Такий територіальний подарунок зробить рідній країні Одеський морський торговельний порт. Мабуть, через ті три роки, за які повинен бути реалізований проект «Карантинний мол».

Він, що оформився як конкретне завдання, п’ять років долав бюрократичні перепони, хоча уже тоді було очевидно, що провідне місце у морських перевезеннях посяде транспортування вантажів у контейнерах. У результаті порт одержував можливість звільнитися від низькотарифних і трудомістких при перевалюванні вантажів, – вугілля, руди, металу.

Правильність цих прогнозів підтвердила практика компанії «ГПК Україна», яка розпочала операторство одеським контейнерним терміналом з 2001 року. Незабаром вона вибрала ліміт можливостей на відведеній їй території, і з цієї причини загострилася необхідність у додаткових майданчиках для зберігання контейнерів.

Як пояснив начальник ОМТП Микола Павлюк, розширюватися стало потрібно і з тієї причини, що судна, які транспортують контейнери, збільшилися у розмірах і досягають у довжину 300 м. Порт при своїх параметрах не міг би їх приймати. Проект же розв’язує проблему заходу до порту великотоннажних океанських велетнів нового покоління. Одночасно підвищується конкурентоспроможність Одеського порту, тому що інакше суднам-контейнеровозам довелося б змінювати курси і йти з вантажами до інших чорноморських портів, зокрема, Новоросійська і Констанци.

І от готові меморандум про ратифікацію договору щодо інвестування коштів у будівництво терміналу і угода про спільне фінансування пов’язаних з цим робіт. На церемонію їхнього підписання з головного офісу у Гамбурзі прилітає президент концерну HHLA (Hamburger Hafen Lоgistik AG), який включає як дочірнє підприємство «ГПК Україну», Клаус Шмекер. Разом з начальником порту вони ставлять підписи. Після рукостискання та обміну теками документи набирають чинності.

З цього часу розпочалася перша фаза здійснення проекту, у який німецькі інвестори вкладуть майже 70 млн євро. Роботи провадитимуться на паритетних засадах. Половину необхідних коштів, потрібних для створення причальної лінії загальною довжиною 650 м, хвилелому завдовжки 900 м та проведення днопоглиблення до 16 м, вкладає порт. Німецька ж сторона бере на себе спорудження 920 м північної та південної берегозміцнювальних ліній, – вони поєднають новий причал з береговою частиною порту. На цьому проміжку і буде намита територія для складування контейнерів площею 19,3 га. На себе партнери також беруть прокладання дороги, яка з'єднає її з естакадою, і оснащення терміналу перевантажувальною технікою.

Робота уже пішла! Перша паля у фундамент майбутнього контейнерного терміналу була забита 10 квітня 2010 року у присутності голови облдержадміністрації Едуарда Матвійчука. Відтоді у ґрунт забито 1300 паль. Цьому процесу не завадили ні спека, ні шторми.

Чи великий ризик вкладення таких великих грошей? За словами генерального директора «ГПК Україна» Дірка Баттермана, гарантією успіху служить німецька ощадливість.

– Ми самі атестуємо себе як обережних підприємців, – сказав він. – І прорахували всі ризики з врахуванням додаткових складнощів, які можуть бути створені кризою.

Така позиція вселяє оптимізм і в українських компаньйонів. Залишається разом з фахівцями не сумніватися у тому, що потужність контейнерного терміналу Одеського порту на карантинному молу зросте до обіцяних 850 тисяч TEU, а згодом обробка контейнерів дійде до 1,2 млн TEU на рік.

Серед побажань найактуальнішими були налагодити, нарешті, процедуру митного огляду, щоб не перевіряти так довго кожен контейнер. Простої вантажу по кілька днів, що виникають при цьому, не сприяють успішному розвиткові комерції. Так само не є способом подолання кризи припинення експорту зерна. Ще партнери сподіваються, що Україна перегляне свою консервативну політику щодо заборони на перевезення вантажів залізницею приватними локомотивами. Але не розуміють до кінця слов'янську душу, коли державні господарські структури самі собі створюють проблеми в економіці.