Розбій на Дунаї

Інцидент, що стався минулого тижня у районі порту Констанца, переконливо свідчить про те, що сусідня країна не забезпечує лад на своїй території та безпеку Дунайського судноплавства. Процвітає річкове піратство. Небезпечне місце – канал Чернавода – Констанца, перед шлюзом Аджиджа. За наявною інформацією, судна різних компаній зазнавали тут розбійного нападу. Останньою жертвою румунських піратів стало судно Українського Дунайського пароплавства.

23 вересня, близько 18.00, було скоєно напад на караван теплохода «Звездный», що прямував до Констанци із трьома секціями металу та двома – зерна. За вказівкою шлюзмайстера судно із караваном стало у аванпорту шлюзу Аджиджа чекаючи на ревізію та для подальшого заходу до шлюзу. На борту перебували лоцман та агент. Для виконання портових формальностей очікували на прибуття прикордонників, представників капітанії, лікаря. У цей час до судна під'їхало кілька легкових автомобілів, з яких вискочили невідомі. Заскочивши на секцію каравану із металобрухтом, що стояла першим корпусом біля причальної стінки, вони почали вручну вивантажувати металобрухт із секції, переносити його на берег, вантажити на автомобілі та складувати на березі. Спроби капітана судна напоумити незваних гостей та порозумітися успіху не мали: грабіжники були налаштовані агресивно, відповідали грубо і вивантаження металобрухту не припинили.

Доки намагалися зв'язатися із поліцією, капітанові вдалося відвести корму судна від берега. Нападники почали вистрибувати із секції, що дозволило відвести від причальної стінки і ніс каравана.

…Представник поліції приїхав через 30 хвилин. Він відмовився прийняти заяву і повідомив, що у поліцейських скорочені оклади і працювати надурочно, після 18.00, ніхто не буде. За цей час співгромадяни румунського стража правопорядку встигли підігнати вантажівку і повантажили до свого транспорту до 5 тонн металобрухту. Близько 2 тонн вкраденого вантажу залишалося на березі, після закінчення нальоту екіпаж повантажив його назад на секцію.

Після виконання портових формальностей судно продовжило рух до порту Констанца.

Агентом від імені капітана надіслані заяви про те, що трапилося, до адміністрації каналу, до поліції, до капітанії порту Констанца, капітан заявив і морський протест. Для вжиття заходів щодо захисту інтересів компанії керівництво ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» поінформувало про інцидент Посольство України в Румунії, Міністерство транспорту та зв'язку України. Підготовлено звернення до Дунайської комісії.

Підраховується збиток, завданий нашій судноплавній компанії діями румунських громадян та бездіяльністю влади сусідньої країни.

Мітинг замість привітань

У збудженому, схвильованому стані зустрічає колектив Ізмаїльського морського торговельного порту ювілейний день народження начальника підприємства В.Ф. Котельного. Напередодні, 27 вересня, міністр транспорту і зв'язку України К. Єфименко підписав наказ про звільнення Валентина Федоровича з посади, яку він незмінно посідав останні 23 роки. Підстава – завершення терміну дії контракту, укладеного ще у 2005 році. До вирішення питання про нового начальника порту Котельному запропоновано виконувати обов'язки керівника ДП.

Колектив порту подивований. Тільки у березні поточного року Валентин Котельний успішно пройшов атестацію, про що свідчить документ, підписаний чинним заступником міністра Корнієнком. Ні в порту, ні у місті, ні у Придунайському регіоні Валентин Котельний не потребує бюрократичних підтверджень кваліфікації та управлінського таланту. Начальникові Ізмаїльського порту довіряють клієнти і бізнес-партнери, «під Котельного» ідуть вантажі і фінанси. Це зараз у порту найвищий в Ізмаїлі рівень оплати праці і соцзахист працюючих і ветеранів, виконується план, а обсяг вантажопереробки у порівнянні з минулим роком зріс майже наполовину (майже на 1,5 мільйона тонн). А був час, коли колективу доводилося затягувати пояси, і портовики сприймали це з розумінням. Для них немає вищої гарантії, ніж слово «Федоровича». Тут культ краси і чистоти в усьому – від утримання території до людських взаємин.

Державне підприємство, яке очолює В.Ф. Котельний, до бюджету міста дає стільки ж, скільки решта суб'єктів господарювання. За останні п'ять років платежі порту до бюджету зросли у п'ять разів, а відрахування у фонди соціального страхування потроїлися. Загальна їх сума перевищила 74 мільйони гривень.

Не дивно, що Валентин Котельний удостоєний звання Почесного громадянина Ізмаїла і багато разів визнавався у місті найкращим керівником року. На державному рівні В.Ф. Котельний відзначений орденом «За заслуги» III ступеня, Грамотою Верховної Ради «За заслуги перед українським народом», почесним званням «Заслужений працівник транспорту України», його ім'я занесено до «Золотої книги еліти України». Колектив клопотався про присвоєння своєму начальникові звання Героя України.

Але найефектнішим «подарунком» ювілярові і великим сюрпризом для Ізмаїла стало, безперечно, звільнення керівника за день до його 60-річчя. У порту розцінюють це як «нелюдський вчинок» така думка голови профкому підприємства А. Шубіна. Пояснення у портовиків ті ж, що були у 2005 та 2007 роках, коли вже робилися міністерські спроби зняти Котельного. Комусь не дає спокою успішне державне підприємство на кордоні країни з Євросоюзом. Чергові «лавочники» хочуть роздерибанити створений поколіннями портовиків майновий комплекс і, в остаточному підсумку, згубити не тільки його, але й весь бессарабський край України, вважає голова ради ветеранів порту Б. Сердіченко.

Ізмаїльські портовики відповідально і рішуче заявляють, що з ними це не пройде. Ізмаїл сповнений рішучості чергового разу захистити Котельного, а, отже – порт і своє місто. Їхня позиція і аргументи викладені у зверненні, відправленому керівникам держави, галузі та регіону, озвучені на розширеному засіданні профспілкового комітету порту.

А 29 вересня на майданчику біля прохідної ППК-1 відбувся мітинг на підтримку В.Ф. Котельного. Вперше в історії придунайського міста ювілей керівника відзначено акцією протесту «на його честь». Міністерство і не підозрювало, що дарує ізмаїльцям рідкісну можливість усім містом привітати ювіляра і висловити йому повагу і вдячність земляків.