Як ми вже повідомляли читачів, в Одесі пройшли перші громадські слухання «Регіональним мовам Одещини – конституційні права».

Радник голови облдержадміністрації з гуманітарних питань Зоя Мазур нагадала, що одним із пунктів передвиборної програми Віктора Януковича було питання про надання російській мові статусу другої державної. Одразу вирішити поставлене завдання складно, але йти до нього, крок за кроком, необхідно. Тим більше, що стаття 10 Конституції говорить: «В Україні гарантується вільний розвиток, використання та захист російської, інших мов національних меншин. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування». Російська мова є однією з робочих мов ООН і мовою міжнаціонального спілкування у нашому поліетнічному краї. Тому в регіоні пройдуть громадські слухання, на яких буде всебічно обговорено ситуацію з національними мовами. І буде розроблено проект документа, який може лягти в основу законодавчої ініціативи щодо надання низці мов статусу регіональних.

Заступник голови облдержадміністрації Дмитро Волошенков розповів про масові звертання громадян з приводу перекосів у мовній сфері: людям відмовляють у прийманні заяв, публікації наукових статей, веденні судових слухань російською мовою. Усе це суперечить Європейській хартії регіональних мов.

Начальник управління освіти та наукової діяльності облдержадміністрації Андрій Ткачук нагадав, що у цивілізованому суспільстві основні цінності формуються в освітній сфері. На жаль, останнім часом російська мова активно витіснялася зі сфери науки та освіти. Тести українською мовою ставили випускників шкіл із навчанням національними мовами у нерівні умови із випускниками українських шкіл, порушуючи принцип свободи вибору. Вже цього року цю несправедливість було усунуто, і учні могли обирати, якою мовою складати тести. У планах на наступний рік є тестування з російської мови та літератури.

Голова постійної комісії обласної ради з питань дотримання прав людини, свободи слова та інформації Валерій Сергачов запропонував звернутися до рішення сесії обласної ради, яка передбачала використання російської мови в усіх сферах діяльності на території області. Тобто законне право існувати нарівні з українською російська мова має.

Віце-президент Асоціації болгар України Світлана Драгнєва висловила стурбованість скороченням годин вивчення рідної мови. На її думку, болгарську треба вводити у дошкільних закладах із поступовим переходом на вивчення української мови.

Основну увагу під час слухань було приділено проблемам російської мови. Як справедливо зауважила директор літературно-меморіального музею О.С. Пушкіна Алла Нірша, немає нічого страшнішого за монолінгвістичні країни. Тим більше, що глобальний світ з його свободою переміщення людей та капіталів перетворив країни на багатонаціональні та багатомовні. Не випадково двомовність прийнято вже у 41 країні світу. За законами демократичної держави, якщо 5% населення говорить певною мовою, вона може претендувати на офіційний статус, наприклад, регіональної.

За роки правління Віктора Ющенка закрилося багато російських шкіл. Батьки, які замислюються про майбутнє своїх дітей, хочуть, щоб вони знали не лише українську і, скажімо, англійську, але й російську мову. Тому актуальним є питання про повернення російської мови до шкіл, про підготовку вчителів-предметників, здатних вести заняття російською, а також про відродження кафедри російської мови в ОНУ ім. І.І. Мечникова, яка опинилася під загрозою розформування.

Тугу за гарною російською мовою відзначив і директор Одеського академічного російського драматичного театру Олександр Копайгора. Аншлаги у залі для глядачів – краще підтвердження того, наскільки дорога російська мова одеситам.

Співзасновники найбільших одеських кінотеатрів Артем Вознюк та Владислав Царьов назвали те, що відбувалося у сфері кінопрокату, «оголошеною війною російській мові». Хоча, на їхню думку, є простий і демократичний вихід із ситуації: у російськомовних регіонах люди повинні мати право дивитися фільми російською мовою, а в україномовних – українською. Крім того, є можливість одержувати копії фільмів й іншими мовами, щоб болгари, молдавани мали можливість почути рідну мову з екрану.

Перші громадські слухання показали, наскільки складна нинішня ситуація у мовній сфері. Але навчатися демократії, повазі до прав представників усіх національностей, які проживають у регіоні, все ж таки доведеться. І Одеса може подати у цьому приклад цивілізованого розв’язання проблеми, орієнтованого на досвід передових європейських країн.