Україна стоїть на порозі чергових виборів. Одеська молодь, зважаючи на новий закон про вибори, боїться знову залишитися поза органами місцевого самоврядування. Гасла політичних партій на кшталт «Дорогу — молодим!» з року в рік означають те саме: активна молодь вкотре стане дешевою робочою силою у виборчій кампанії.

Нещодавно в Одесі відбувся «круглий стіл» «Молодь-І вибори до органів місцевого самоврядування», організаторами якого виступили молодіжна організація «Колокол» та регіональна організація Національної спілки журналістів України. Участь у заході взяли молодіжні лідери, незалежно від політичного забарвлення. Вони сподіваються, що, об'єднавши зусилля, молоді люди зможуть претендувати на вирішення своїх проблем.

«Усі партії зараз намагаються наголосити, що вони підтримують молодь, просувають молодіжні програми», — розпочав представник «Колокола» Антон Давиденко, — та, на його думку, лідери, які справді підтримують різноманітні молодіжні проекти і соціальні програми ні на міському, ні на обласному, ні на державному рівні не представлені. Юнак сподівається, що завдяки подібним заходам представники влади звернуть увагу на юнь і, можливо, дадуть відповідь, чи готові вони працювати з нею і реально втілювати її програми.

Не так давно ця організація провела опитування, яке підтвердило: переважна більшість молодих людей (94,6% респондентів) за те, щоб їхні представники були в органах місцевого самоврядування. Лише 3,3% вважає, що такі представники не потрібні. Та попри бажання юні брати участь у виборах, списки партій, на думку активістів, більше нагадують родинний клан, а місця в партіях скоро почнуть передавати у спадок.

Що ж робити в цій ситуації і чи готова політична еліта країни та міста включати в свої списки амбітну молодь, — намагалися з'ясувати присутні на «круглому столі». Коментуючи опитування, лідер «Демократичного альянсу» Олексій Чорний висловив думку, що ті 94 з гаком відсотки молоді, які вважають, що їм необхідне власне представництво у владі, самі для цього нічого не роблять. Він переконаний, що представництво тієї чи іншої соціальної групи залежить, насамперед, від її активності. «Якби у нас молодь організовано ходила на вибори, збиралася і відстоювала свої інтереси, тоді б політичні партії на неї орієнтувалися: пропонували б місця у списках, у виконавчому апараті, більш високі посади, активно порушували б молодіжні питання», — вважає Олексій Чорний. Він підкреслив, що молодь зараз мало займається громадською діяльністю та політикою, оскільки це не просто не престижно — у нашій країні політика давно асоціюється з чимось брудним.

Начальник управління молодіжної та сімейної політики Одеської міськради Андрій Юсов зазначив, що «круглий стіл» має бути звернений, передусім, не до політичних сил, а до самої молоді. «Вона себе бачить суб'єктом виборчого процесу, а чи одеські студенти хочуть лише розносити плакати?» — перепитав він. Щодо влади, то, на його думку, в українській політичній еліті проблеми не тільки вікові, а й тендерні. В цьому сенсі ситуація і у Верховній Раді, і в органах місцевого самоврядування не витримує критики. Водночас Андрій Юсов бачить і позитивні зрушення. Одним з таких він вважає часткове повернення «мажоритарки». На його думку, у мажоритарних округах конкуруватимуть гроші та активність. І якщо гроші — це перевага не молоді (звісно, ми не говоримо про династії політиків і підприємців), то активність — це саме те, чим молоде покоління здатне взяти свої голоси. «Що може запропонувати молода людина? Власними ногами обійти весь округ і поспілкуватися з кожним потенційним виборцем. Жоден консервативний мільйонер цього не робитиме. Він витрачатиме колосальні гроші на рекламу, на агітацію, але ногами ходити не буде»,—запевнив політик. Щодо представництва молоді у високих владник структурах, за словами Андрія Юсова, і «Регіони», і «Батьківщина» своїх молодих лідерів підтримують. Вони навіть у парламенті представлені, однак це, скоріше, поодинокі випадки.

Голова Одеської регіональної організації НСЖУ Юрій Работін також впевнений, що при великому бажанні представники молоді на виборах можуть пройти, адже в Одесі близько трьохсот тисяч студентів. Якщо зацікавити їх, залучити до виборчого процесу, є реальна можливість обрати молодих.

«Кожна людина, яка планує брати участь у виборчому процесі, повинна, насамперед, розуміти, навіщо вона це робить. Я впевнений: 31 жовтня за мажоритарними списками буде немало людей від 18 до 28 років від різних політичних сил, та чи будуть ці молоді люди чимось відрізнятися від своїх попередників? Може, це песимістичний погляд, але я вважаю, що молода людина не завжди більш освічена, порядна та розумна», — поділився представник молодіжної газети «А-5» Сергій Лейвіков. На його думку, основний критерій, за яким треба обирати, — вміння знаходити механізми вирішення проблем.

Андрій Юсов погодився з думкою, що вік не завжди є ознакою якості. І додав, що молодь до влади повинна приходити нормальним, органічним шляхом. Політична сила має розуміти: для того, щоб післязавтра у неї було хороше представництво, залучати молоді кадри потрібно вже сьогодні.

З усього почутого можна зробити лише один висновок: проблема нечисленного представництва молоді у владі на всіх рівнях таки існує. Щоправда, не лише тому, що молодих не пускають в політику...