Промайнув ще один курортний сезон. Гості Одеси роз'їхалися по домівках, зберігши, сподіваюсь, приємні враження. Вони навряд чи помітили, як змінилося звичне середовище їхнього курортного перебування — пляжі. Тим часом фахівці стурбовані станом берегової зони.

Господарська діяльність людини обумовила велике навантаження на природне середовище нашого регіону. Значний негативний вплив на приморське середовище почав проявлятися у період інтенсивного розвитку підприємств машинобудівної та хімічної промисловості, сільського господарства, спорудження нафтових терміналів, прокладання транспортних комунікацій, видобутку морського піску.

Вкрай негативний вплив також має забудова прибережних територій. Який нинішній стан пляжів і що чекає на берегову смугу Одеси у найближчому майбутньому? Про це ми поговоримо із визнаним експертом у галузі дослідження берегових зон, професором, деканом геолого-географічного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Юрієм ШУЙСЬКИМ.

– Юрію Дмитровичу, як би Ви зараз оцінили стан одеських пляжів?

– Стан незадовільний, і щороку ситуація лише погіршується. Одна з причин – нераціональна господарська діяльність. Бездумний видобуток піску та черепашкового матеріалу, відсутність наукового обґрунтування при проведенні будь-яких робіт у береговій зоні.

– Які пляжі найбільше зазнають руйнування?

– Усі одеські пляжі. Наведу приклад. Облаштування пляжу одного із заміських котеджових селищ скоротило кількість піску, принесеного морем до району Лузанівки, у результаті чого площа цього пляжу скорочується. На кошти місцевих підприємців щороку провадиться завезення піску, але це не вихід зі становища.

– Чи можна сказати, що у розмиві пляжів є чітка динаміка?

– Динаміка, безумовно, є, тим більше, що пляжі не природні для одеського узбережжя. Це рукотворні об'єкти, і за законом природи, зазнають руйнування.

– Якими можуть бути наслідки штормових нагонів води?

– Наприкінці 2009 року затоплення району Пересипу морською водою відбулося за досить природної причини. Такі явища характерні для наших берегів, і вони повинні утримуватися берегозміцнювальними спорудами. На жаль, це не завжди дієво. Хвилерізи – об'єкти тривалого використання, але перевірку їхнього стану потрібно провадити регулярно. Що стосується льоду, то на берег він має пасивний вплив. Щоправда, за сильних нагонів води крижані брили здатні «проорювати» піщані простори, незначною мірою руйнуючи їх.

– Один із проектів міської влади – намивання штучного острова. Чи реально це і як вплине на прибережну зону?

– Для робіт планувалося залучити іноземні фірми, у яких формально-інженерний підхід до справи. Однак ці заходи потрібно ретельно пропрацювати, моделювати можливі умови у часі та просторі. Робота повинна бути проведена дуже значна.

– У нашому місті є організації, здатні провести такі дослідження?

– Наш університет – провідна організація, яка займається проблемами берегів. Працівники мають багатющий досвід наукової роботи на Одещині та в Криму. Крім цього, у нас є така риса здорового фанатизму, як любов до рідного краю.

– Дякую за бесіду.