Зрошувані землі займають майже десяту частину сільгоспугідь області. За період реформування галузі кількість власників зрошуваних земель зросла від 202 до 10 тис. 670 господарів. В докризові часи валовий збір на таких ділянках зрошуваних землях складав 20% зерна, 40% кормів 80% овочів, 100% рису.

Сільське господарство нашої області значною мірою залежить від погодних умов, які складаються протягом вегетаційного періоду рослин. Адже достатня кількість тепла, поживних речовин та опадів гарантує не тільки високі врожаї зернових культур та овочів. А й зростання трав та кормових культур, які сприяють розвитку та рентабельності тваринництва. На жаль, тільки хлібороби південних районів поряд з іншими агротехнічними прийомами можуть використовувати один із найважливіших в степовій зоні чинників – подачу води на поля за своїм бажанням.

З різних причин товаровиробники не можуть охопити поливом всі 226,9 тис. га зрошуваних земель. Навіть зі щорічно підготовлених 150 тис. га. фактично охоплюється поливом лише третина площ з підготовленої державної меліоративної мережі.

Протягом весни та на початку літа в окремих районах випало опадів по декілька місячних норм, що забезпечило вологою майже всі сільськогосподарські культури. Але на кінець липня та більшу частину серпня припала небувала спека. За таких температур інтенсивно випаровується волога.

Підготувати поле до сівби за таких умов дуже важко, а за глибистої структури ґрунту якісно посіяти та отримати дружні сходи рослин майже неможливо. Частина насіння втратить у пересохлий або недостатньо зволожений шар і втратить схожість. В результаті порушення густоти стояння рослин в наступному році з весни буде підвищена забур’яненість посіву і, як наслідок, знизяться урожайність та якість зерна.

Товаровиробники, які мають зрошувані землі, захищені від такого результату. Вони можуть виконати вологозарядковий полив, а потім посіяти насіння в якісно підготовлений ґрунт та гарантовано отримати дружні сходи. На жаль, у поточному році тільки у Болградському та Татарбунарському районах водокористувачі провели вологозарядкові поливи на площі всього 250 гектарів. У минулому році на цю дату було проведено полив перед сівбою більш як на тисячі гектарів, а у 2008 році – 1,4 тис гектарів.

Товаровиробники чомусь вважають, що полив зернових при відносно високій вартості води є низькорентабельним.

Облводгосп на базі даних фактичних затрат води на полив та отриманої врожайності виконав розрахунки економічної ефективності використання зрошення озимої пшениці у 2009 році. В середньому прибавка зерна від зрошення становить 1,7 – 2 тонн з гектара, що дає змогу додатково отримати понад 2 тис грн з гектара при затратах на полив в середньому 315 грн. При цьому значно покращується якість продукції та ефективніше використовуються мінеральні добрива. Радимо не гаяти часу, а терміново включити дощувальну техніку для проведення вологозарядкових або передпосівних поливів. Іншого шляху просто не існує…