Вже й зошит став розкішшю

Серпневі базари особливо людні. І на це є дві причини. По – перше, всі квапляться заготувати овочі на зиму. По – друге, наближається Перше вересня, яке знову покличе дітей до школи. Біля наметів та лотків із учнівським приладдям та одягом для школярів надзвичайно гамірно. Тут матусі, а зрідка і татусі вибирають своїм дітям одяг, взуття, наповнюють учнівські рюкзаки всім необхідним. Часто можна почути суперечки щодо фасону сукні, блузки, чи довжини спідниці. Нерідко батьки дискутують із дітьми з приводу того, з яким малюнком має бути щоденник. Та головне, що хвилює сьогодні і учнів, і їхніх батьків – це ціни.

Біля прилавка із канцтоварами жінка разом із своєю донькою, ученицею сьомого класу Савранської ЗОШ l – lll ступенів Вікою Володівщук підбирають ручки, зошити, щоденник. Цікавлюсь, у скільки обходяться збори до нового навчального року?

– Дуже дорого, – каже мати, – Самі порахуйте. За блузку віддали 170 гривень. Але ж однієї мало. Купили дві. Вже 340 гривень. Всього на 20 гривень менше коштують дві спіднички. Рюкзак – 100 гривень. Причому брали не найкращий. Є значно дорожчі. Спортивний костюм обійшовся у 250 гривень. Взуття ще не купували, та цінами цікавилися. Босоніжки можна купити за 150 гривень, але якість у них така, що можна й місяць не проносити.

– Бачу, ви підбираєте канцтовари. Що по чім тут?

І на ці товари ціни теж відчутно зросли. Зошит коштує від чотирьох з половиною до 5 гривень. А ще потрібно альбом, фарби, інше приладдя. На все це вже витратили 250 гривень, але до кінця ще не скупились.

Для того, щоб зібрати дитину до школу потрібно витратити не одну зарплату, – долучається до розмови мати іншої школярки.

– А якщо в сім’ї не одна дитина?

От у нашої знайомої Альони Шаповал із Осичок, наприклад, четверо школярів і два студенти. Так вони з чоловіком ще з весни збирають своїх дітей до школи. Їм доводиться багато в чому собі відмовляти, аби діти мали все необхідне для навчання.

Ви знаєте, що я вам скажу, – втручається до розмови бабуся десятикласника Івана, – ціни настільки зросли, що якби не моя пенсія, то син з невісткою навряд чи змогли б купити все необхідне онукові. Вони вже понад рік перебиваються випадковими заробітками. Я вважаю, що на товари для школярів мають бути встановлені якісь граничні ціни. А то не за горами той час, коли дітей не будуть пускати до школи через те, що не буде чого взути, або одягнути. А в декого так і на зошити не вистачить. Адже вже не один рік вартість шкільних форм, приладдя, зошитів зростає. Я вже не кажу про книжки. Іноді один підручник коштує дорожче, ніж туфлі. Хіба за такого стану справ буде у нас зростати народжуваність? І, тим паче, чи вчитимуться наші діти?

У словах цієї жінки істинна правда. Уже в цьому році мені довелося чути від однієї матері, що не пустить свого хлопця до школи:

– Хай собі ходить по селу, моїх заробітків ледве на їжу вистачає, а за що я йому маю купувати зошити, книжки та все інше?

Ось так і живемо, що вже й зошит став розкішшю, яка доступна не кожному. А хтось наживається...

Лариса Півторак, власкор «Одеських вістей», Савранський район

Усією громадою

Як поінформував начальник відділу освіти Ізмаїльської райдержадміністрації Тетяна Якименко, у цілому на капітальні ремонти було витрачено 1140 тисяч гривень. І десь до середини серпня школи фактично були готові до відкриття. У цьому переконалася комісія щодо перевірки стану шкіл, до якої увійшли профільні фахівці районних служб.

Мені довелося поїздити з перевіряльниками по школах і переконатися – огляд був дуже ретельним. І, якщо говорити в цілому, особливих претензій не виникло. Так, без зауважень не обійшлося. Подекуди мали місце невеликі, скажемо так, огріхи і недоробки. Але, до честі фахівців з райцентру, йшлося не про критику як таку, а про те, як і що можна зробити, щоб цілком завершити ремонт.

– Так, нашим першорядним завданням і було підказати, порадити, надати дієву допомогу керівництву шкіл там, де це було потрібно. Для цього, власне, ми й відвідали навчальні заклади, – пояснила начальник господарської групи відділу освіти РДА Олена Олейникова.

Перевіряльники констатували: практично у всіх школах найактивніша допомога під час ремонтів була надана батьками учнів.

– Переважно всі значні ремонтні роботи були проведені у нас у попередні роки, – розповіла директорка школи з найвіддаленішого села – Нової Покровки Ганна Смокова. – Протягом навчального року проходили змагання між класами за чистоту та охайність. А влітку батьки взяли активну участь у збиранні коштів на косметичний ремонт – грошей потрібно було не так вже й багато, тому що зуміли зберегти в охайному вигляді і класи, і коридори.

У Кам’янці за традицією брали участь у ремонті одного з класів випускники. А в Утконосівці максимум можливого взяв на себе батьківський комітет, який зібрав загалом понад 8 тисяч гривень. Ці кошти допомогли у короткий термін цілком переобладнати три кабінети.

Майже у всіх школах особливо ретельно готували приміщення для дітей молодших класів. У кількох з них обладнали для дітей внутрішні туалети. Це далеко не розкіш, а найперша необхідність.

Багато добрих слів довелось почути про викладачів, технічних працівників, які, незважаючи на відпустки, майже все літо провели у школах, займаючись ремонтом.

– Відзначте, будь ласка, нашого вчителя Миколу Лозовського, – попросила директорка Багатянської ЗОШ Марія Бабенко. – Його велика заслуга – у добротному оформленні школи. Причому, подивіться, як уміло він використовував і малюнки дітей, якими прикрасили шкільні коридори, актову залу. А як гарно оформив кабінет болгарської мови! Сповнені ентузіазму багато наших учителів. А тому сьогодні, напередодні нового навчального року, можна сказати: школа за літо стала ще гарнішою і чепурнішою. І я впевнена – діти цю красу, звичайно ж, будуть берегти. Адже їм є з кого брати приклад.

А ми до всього сказаного вище додамо, що місцеві органи самоврядування більшості сіл надають допомогу і сприяння в організації ремонтів.

– Аякже, хто ж ще подбає про наших дітей, як не ми? – сказав селищний голова Суворового Петро Генчевський.

На постійному контролі місцевої ради була підготовка до нового навчального року і в селі Кам’янці. Сільський голова Іван Лефтеров підкреслив, що таке ставлення до дітей свого часу виховував Микола Георгійович Миндру, уроки і заповіти якого і досі актуальні. А голова Кирничок Петро Приснак давав досить докладні пояснення щодо кожного питання перевіряльників, показуючи цілковите знання ситуації і свою зацікавленість, як і зацікавленість громади у тому, щоб школа у всьому була зразковою.

На жаль, так справи не скрізь. У деяких селах керівники громад, судячи з усього, проігнорували процес приймання, показавши свою незацікавленість у шкільних справах. Жаль.

Готові до нового навчального року і школи Ізмаїла, про що поінформував начальник відділу освіти міськради Олена Мурашова. Вона повідомила, що в середу, 18 серпня, комісія з перевірки готовності навчальних і позашкільних закладів до 1 вересня завершила свою роботу:

– Я розумію, що недоліки є завжди – у тих, хто працює, – констатувала вона. – Але важливо, щоб виявлені недоліки були вчасно ліквідовані. Сьогодні, після проведеної попередньої перевірки готовності до 1 вересня, йде «робота над помилками».