Про те, що новопризначений одеський губернатор Едуард Матвійчук відразу після своєї появи в службовому кабінеті (указ Президента про його призначення підписано 18 березня), а саме — шостого квітня, видав розпорядження про вихід ОДА із числа співзасновників обласної україномовної газети «Чорноморські новини» (другий співзасновник — трудовий колектив редакції), напевне, відомо ВСІМ читачам «ЖУ»: про це розповідалося в багатьох медіа.

А які ж події розгортаються сьогодні навколо видання, що 19 липня відзначило свою 93-ю річницю, чого варто очікувати надалі? До речі, одеський губернатор — не єдиний чиновник, якому збрело в голову раптом, без пояснення причин, в односторонньому порядку виходити із співзасновників медіа. Тому хроніка протистояння журналістів і владців може послужити своєрідним навчальним посібником для представників державних і комунальних ЗМІ.

Наразі відзначимо, Асоціація медіа-юристів України вважає, що обласна державна адміністрація не мала права в односторонньому порядку за розпорядженням голови вийти зі складу співзасновників: згідно зі ст. 20 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» зміна співзасновника або складу співзасновників повинна оформлятися угодою між співзасновником і його правонаступником. Ця угода є підставою для подання правонаступником заяви про перереєстрацію видання, яка є обов'язковою у разі зміни складу співзасновників. Угода про зміну складу співзасновників підписується всіма співзасновниками на засадах добровільності і вважається укладеною за умови згоди всіх сторін. Тому вихід Одеської облдержадміністрації зі складу співзасновників видання згідно з розпорядженням голови ОДА є порушенням -закону України. Оскільки рішення-Одеської обласної державної адміністрації суперечить законодавству та судовій практиці, воно не повинно виконуватись редакцією газети.

Газетярі «Чорноморських новин», очолювані досвідченим редактором Іваном Мельником, відразу почали діяти за кількома напрямками.

По-перше, звернулися за підтримкою до НСЖУ, і голова спілки про ситуацію в «Чорноморських новинах» розповів у своєму листі до заступника глави Адміністрації Президента України Ганни Гарман.

По-друге, про безпрецедентну поведінку Едуарда Матвійчука і про хід протистояння редакція повідомила і повідомляє своїм читачам і журналістському загалу України, а колеги, в свою чергу, розповідають про це у своїх статтях, інтернет-, теле- і радіоповідомленнях. І таким чином новий губернатор одразу зажив собі слави утискувача свободи слова та української мови.

До захисту однієї з найстаріших україномовних газет Півдня підключилися і деякі політичні сили. Так, народний депутат, голова Народного руху України Борис Та-расюк зробив депутатське звернення на ім'я Президента Віктора Януковича з проханням розібратися у ситуації навколо газети «Чорноморські новини», що склалася у зв’язку з виходом 31 складу її співзасновників Одеської обласної державної адміністрації, і стати на захист трудового колективу редакції та інтересів передплатників «ЧН». Про те, що з цього вийшло, він повідомив колектив редакції, а той — у свою чергу — читачам «ЧН» і широкому загалу.

Борис Тарасюк надіслав «ЧН» відповідь на своє звернення, щоправда, не від гаранта Конституції, а від керівника його адміністрації Сергія Льовочкіна.

Як зазначається у відповіді глави Адміністрації Президента України, розпорядження голови Одеської ОДА Е. Л. Матвійчука «Про вихід Одеської обласної державної адміністрації зі складу співзасновників газети «Чорноморські новини» спрямоване передусім на економію бюджетних коштів територіальної громади області та створення рівних конкурентних умов для видання усіх друкованих засобів масової інформації Одещини.

Дивовижний зразок лицемірства! Адже тільки люди, зовсім не обізнані з ситуацією в медіа-просторі Одещини, могли б купитися на цю відповідь і повірити, що нова влада дійсно щиро перейнялася питаннями економії бюджетних коштів. Як повідомляє редакція «ЧН», витрати на їхню газету — лиш невелика частка загальних витрат обласного бюджету на ЗМІ: «Будь-які балачки про «економію коштів обласної громади та рівні конкурентні умови для видань» є відвертою брехнею, бо у нинішньому році фінансування друкованих ЗМІ з казни Одещини суттєво збільшене. Єдиний виняток—обласна україномовна газета «Чорноморські новини». Нагадаємо. На 2010-й з обласного бюджету виділено:

— газеті «Одеські вісті»—-3332,8тис. грн (торік ця сума становила 2975,7 тис. грн), і ще 1 млнгрн —на передплату ветеранам, педагогам та медикам (торік — 299,9 тис. грн), тобто загалом на 1057,2 тис. грн більше;

— газеті «Чорноморські новини» — 410 тис. грн (торік — 820,0), на 410 тис. грн менше;

— газеті «Роден край» — 347,2 тис. грн (280,0), на 67,2 тис. грн більше;

— газеті «Лучаферул» — 407,8 тис. грн (364,0), на 43,8 тис. грн більше;

— газеті «Одіссос» — 50,0 тис. грн;

— газеті «Армянский вестник» — 72,2 тис. грн.

Отож, загалом на підтримку друкованих ЗМІ у 2009-му було виділено 4 мільйони 739,6 тисячі гривень, у 2010-му заплановано —- 5 мільйонів 620 тисяч гривень».

Ми поспілкувалися з головредом «ЧН» Іваном Мельником, і він розказав, що редакція отримала заплановані на перше півріччя 410 тисяч гривень, а на друге, згідно з бюджетом, не заплановано нічого, хоча досі ОДА залишається співзасновником газети, і розпорядження гу^ бернатора не виконується, та й як його виконати, не порушивши закону?!

І тут ми підходимо до третього напрямку дій редакції. Журналісти звернулися по підтримку до читачів. Вони створили спілку читачів «ЧН», навіть розробили для неї спеціальну пам'ятку, в якій говориться: «Спілка читачів газети «Чорноморські новини» — це громадський рух, що об'єднує незгодних із намаганнями влади закрити рота пресі і з її спробами диктувати редакції газети та дописувачам, якою мовою, що і як треба писати. Це спілка незгодних із самовпевненістю влади щодо її права на брутальну силу, щодо права чиновника одноосібно розпоряджатися коштами громади, щодо права нехтувати думкою громадян і «вішати їм локшину на вуха».

На яку підтримку розраховували журналісти?У повідомленні про створення спілки читачів вони прямо і конкретно про це сказали:

— вислови свою незгоду з діями влади, напиши до нашої чи іншої газети, візьми участь в інтернет-форумах, згадавши проблему «Чорноморських новин», врешті-решт поділися своєю думкою просто в колі друзів та знайомих;

— стань учасником громадської передплати на «Чорноморські новини», розповсюджувачем газети, передплати газету для себе, допоможи в передплаті тим, хто не здатен зробити це самотужки, знайди таких людей і стань для них «спонсором» у передплаті або ж дай змогу іншому стати «спонсором», запропонуй свої варіанти альтернативного розповсюдження газети;

— своєю благочинністю підтримай у цей складний момент газету матеріально, знайди людей, готових вчинити так само;

— своєю участю допоможи газеті стати кращою, цікавішою, змістовнішою, стань Ті позаштатним кореспондентом, дописувачем, репортером, запропонуй своє бачення того, якою сьогодні повинні бути «ЧН»;

— стань учасником акцій на підтримку газети, напиши Матвійчуку, якщо й справді облдержадміністрацію «засипали зверненнями трудящих» з вимогою «перекрити кисень» «Чорноморці», то подай йому знак -єй інша думка. Запитуємо в Івана Мельника, наскільки результативними виявилися дії редакції, і як зараз справи у «Чорноморки», «Головне, — каже Іван Володимирович, — що «Чорноморка» виходить, як і виходила, у четвер і суботу. Ми економимо на всьому, скорочуємо і штат, й інші витрати. Дещо дала підтримка читачів, а головне — пан губернатор, мабуть, зрозумів, що нас не зламати».

Чому ж взагалі з'явилася задумка знищити газету з майже столітньою історією? Тим, хто цікавиться змістом видання, його направленістю, рекомендуємо звернутися до сайту «ЧН» http// www.chornomorka.com.

З першого знайомства видно, що журналісти «ЧН» намагаються аналізувати факти, докопуватися до глибин, не підспівують ніякій владі і ніяким авторитетам. Основна тональність—критична, і, можливо, це було мотивом поведінки нового губернатора. А може, Едуард Матвійчук сповідує ідею нинішньої правлячої команди, яка налаштована на просування російської мови. Правда, як свідчать останні повідомлення про Матвійчука, він і з російською не в ладах, бо пише «нашых», «служить». Не обійшлося, мабуть, без впливу зацікавлених з видавничих кіл, які були б не проти отримати бюджетні кошти на нову газету «Одещина», заплановану до виходу, та, правда, до цього ще не дійшло.

А ще Одесою ходять чутки, що «регіонали» мають на меті приборкати норовливих одеситів, призначивши на всі високі владні посади «донецьких». Чутки чутками, але фактів призначення керівників місцевих установ з числа «донецьких» у будь-якому регіоні —достатньо.

То навіщо, питається, мати у співзасновниках владу? Ми ж начебто вже майже десять років наполягаємо на реформуванні ЗМІ?

«Я — за реформування, — каже Мельник. — Але цивілізоване. Не випадково спілка пропонує внести в закон статті, які б захищали права журналістів і редакційних колективів. Те ж пенсійне забезпечення, приміщення тощо. А викинути на вулицю професіоналів зі стажем великого розуму не потребує. Та тільки чи будуть при цьому створені «рівні конкурентні умови», якими так опікується губернатор?»

Справді, і про це вже неодноразово говорилося: провести реформування непродумано — залишитися без місцевої преси й, особливо, без тієї, що виходить державною мовою. Колектив «Чорноморських новин», які перестали бути органом обкому компартії 24 серпня 1991 року, самостійно протримався до 2000-го, коли облдержадміністрація увійшла до складу співзасновників.

На жаль, Україна не пішла шляхом підтримки ЗМІ без засновництва владою, наприклад, за допомогою грантів уряду. Тоді б ми не мали численних «князьків»-засновників і не покладалися б на те, що й серед владців трапляються розумні, демократично налаштовані особи.