Завдяки міцній і взаємовигідній дружбі з науковцями, хлібороби Березівського району цього року досягли досить високих врожаїв ранніх зернових культур. Третє місце в області свідчить про це: якщо дотримуватися порад вчених, то й багатьох неприємностей можна уникнути. А погода знову, вже під сівбу майбутнього врожаю, підготувала свої сюрпризи. Спочатку небувалі зливи ґрунт дуже ущільнили. Потім, через аномальну спеку він висох і дуже затверд. А озимину все ж сіяти треба. Про те, як це грамотніше з агрономічної точки зору робити в даних умовах і йшлося на черговому семінарі агрономів і керівників сільгосппідприємств району, у якому взяли участь представники науки та державних органів.

Перед семінаром вчені, аби докладніше вивчити ситуацію, разом з начальником районного управління АПР С. Цапкаленком оглянули поля безпосередньо, як кажуть, на місцях. І вже після цього виступили з рекомендаціями та порадами. У короткому вступному слові С. Цапкаленко поінформував, що насінням господарства забезпечені. Є перебої з пальним, але це не проблема. Проблема – твердий ґрунт і відсутність у ньому вологи. Тим часом терміни сівби озимого ріпаку збігають. Є загроза зриву запланованих площ сівби цієї культури. Можливо, вчені щось порадять?

Першим з науковців виступав кандидат сільськогосподарських наук В. Гіска. Він розповів про напрацювання Одеського інституту АПВ щодо озимого ріпаку і дав кілька важливих порад. Зауважив, що при такому ущільненні ґрунту оранка себе не виправдає, але якщо й орати, то обов’язково з важкими котками. В жодному разі не можна допускати завищення рекомендованих норм висіву насіння, оскільки загущення призводить до витягування рослин. А високі посіви вимерзають. Щодо термінів сівби, то їх можна продовжити до 1 жовтня. Але в такому разі сіяти треба гібриди і такі, які найменше реагують на пізній висів. Щоб рослини швидше розвивалися, треба їх підживити карбамідом та мікродобривами. Обов’язково, навіть при пізніх термінах сівби, рекомендується обробити посіви регулятором росту. У будь-якому разі зміцниться коренева система і підвищиться морозостійкість. Не рекомендується при пізніх термінах сівби застосовувати гербіцид комманд, кращі результати дає бутізан. Якщо на полі рапсу залишилася післяжнивна подрібнена солома, то необхідно внести до 30 кг діючої речовини азотних добрив. Попри складнощі з передпосівною підготовкою (а це за нинішніх умов – подвійне дискування та обов’язкова культивація), ріпак все ж слід сіяти. Зокрема, й тому, що він є добрим попередником для озимої пшениці. А вона за нових кліматичних умов стає вигідною для вирощування і обіцяє високу віддачу виробникам.

Про особливості вирощування озимини говорив кандидат сільгоспнаук В. Дузяк. Розпочав з вражень після огляду полів. Вчений переконався, що ґрунти справді тверді та сухі. Та більше його стривожив острах у очах агрономів.

– Не треба боятися, – підтримав агрономів учений, – треба готувати ґрунт, будуть опади – і все у вас вдасться.

Раніше, нагадав науковець, не було такої потужної техніки, тож сівба провадилася цілодобово. І аграрії вкладалися в оптимальні терміни. Для сівби озимої пшениці нині такі терміни припадають на період з 25 вересня по 15 жовтня. Якщо до цього часу все буде задисковано і закультивовано, то за наявності сучасної сільгосптехніки все можна встигнути. Навіть за умови, що оптимальні терміни сівби ячменю практично не відрізняються від термінів сівби пшениці У крайньому разі доведеться попрацювати цілодобово. Головне, правильно підібрати сорти і сіяти дисковими сівалками. Насіння ляже на підготовлену платформу, а невибагливий до термінів яровизації сорт успішно перезимує. Не слід забувати й про внесення нітроамофоски.

Грунт вимитий дощами і бідний на азот, а розвинутися рослинам до настання холодів та короткого світлового дня треба вчасно. Тож внести згаданого добрива потрібно у обсязі 50 кг (фізичної ваги) на гектар. Щодо сортів, то вчений роздав присутнім таблицю їх урожайності в залежності від термінів сівби. Досліди проводилися паралельно Інститутом АПВ та Березівською сортодослідною станцією. Результати збігаються, тож цілком об’єктивно можуть служити виробникам у виборі сортів, особливо нових.

Заступник директора Одеського селекційно-генетичного інституту М. Маматов пояснив присутнім, що у великому розмаїтті сортів (понад 200 пшениці та 34 ячменю) легше розібратися, якщо розбити їх на певні групи. Детально зупинився на нових сортах. Так, наприклад, сорт «знахідка» є найбільш скоростиглим, «годувальниця» відзначається стійкістю проти фітозахворювань і т.д. А ось такі новинки, як «антонівка», «косовиця» та деякі інші вже навіть заносяться до реєстру сортів Росії, оскільки показали себе достатньо посухостійкими. Щодо ячменів, то, на думку вченого, у них така біологія, що їх не варто сіяти рано, але й пізніше оптимальних строків – це теж небезпечно. А той факт, що минулого року хлібороби Березівського району вклалися в оптимальні терміни сівби, підтверджує цю тезу. У семи великотоварних господарствах району зернових отримано по 40 і більше центнерів з гектара, а сумарний валовий збір зерна цих господарств склав половину від загальнорайонного.

Після наболілих запитань агрономів до вчених та обґрунтованих відповідей на них, учасники семінару обговорили ще одне важливе питання «Проект концепції страхування аграрних ризиків», запропонований обласним управлінням АПР. Підбиваючи підсумки семінару-наради, заступник голови Березівської РДА О. Богоміл звернув увагу районного управління АПР на незадовільну явку на семінар керівників господарств. Для них ця інформація була б дуже важливою, адже не всі питання у господарстві вирішують агрономи. Та й повчитися новому ніколи й нікому не завадить. Представник районної влади побажав агрономам обов’язково прислухатись до порад вчених, а перед керівниками агроформувань поставив завдання до 30 жовтня повністю розрахуватися з власниками паїв за оренду земель.