Як легалізувати таксі?

В Одесі відбувся круглий стіл, присвячений роботі таксі та автоперевезенням на замовлення.

Ініціаторами цієї розмови виступили департамент транспортного комплексу та зв'язку, управління інформації Одеської міськради. Було розглянуто 3 головні питання: вироблення єдиної концепції щодо координації роботи у сфері перевезень на таксі та автомобілями на замовлення в Одесі, про виконання вимог чинного законодавства України та ліцензійних умов, про нові проекти Законів України у сфері автоперевезень.

Відкриваючи засідання, директор департаменту транспортного комплексу та зв'язку Олександр Науменко згадав добру славу одеських таксистів:

– Так, це були культурні, вимогливі до себе люди. Працювали у три зміни, обслуговували 1500 таксомоторів. Їх належний техстан забезпечували цехи на підприємствах. Водії були ерудованими, кожний під час поїздки міг дати кваліфіковану шляхову інформацію. Вперше в Одесі у таксі з'явилася «Книга скарг та пропозицій». Водій мав іменний талон якості обслуговування, де фіксувалися порушення. Приділялася велика увага виховній роботі водіїв. Понад 70% водіїв та слюсарів мали вищу і середню спеціальну освіту. Існувала конкуренція: на одне місце таксиста претендувало 5 – 7 чоловік. У результаті непродуманих законодавчих дій у період перебудови цей вид перевезень майже повністю перестав бути керованим.

Заступник начальника відділу ліцензування територіального управління Головної автотранспортної інспекції в Одеській області Сергій Чорноіваненко підкреслив, що в Одесі ліцензію мають усього 194 автомобілі-таксі та 334, які працюють на замовлення. Зареєстровано у місті 700 машин, а практично працюють 5-6 тисяч. Тобто, переважна більшість – нелегали.

Звичайно, ніхто не забороняє займатися цією діяльністю, лише потрібно правильно оформити документи та платити податки.

Ішлося і про з'їзд таксистів України, який проходив у Києві. Там розгорілася полеміка, чи потрібно брати ліцензію? Тому, що в Україні ще не ухвалено відповідний закон. Але все ж таки, чекаючи на цей закон, а він обов'язково буде, необхідно провадити підготовчу роботу з таксистами, готувати їх до того, що їхня діяльність буде ліцензуватися.

Міська рада ухвалила рішення «Про затвердження мережі стоянок у м. Одесі», а 20.02.09 р. створила міжвідомчу робочу групу з координації та контролю роботи у сфері перевезення пасажирів.

У результаті 5 перевірок за нелегальну діяльність притягнуті до адміністративної відповідальності 33 перевізники. Сума штрафів склала 31 тисячу гривень. Перевірки тривають.

Протягом 2011 року за соціальними стандартами в Одесі планується робота 2000 таксомоторів, обладнаних таксометрами, сигнальними ліхтарями і «шашечками». Департамент транспортного комплексу та зв'язку вивчає міжнародний і вітчизняний досвід. Триває підготовка пропозицій у Мінтрансзв’язку України з реалізації бренду «Одеське міське таксі».

Наш кор.

Удалині блиснув «зелений маячок»

Ми звикли вже до того, що у будь-який час дня та ночі за нашим викликом, у точно обумовлений час до будинку під'їде автомобіль із «маячком» на даху. І нас особливо не хвилює, до якого підприємства має стосунок водій, який у нього стан справ із дозвільними документами тощо. Аби лише послугу автоперевезення було надано швидко, без ексцесів. Інше діло – ціна за перевезення. Сьогодні вона може бути однією, завтра за ту ж відстань – значно вищою.

У Роздільній наявність так званих таксі велика. Лише встигай помічати на дахах машин, що мчать вулицями, кольори «маячків»: зелені, білі, жовті. Виявилося, зовсім нескладно придбати такий розпізнавальний знак. Прикріпив його на даху власного автомобіля і можеш почуватися таксистом.

Свого часу таксопарк АТП у Роздільній розпався, не витримавши конкуренції із приватним перевізником-нелегалом. Досвідчені таксисти, які вміють працювати із клієнтами, поповнили лави дрібних перевізників. Виявилося, що дрібний перевізник – фізична особа – підприємець, мобільніший, може мати менші витрати. Спочатку у Роздільній з'явився «Зелений маячок» – диспетчерська служба щодо надання інформаційних послуг та роботи водіям на приватному автотранспорті. Сюди у більшості і перейшли колишні водії Роздільнянського АТП 15-115. Зараз у «Зеленому маячку» близько трьох десятків автомобілів вдень і вночі курсують містом та районом. Ще є конкуруюче з ним підприємство «Фора» із білими маячками, з меншою наявністю автомобілів. А «жовті маячки» – самі по собі.

Перевізники усіх кольорів користуються різними тарифами для різних варіантів поїздок, а саме: «по центру», «по усьому місту», «по району», «по району туди» або «по району туди й назад». Отже, немає чітких обґрунтувань, за що людина платить. Як наслідок, вона не вірить перевізникові, або диспетчерській службі, яка пропонує їй оплачувати поїздку за невідомо, як нарахованими цифрами. Нерідко саме з цієї причини виникають непорозуміння.

Хто ж вони, справжні таксисти? І чи є вони взагалі в районі. Хто повинен здійснювати контроль за таксоперевезеннями? Із цими запитаннями ми звернулися до старшого інспектора технагляду ДАІ УВС України в Роздільнянському районі, майора міліції Бориса Семеновича Попова.

– Справді контроль за таксоперевезеннями слабкий. Його лише нещодавно почала здійснювати Головна держінспекція на автомобільному транспорті (ДАТІ), – сказав він. – Але її інтерес лише у тому, чи може автомобіль називатися таксі – чи обладнаний він відповідно. Чи є в наявності таксометр, радіостанція, дозвіл на використання світлових приладів у вигляді «маячка», і чи виконуються ліцензійні умови.

У районі поки що такої служби немає. Із усіх автомобілів, які займаються перевезенням пасажирів, лише сім автомобілів у СПД «Кузин» («Фора»), ліцензовані, мають право на перевезення пасажирів. У них укладений договір із районним автопарком, де є медсестра та механік. Щоранку перед виходом на лінію, водії цих машин проходять медогляд та щоденний техогляд автотранспорту. Решта заробляє методом: не впіймався – добре, упіймався… Функції ДАІ у цій ситуації залишаються тими ж: перевірка наявності документів на право водіння, на право власності транспортного засобу, його справність, контроль над дотриманням правил дорожнього руху.

У планах Кабміну – створення нових автопарків, соціальних стоянок, а також встановити у кожному авто таксометри. У такий спосіб можна буде взяти під контроль цілу галузь перевізників. Клієнт повинен бути захищеним. Ринок повинен бути чистим. Вирішується питання щодо реанімування таксопарків, де будуть автомобілі однієї марки, одного кольору. Тоді, ймовірно, великі служби витиснуть інших перевізників. Але поки що це лише у планах…

Анна СТЕПАНОВА, власкор «Одеських вістей», Роздільнянський район

Поїздка у маршрутці – каскадерський екстрим

У номері «Одеських вістей» за 9 вересня заступник голови облдержадміністрації Людмила Варавва порушила питання про культуру обслуговування пасажирів водіями маршруток та про безпеку руху перевізників. Громадяни не залишилися байдужими. Відгуки та висловлювання щодо цього питання стали початком дискусії регіонального масштабу.

Марія Іванівна ГОНТАР, пенсіонерка:

– Доводиться їздити через усе місто до лікарні, маршрутки «літають» як гелікоптери, хоч пристібуйся ременями. Добрий вид транспорту, але небезпечний. Так і хочеться сказати водієві: «Синку, подумай про своїх батьків, будь уважним».

Зоя Олександрівна, бухгалтер:

– Маршрутки – це добре та швидко, щоправда, сидіти часом незручно. Очевидно, для збільшення пасажироперевезень зсунули крісла за рахунок проходів. Рідко яка маршрутка відповідає культурі поводження водія із пасажирами. До речі, чому немає Книги відгуків? А шкода! У мікроавтобусі нас, найчастіше, як оселедців у бочці. Очевидно, невипадково у маршрутці № 127 в салоні висить «Відозва до пасажирів» такого змісту: «Притиснувшись ближче один до одного, ви даруєте надію тим, хто стоїть на зупинці».

Оля, студентка (фотографуватися відмовилася):

– В одеських маршрутках різкі старти та круті обгони. Часом пасажири відчувають себе каскадерами. Хотілося б трішки уваги з боку водія та більшого контролю з боку ДАІ.

Олександр Валентинович, автомеханік:

– Колеги-водії, будьте уважними до своєї професії. Я особисто боюся їздити у маршрутках. Постійно в тривозі від вашої тенденції їздити як-небудь. Колеги, вчіться їздити у безлюдному степу, а не в місті, де повно перехожих на вулицях. І, вибачте, пити потрібно чай, а не спиртне, або потім хоча б зажовувати жуйкою. Є такі водії.

Володимир Павлович – дід своїх онуків:

– У маршрутці я тримаю своїх онуків двома руками. Хочеться побажати автоперевізникам, крім збирання грошей, думати ще й про комфорт, культуру перевезення пасажирів. І рідше за кермом курити та говорити по мобілці, відволікаючись від дороги. Часто маршрутники не пропускають пішоходів на переході. Нерідко користуються нецензурною лексикою услід пасажирам та перехожим.

Як пощастить, так і повезуть

Тисячі користувачів незадоволені транспортним обслуговуванням. За даними ДАІ, за 7 місяців в області виявлено 8850 порушень, допущених водіями маршрутних таксі. Чому так відбувається? Із цього запитання і розпочалася розмова із заступником начальника відділу автотехнічної інспекції Управління ДАІ в Одеській області, підполковником міліції Сергієм ЩЕРБАНЕМ.

– Однією з найгостріших проблем залишається технічний стан автотранспорту, – говорить він. – І це при тому, що на пасажирських маршрутах використовуються переважно нові машини. Ветеранам типу «Богдан» найбільше по 5 років, але й вони не відповідають стандартам сучасності. І до того ж працюють понад норму.

– Як, втім, і водії?

– Так, за нормами вони повинні працювати 4 години, потім одержувати 2 години для відпочинку і лише після цього сидіти за кермом ще 4 години. Не більше! Але ніде правди діти, ці вимоги не виконуються. За нестачі кваліфікованих водіїв вони працюють по 12 і навіть по 14 годин. І це в умовах найнапруженішого ритму міського руху!

– А чи є для водіїв відведені місця відпочинку?

– У принципі немає. Зараз у ДАІ із метою боротьби з аварійністю введено операцію «Автобус». Вона буде тривати до кінця вересня. Перевіряється технічний стан машин, стан здоров'я того, хто машиною керує. З'ясовується, що втома водіїв перевищує припустимі межі. Свої автобуси вони не завжди ставлять у гаражі, а паркують десь ближче до свого дому. Тому вранці при виїзді на маршрут водії минають обов'язкові у таких випадках медогляд та перевірку технічної справності довіреного їм транспорту. Багато хто з них ночує на робочому місці, скрутившись на сидінні. Поспавши 3 – 4 години, вони знову беруться за кермо і їдуть виконувати денний план збору грошей за проїзд. А в салоні, між іншим, у них за спиною сидять по 30 – 40 чоловік. На жаль, наші інспектори виявляли навіть нетверезих водіїв на маршрутах. Усього за 7 місяців – 33.

– Але ж є керівники автогосподарств, які повинні відповідати за найнятих для перевезень працівників. А то виходить, кому як пощастить, так його і повезуть…

– На перевірку виявляється, що начальство автогосподарств теж стурбоване лише одним – прибутком. Вони експлуатують водіїв, а ті, у свою чергу, хочуть заробити також собі на кишеню. Тут не до питання безпеки або дотримання графіку. І не до добору кадрів!

Три роки тому я запропонував керівництву автобусних парків, щоб при прийманні на роботу кандидата направляли до ДАІ на співбесіду. Років два це практикувалося. До стажувального листа водієві вписували, скільки він одержав зауважень, яких професійних знань йому не вистачає. Тепер, я вважаю, потрібно ввести такі екзаменації у обов'язковому порядку. Адже якщо протягом року водій допустив понад три порушення, його слід дискваліфікувати як перевізника пасажирів. А були випадки, коли деякі молодці мали по 10, навіть 12 «проколів». Рекордним числом став горе-їздець, який дав привід для складання на нього за один місяць 24 протоколів. Зрозуміло, що для цього «шумахера» зелене світло попереду згасло.

Валентин АВЕЛІЧЕВ