Що нового відбувається у книжковому світі, чи, точніше кажучи, в читацькому світі, які цікаві нові видання набувають популярності? Зорієнтуватися в цьому запрошуємо до Одеської національної наукової бібліотеки імені М. Горького, де кожного місяця, саме для вас, наші читачі, оновлюється експозиція надходжень нової літератури.

Якщо ви цікавитеся історією, окремими її фактами і особистостями, які і досі подаються і досліджуються з різнобічних позицій, наприклад постать Симона Петлюри, тоді серед уже багатьох досліджень і есе про цю цікаву, багато в чому суперечливу особистість, звертаємо вашу увагу на монографію відомого історика і журналіста Данила Яневського. Автор намагається з`ясувати, що саме відбувалося на теренах України від грудня 1918-го і до листопада 1920 року, у період існування так званої другої Української Народної Республіки. Він досліджує історію країни після розпуску Української Центральної Ради.

Данило Яневський досліджує, власне, не одну (однобічну) історію, а, спираючись на факти, провадить журналістське дослідження, спостерігаючи «сходження» або «розходження» у фактах, часі та історичному просторі, що, на думку автора, і є розумінням Історії як такої. Хто, як і коли насправді створив Директорію та хто, можливо, стояв за спиною Симона Петлюри; чи було проголошення ЗУНР необхідністю; ким і як був підписаний найважливіший документ «Акт Злуки», та які реалії і ілюзії супроводжували існування Української Народної Республіки. Тож усі ці, і сьогодні ще досить дискусійні питання, розглянуто у книжці Данила Яневського «Проект «Україна» або Крах Симона Петлюри». До речі, відгуки та досить гострі коментарі щодо монографії вже заповнили сторінку в інтернеті, що підкреслює її читацький рейтинг.

Чи, може, вам до вподоби художня література та мистецтво? Тоді неможливо оминути цікаве ґрунтовне видання «Тарас Шевченко в Москві» Володимира Мельниченка, де розкрито малодосліджену сторінку Шевченкової біографії – поетове перебування у Москві у 1844 – 1845, 1858 і 1859 роках. Автор мальовничо відтворює життя тогочасної Москви в усіх його побутових і культурних подробицях, подає портрети московської інтелігенції – знайомих Шевченка, зокрема його друзів: літератора, історика та видавця Осипа Бодянського й відомого актора Михайла Щепкіна. Видання щедро ілюстроване графічними і живописними творами Тараса Шевченко, архівними фотографіями. Багато з них публікуються вперше.

Немає сумніву, що мистецтво, а саме народне мистецтво – невичерпне джерело багатьох ідей та стильових нашарувань сучасності, і звертатися до нього завжди є і приємним, і корисним. Богдан Стасько та Наталія Марусик пропонують своєрідну книжку-подорож «Український народний одяг (західний етнографічний регіон)». Хоча це навчально-методичний посібник, але написаний в жанрі навчально-розавжвльного екскурсу у відоме-невідоме минуле. Хто сьогодні знає, чи користується «гунькою», чи «холошнями»? Книжка дає можливість дізнатися про гуцульські секрети вбрання, в яких поєднано водночас і практична обґрунтованість зручної одежі, і магічна символіка оберегів.

Характеризуючи жіночий та чоловічий народний одяг західних етнографічних регіонів нинішньої України та земель, що відійшли до Польщі, автори порушують проблему взаємозв’язку особливостей народного одягу і національної самосвідомості. Подано безліч цікавих моментів щодо якості та символіки тканини, вишивки; досліджені секрети унікального крою, способи кріплення тощо. Тобто, ця книжка є знахідкою для дизайнера або любителя народного одягу і водночас допоможе нам, мешканцям південної України, краще зрозуміти наших західних братів і, зрештою, самих себе.

Студентству та творчій молоді пропонуємо новий посібник відомого мистецтвознавця, одесита, кандидата філологічних наук, професора Анатолія Жаборюка – «Історичні художні стилі доби Середньовіччя (візантійський, романський, готика)». У посібнику висвітлюється процес зародження, розвитку і занепаду трьох визначних європейських художніх стилів, які функціонували у добу Середньовіччя: візантійського, романського і готичного. Вони і сьогодні досить активно використовуються у сучасному дизайні. Особлива увага приділена архітектурі – провідному мистецтву Середньовіччя – яке об’єднало навколо себе всі інші мистецтва, підпорядкувавши їх єдиній меті – ствердженню ідеологічних засад феодального суспільства. Слід додати, що Анатолій Андрійович Жаборюк – автор багатьох монографій та статей з питань фольклору, образотворчого мистецтва, літератури та живопису, останні з яких: «Слово може бути мертвим…: до проблеми виразного читання». – «Диво слово». – 2003. – № 1;«Перлина національного мистецтва: до 160-річчя картин Шевченка». – «Самостійна Україна». – 2004. Част.1. Ознайомитися із науковими працями Анатолія Жаборюка та дістати інформацію про автора також можна у фондах ОННБ ім. М. Горького.

Усе це та багато іншої філософської, педагогічної, економічної, технічної, медичної, спортивної та філологічної літератури, ви зможете знайти у відділі нових надходжень ОННБ ім. М. Горького, на першому поверсі, за адресою Пастера, 13.