Що нового відбувається у книжковому світі, чи, точніше кажучи, в читацькому світі, які цікаві нові видання набувають популярності? Щоб зорієнтуватися у цьому, запрошуємо до Одеської національної наукової бібліотеки ім. М. Горького, де щомісяця саме для вас, наші читачі, оновлюється експозиція надходжень нової літератури.

Якщо ви цікавитесь історією та окремими її фактами й особистостями, які і досі подаються та досліджуються з різних позицій, наприклад, Симон Петлюра, то в череді вже багатьох досліджень та есе про цю цікаву, багато в чому суперечливу постать заслуговує на увагу монографія відомого історика та журналіста Данила Яневського «Проект «Україна», або Крах Симона Петлюри». Автор намагається з’ясувати, що саме відбувалося на теренах нашої країни від грудня 1918-го і до листопада 1920 року, в період існування так званої «другої» Української Народної Республіки. Він досліджує історію країни після розпуску Української Центральної ради. При чому досліджує, власне, не одну (однобічну) історію, а спираючись на факти, проводить своє «журналістське до­слідження», спостерігаючи «схо­дження» або «розходження» у фактах, часі та історичному просторі, що, на думку автора, і є розумінням історії як такої. Хто, як і коли насправді створив Директорію та хто, можливо, стояв за спиною Симона Петлюри; чи було проголошення ЗУНР необ­хідністю; ким і як був підписаний найважливіший документ — Акт Злуки та які реалії й ілюзії супроводжували існування Української Народної Республіки? Усі ці і сьогодні ще досить дискусійні питання роз­глянуто у книзі Данили Яневського «Проект «Україна», або Крах Симона Петлюри». До речі, відгуки та досить гострі коментарі щодо монографії вже заповнили сторінки в інтернеті, що підкреслює її читацький рейтинг.

Чи, може, вам до вподоби художня література та мистецтво? Тоді варто розгорнути цікаве ґрунтовне видання «Тарас Шевченко в Москві» Володимира Мельниченка, де розкрито малодосліджену сторінку біографії Кобзаря — перебування в Москві у 1844, 1845, 1858 і 1859 роках. Автор мальовничо відтворює життя тогочасної Москви в усіх його побутових і культурних подробицях, подає портрети московської інтелігенції — знайомих Шевченка, зокрема його друзів: літератора, історика і видавця Осипа Бодянського та відомого актора Михайла Щепкіна. Видання щедро ілюстроване Шевченковими графічними і живописними творами, архівними фотографіями, багато з яких публікуються вперше.

Нема сумніву, що мистецтво, а саме народне мистецтво — невичерпне джерело багатьох ідей та стильових нашарувань сучасності, і звертатися до нього завжди і приємно, і корисно. Богдан Стасько та Наталія Марусик пропонують своєрідну книгу-подорож «Український народний одяг (Західний етнографічний регіон)». Хоча це навчально-методичний посібник, але написаний у жанрі навчально-розважального екскурсу у відоме-невідоме минуле. Хто сьогодні знає чи часом користується «гунькою» або «холошнями»? Книга дає можливість дізнатися про гуцульські секрети вбрання, в яких поєднані водночас і практична обґрунтованість зручної одежі, і магічна символіка оберегів. Характеризуючи жіночий та чоловічий народний одяг західних етнографічних регіонів України й одяг українців, які проживають на історично українських землях на теренах Польщі, автори порушують проблему взаємозв’язку особливостей народного одягу з національною самосвідомістю. Подано безліч цікавих моментів щодо якості та символіки тканини, вишивки, досліджено секрети унікального крою, способи кріплення тощо. Тобто ця книга є знахідкою для дизайнера чи гурмана народного одягу і водночас допоможе нам, жителям південної України, краще зрозуміти наших західних братів і, зрештою, самих себе.

Студентству та творчій молоді пропонуємо новий посібник відомого мистецтвознавця, професора Анатолія Жаборюка — «Історичні художні стилі доби Середньовіччя (візантійський, романський, готика)». У виданні висвітлюється процес зародження, розвитку і занепаду трьох великих європейських художніх стилів, які функціонували у добу Середньовіччя і сьогодні досить активно використовуються у дизайні. Особлива увага приділена архітектурі — провідному мистецтву Середньовіччя, яке об’єднало навколо себе всі інші мистецтва, підпорядкувавши їх єдиній меті — утвердженню ідеологічних засад феодального суспільства. Слід додати, що одесит Анатолій Жаборюк — автор багатьох монографій та статей з питань фольклору, образотворчого мистецтва, літератури і живопису, останні з яких — «Слово може бути мертвим…: до проблеми виразного читання» та «Перлина національного мистецтва: до 160-річчя картин Шевченка». Озна­йомитися з науковими працями професора Анатолія Жаборюка та отримати інформацію про автора також можна у фондах ОННБ ім. М. Горького.

Все це та багато іншої філософської, педагогічної, філологічної, економічної, технічної, медичної та спортивної літератури ви зможете знайти у відділі нових надходжень, що на першому поверсі бібліотеки (вул. Пастера, 13).