Якщо Одеса починалася з порту, то порт – з вітрильного флоту. Прямими спадкоємцями його традицій стали сучасні яхтсмени. На цій базі багато хто з них став офіцером флоту. Чому ж сьогодні таким невизначеним виглядає майбутнє дитячо-юнацької спортивної школи № 13, де готують до стартів молодих яхтсменів?

Може, школа неперспективна? Проте її директор Сергій Черв'яков заперечує:

– На міських, обласних змаганнях наші вихованці показують чудові результати. Вони прекрасно показали себе і на всеукраїнських регатах, де переможцями і призерами у дитячих і юнацьких класах стали Павло Бабич, Георгій Пачес, Борис Домбровський, Микола Димитрієв, Анастасія Дорофеєва, Аліса Кузнєцова, Ганна Гавриленко, Катерина Гуменко та багато інших.

Нещодавно П. Бабич повернувся з Сингапура з перших юнацьких Олімпійських ігор, де посів високе п'яте місце.

Взагалі важко уявити акваторію Одеської затоки без білих зграйок маленьких навчально-тренувальних човнів класу «Оптиміст», «Кадет», «Лазер».

Але, мабуть, морські проблеми починаються на березі. І це дає привід говорити не стільки про романтику, скільки про парадокси організаційної роботи. Таке враження склалося після того, як з'ясувалося, що ДЮСШ № 13 з дня свого заснування у 2008 році не має ні свого базового приміщення, ні матеріальної частини і навчальних класів, ні навіть офісного кабінету. Відсутня послідовна і надійна система технічного забезпечення. У цього комунального позашкільного навчального закладу немає також офіційно оформленого договору з ДП «Чорноморський яхт-клуб» про те, які приміщення конкретно за ним закріплено, на якій території та акваторії повинні проходити заняття дитячих яхт і яка матеріально-технічна база офіційно належить школі. Та й адреса школи: пляж «Отрада»… Можливо, це від невеликого стажу існування, як кажуть, від молодості?

Але ж до цього школа була тут же, ще з 1965 року, як філія Басради ДСТ «Водник» у Чорноморському яхт-клубі ЧМП. Потім – як опорний пункт олімпійської підготовки. З розвалом ЧМП територія яхт-клубу перейшла до відомства Одеського морського торговельного порту. І школа стала його дитячою секцією. Але й у порту відібрали цю територію, майно, техніку, а у багатьох яхтсменів при цьому – їхнє спортивне майбутнє.

Мені вдалося порозмовляти з батьками деяких вихованців школи. Серед них є потомствені моряки, вони непокояться за своїх синів і доньок. Тому вони писали листи до багатьох офіційних інстанцій, повідомляючи про негативні тенденції у зміні тренерського складу. Зокрема, і про тиск на директора школи С. Черв’якова. Когось же не влаштовує професійний підхід до роботи цього дуже досвідченого яхтсмена?

В одному з листів № 01/10-908 від 12.07.2010 р. начальник управління з фізичної культури і спорту Одеської міськради Л. Терьохіна натякає адміністрації «Чорноморського яхт-клубу» на необхідність укласти договір з очолюваним нею управлінням про використання дитячою школою тренувальної бази, про технічне забезпечення її тренувального процесу, про виділення приміщень. Зате цілком конкретний наказ готується на звільнення директора ДЮСШ № 13, який «дістав» керівництво своїми доповідними.

Теоретично нібито ніхто не проти розташування ДЮСШ на території, яку займає ДП «Чорноморський яхт-клуб». Але батьки, які привели сюди своїх дітей, розуміють, що школа тут у становищі бідного родича на утриманні. Особисті інтереси господаря можуть змінитися, як морський вітер. І адресою школи стане море? Та й зараз його прописка: пляж «Отрада», траверси 7–9! Понад 100 хлопців і дівчат перестануть відвідувати улюблені заняття, а тренерський персонал, який вдалося зібрати після десяти років застою, звільниться за власним бажанням (господаря?).

В тумані бачиться перспектива яхтового спорту і багатьом колишнім одеським яхтсменам. Вони повели свої човни з Отради і безутішно влаштувалися поруч з рибалками в Бурлачій Балці. Там немає обладнаних яхтових причалів, а корпуси яхт обростають водоростями. Туди незручно діставатися як з Одеси, так і з Іллічівська. Мотив один: там стоянка – набагато дешевша! В Отраді вартість стоянки для яхти завдовжки 12 метрів піднята до 600 доларів на місяць. З цієї ж причини інші капітани пішли до Миколаєва і Херсона, на Одеський морський вокзал. Усього свою рідну гавань залишило понад 70 яхт.

Яхтсмени скаржаться, що підвищення цін відбувається без попередження. Саме тоді, коли човни після завершення сезону уже піднято з води, поставлено на стаціонарні стапелі і зачохлено. Перед фактом екіпажі ставлять у грудні, коли у разі незгоди, вони однаково не мають можливості перейти в інше місце. І до теплих весняних днів, доки не зможуть знову стати на воду, змушені платити яхт-клубу за його шаленими тарифами.

На причальних плитах, що оголилися, прогулюються чайки. З них видалено рундуки, де зберігався яхтовий інвентар. Залишилися тільки моторні яхти, на яких команди прагматично працюють у сфері маломірного тур-бізнесу.

Створюється враження, що територію просто змушують залишити. Чи не для того, щоб звільнити обладнану ділянку приморської землі? А там... Ласе місце на довго пусткою не залишиться.

Ось і на останніх регатах «Кубок Чорного моря-2010» і «Кубок Одеської області» присвячених 19-й річниці незалежності України, і які проходили під патронатом голови облдержадміністрації Едуарда Матвійчука та голови Одеської обласної ради Миколи Скорика, яхтам, що прибули на перегони з Миколаєва, Херсона, Запоріжжя, Харкова, Києва, стоянка в ДП «Чорноморський яхт-клуб» виявилася не по кишені. Вітрильники змушені були розміститися на акваторії ТОВ «Яхтклуб «Одеса-2009» на Одеському морвокзалі.

От і з’являється думка, чи не повернути територію «Чорноморського яхт-клубу» у Отраді Одеському порту? Або іншій організації? Можливо, в інших господарів і ціни будуть інші – розумні! І про дитячу вітрильну школу вони подбають.