На причалі біля відомих всім білих півсфер – складів височіють чотири вежі. Це додаткові місткості, які разом з наявними здатні забезпечити одноразове зберігання 82,5 тис. тонн навалювального зерновантажу. Друга черга, пуск якої заплановано на березень 2011 року, припускає встановлення нових силосів. Після цього обсяг одноразового зберігання збільшиться до 125 тисяч тонн.

Проте, як пояснив В. Юханов, комплекс, а це універсальний елеватор, розрахований не стільки на тривале зберігання, скільки на динамічний режим пропускної системи. Він може перевантажувати зерно як експортне, так і імпортне з трьох видів транспорту: водного, залізничного та автомобільного.

Зараз завершуються пуско-налагоджувальні роботи, зроблено пробне відвантаження. Потрібно буде налагодити роботу з партнерами, які обслуговують майже 110 маршрутів. Закордонні контрагенти Одеського порту базуються в американському штаті Міннесота і входять до трійки найбільших світових компаній, які займаються торговельними операціями із зерном. За словами Миколи Павлюка, порт постарався створити для партнерів – вкладників капіталу комфортні умови. Одним з чинників інвестиційної привабливості є незаперечний факт: такий надійний товар, як зерно, завжди користується попитом на світовому продуктовому ринку.

До слова, частина нового врожаю Одещини включена до обсягу першого пробного відправлення з нового терміналу.

– Пуск терміналу – вклад у забезпечення продовольчої і транспортної безпеки країни. Це відповідає урядовій настанові на нарощування інвестицій, зокрема – іноземних. І зараз ми переконуємося, що це завдання здійсненне, – заявив голова облради Микола Скорик. – При дефіциті зерна, який відчувається на світовому ринку, робота терміналу дозволить підсилити аграрний потенціал країни.

Але ось відгриміла маршова музика, телеоператори відзняли процес сучасного способу перевантаження зерна з машин у лоно елеватора. Але перетворення на цьому не припиняться.

У жовтні буде запущена станція стаффірування – місце, де завантажуватимуться зерном для відправлення до 120 контейнерів на добу. Що ще? Через місяць копер забиватиме нову палю – першу в спорудженні ще одного елеватора на території колишнього судноремонтного заводу. Ця честь надана стивідорам фірми «Бруклін Київ», багаторічного партнера Одеського порту. За потужностями це повинен бути такий же елеватор з аналогічними продуктивністю та технічними можливостями.

За словами М. Павлюка, тоді порт зможе забезпечувати одноразове зберігання до 600 тисяч тонн вантажів. На ринку зросте його конкурентоспроможність, а збільшення суднозаходів принесе прибуток державному підприємству «Одеський морський торговельний порт».

Владислав КІТІК, «Одеські вісті»

Як дбаєш, так і маєш…

Для нашого регіону 2010-й рік, напевно, увійде в історію, як рік погодних аномалій, непередбачуваних атмосферних відхилень від середніх багаторічних норм та традицій.

Згадаймо незвично холодну та багатосніжну зиму, аномальну спекотну посушливу погоду влітку.

Внаслідок цього значно ускладнилися умови для формування урожаю пізніх культур та підготовки ґрунту під майбутній урожай.

Ми звернулися до начальника Головного управління агропромислового розвитку ОДА І.В. ПАНЧИШИНА з проханням прокоментувати сьогоденний стан справ у рослинництві.

– Передусім, Іване Васильовичу, які підсумки минулих жнив?

– За даними Головного управління статистики в Одеській області, валовий збір ранніх зернових та зернобобових культур станом на 1 серпня становить 2492,8 тис. тонн при середній урожайності 25,2 центнера з гектара, що вища за минулорічну.

Найвищий урожай по обліковому колу сільгосппідприємств, що звітують перед органами статистики, – 30,9 ц/га зібрано в Арцизькому районі. На другому-третьому місцях господарства Кілійського та Кодимського районів – 30,4 ц/га. По 30,3 ц/га зібрали господарства Саратського району, 30,1 ц/га – господарства Овідіопольського.

Найнижчий урожай зібрано в господарствах Ренійського району – 16,5 ц/га та Миколаївського – 18,5 ц/га.

Одинадцять районів області зібрали понад 100 тис. тонн зерна. Це Саратський – 189,4 тис. тонн, Б.-Дністровський – 183,6 тис. тонн, Березівський, Кілійський, Комінтернівський, Тарутинський, Татарбунарський та Ширяївський та інші райони. Два рази протягом жнив область одержувала поздоровчі телеграми від Президента та Прем’єр-міністра України. І це заслуга всіх наших трудівників, за що їм честь і хвала.

– Декілька слів про головну культуру – озиму пшеницю та ячмінь…

– Валовий збір основної продовольчої культури – озимої пшениці становить 1314,2 тис. тонн, що більше минулого року на 108,7 тис. тонн, при урожайності 29,4 ц/га (що теж більше торішнього). За даними державної хлібної інспекції, 59,2% цьогорічного урожаю пшениці відноситься до категорії продовольчої, зокрема третина відповідає критеріям другого та третього класу.

Господарства 11 районів області зібрали більш ніж по 30 ц/га зерна пшениці, а лідирують тут хлібороби Овідіопольського району – 37,3 ц/га та Кілійського району – 36,0 ц/га.

Озимого ячменю зібрано 849,9 тис. тонн при урожайності 25,1 ц/га, що менше минулого року на 1,9 ц/га, а по валу на 74 тис. тонн.

Тільки господарства одного – Арцизького району зібрали урожай вищий 30 ц/га.

Як і в минулому році, низька врожайність ярих зернових та зернобобових культур.

– Назвемо кращих хліборобів?

– Будь ласка. Серед сільгосппідприємств найвищий урожай ранніх зернових і зернобобових зібрано в ТОВ «Красноокнянський лан» Красноокнянського району – 49,6 ц/га на площі 1485 га (керівник Балшин Борис Володимирович). На другому місці, як, до речі, і торік, ПСП «Воронівське» Комінтернівського району – 49,3 ц/га на площі 2010 га (керівник Бєдний Олександр Вікторович). На третьому – СВК «Дружба народів» Котовського району: 46,5 ц/га на площі 3827 га (керівник Бакулевський Анатолій Петрович).

– Які висновки необхідно зробити з результатів цьогорічних жнив?

– Перший. Кліматичні зміни, що відбуваються на наших очах і супроводжуються аномальними погодними умовами, особливо в весняно-літній період, однозначно примушують нас до збільшення посівних площ озимих культур, перш за все, озимої пшениці.

Другий. Необхідно вдвічі збільшити кількість залученої з інших регіонів зернозбиральної техніки. Жнива треба провадити в кожному господарстві за 7 днів. Я гадаю, що кожний керівник може порахувати різницю між тим, що було вирощено і що зібрано через розтягування термінів збирання. Я взагалі гадав, що агітація за необхідність залучення комбайнів зі сторони вже не актуальна, але бачу, що помилявся. Звичка сподіватися на «якось буде» лишилася. Цей рік показав, що головне все-таки зібрати.

Третє. Є велике прохання від усіх трударів до наших селекціонерів. Давайте виведемо, врешті-решт, нормальні сорти пшениці та ячменю. Що ж це за напасть така: в сусідній державі йде дощ, а у нас пшениця в колосі уже проростає. Ячмінь ще не дозрів до кондиції, а колос вже відвалюється. Ми віримо в нашу науку, сіємо тільки наші, вітчизняні, сорти, чим її підтримуємо. То гадаю, що маємо право на таке прохання.

Четверте – це технологія. Наші ґрунти втратили природну родючість. Останні три роки практично не змінюється загальна кількість внесеної мінеральної поживи.

При цьому у Миколаївському районі вона досягає лише 7 кг/га, в Ренійському – 13 кг/га, в Іванівському – 16 кг/га. Є і інші показники – в Арцизькому – 65 кг/га, в Овідіопольському – 58 кг/га.

Далі. Візьмемо таку стратегічну культуру, як озима пшениця. Під неї внесено 46 кг добрив на 1 га. Удобрено 73% посівних площ. Але при цьому в Миколаївському районі внесли 13 кг/га, а в сусідньому Березівському – 62 кг/га, в Ренійському – 26 кг/га, в Болградському – 58 кг/га. Якщо накласти ці дані на показники урожайності, то бачимо, що в Миколаївському районі вона становить 18,5 ц/га, в Ренійському – 16,5 ц/га, в Арцизькому – 30,9 ц/га, в Березівському – 29,9 ц/га. Різниця помітна неозброєним оком.

– Яким буде нове поле озимини?

– Під майбутній урожай озимих зернових культур прогнозується відвести 714 тис. га площ, в тому числі під озиму пшеницю – 449,9 тис. га, озимий ячмінь – 260,6 тис. га, жито – 3,5 тис. га. Крім того, планується посіяти 3,8 тис. га озимих на зелений корм та 166,4 тис. га озимого ріпаку. Таким чином, в усіх категоріях господарств буде посіяно восени поточного року 884,1 тис. га озимини, що становить 101,3% до минулорічного планового показника.

Враховуючи, що озимі культури краще використовують осінньо-зимові запаси вологи, їх вирощуванню повинен надаватись пріоритет. Тому розширення площ озимих є доцільним. Разом з тим, це вимагає більш відповідального підходу до організації роботи з підготовки ґрунту, насіння, накопичення необхідних матеріальних ресурсів, щоб в оптимальний термін провести посівні роботи.

– Як йде підготовка до цієї важливої сільськогосподарської компанії?

– Потрібно форсувати роботу з підготовки ґрунту. Добре організували її в господарствах Арцизького, Балтського, Кілійського, Любашівського районів. На жаль, відстають з підготовкою грунту під посів озимих у Ренійському, Біляївському, Тарутинському, Савранському, Овідіопольському районах.

Важлива складова підготовки до сівби – це, звичайно, забезпечення потреб сільгоптоваровиробників в насінні. Разом з страховим фондом нам необхідно засипати 140,9 тис. тонн насіння. Часу для його підготовки та перевірки в насіннєвих лабораторіях залишилось обмаль. Тому дивує, що не поспішають з цією роботою в господарствах Балтського, Татарбунарського, Савранського, Великомихайлівського, Красноокнянського, Іванівського районів, де підготовлено тільки до 20% кондиційного насіння від потреби. Необхідно прискорити роботу по придбанню насіння еліти в дослідних господарствах. Ми маємо реальні можливості всі площі озимих засівати насінням не нижче другої репродукції.

Все більш актуальним постає питання забезпечення посівної матеріально-технічними ресурсами, насамперед мінеральними добривами та засобами захисту рослин, зокрема протиотруйниками насіння.

За оперативними даними, не приступили до закупівлі мінеральних добрив у господарствах Ренійського району. Дуже мало – 5 – 10% від потреби – закуплено добрив у господарствах Фрунзівського, Б.-Дністровського, Біляївського, Миколаївського районів.

Теж саме можна сказати стосовно забезпечення сілгосптоваровиробників протруйниками насіння. В цілому по області цей показник становить 58%, але в таких районах, як Овідіопольський – 11%, Роздільнянський – 25%, Саратський – 26%, Ізмаїльський – 28%.

– Що Ви можете сказати на завершення нашої бесіди?

– Підбиваючи підсумки, хочу ще раз акцентувати увагу: нашою реакцією на аномальні природні явища, які, за прогнозами метеорологів, будуть повторюватись і в майбутньому, є розширення клину озимих культур. Таких, як пшениця, ячмінь та ріпак. Але при цьому не забувати про вимоги щодо впровадження науково обґрунтованих сівозмін. Нагадаю, що через рік настає адміністративна відповідальність за такі порушення.

Також хочу підкреслити, що не можна ігнорувати поняття оптимальних термінів сівби. Все те, що було торік, посіяно пізно, не розкущилось, так зрідженим і залишилось до збирання. Особливо це було помітно в господарствах північних районів області.

Необхідно активізувати роботу з підготовки насіння та перевірки його в державних насіннєвих інспекціях.

Домогтися в кожному районі, щоб сівба озимих культур провадилася насінням не нижче другої репродукції, з обов’язковим протруєнням та одночасним внесенням добрив.

І наостаток. Хочу нагадати про недопустимість спалювання стерні та пожнивних залишків соломи. Ті керівники господарств, які допустили загоряння стерні, не забезпечили охорону своїх сільгоспугідь від пожежі, повинні понести карну відповідальність.

– Дякую за корисну бесіду.