Проблеми захисту Чорного моря від забруднення, охорони та відтворення водних біологічних ресурсів Азово-Чорноморського басейну з кожним роком загострюються. Адже дедалі зростаючі людські потреби в морських біологічних ресурсах та обмежений потенціал останніх негативно позначаються на екологічному стані водоймищ. Ці проблеми стали настільки серйозними, що за їх вирішення взялися представники Рахункових палат України та Росії. Бо ж захист Азово-Чорноморського басейну залежить ще й від ефективності використання бюджетних коштів.

Цього тижня представники спеціальної робочої групи Рахункових палат двох країн зустрілися в Одесі для визначення подальших спільних дій у цьому напрямку. На засідання «круглого столу» запросили представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також вчених, які безпосередньо вивчають і моніторять стан водойм.

Звісно, така співпраця України і Росії у вирішенні проблем Азово-Чорноморського басейну розпочалася значно раніше. У грудні минулого року голови Рахункових палат обох країн схвалили рішення щодо проведення паралельної перевірки використання державних коштів та інших джерел фінансування, спрямованих на регулювання, охорону тощо водних біологічних ресурсів, за результатами якої сторони домовилися підписати відповідний меморандум.

За словами головного контролера-директора департаменту з питань АПК, природоохоронної діяльності та надзвичайних ситуацій Рахункової палати України Марії Шулежко, наразі меморандум зазнав деяких змін. Мова йде про його доповнення з урахуванням думки вчених та інших учасників «круглого столу».

Під час засідання вчені наголошували: антропогенний вплив на екосистему та біологічні ресурси Азово-Чорноморського басейну може стати катастрофічним. Заступник директора з наукової роботи Одеської філії Інституту біології південних морів Галина Мінічева серед основних причин такої ситуації виділяє неконтрольовану забудову берегових територій, аномальну спеку влітку цього року, забруднення водоймищ нафтопродуктами… Вирішувати ці та інші проблеми, на її думку, повинні як на міждержавному, так і загальноєвропейському рівнях. Актуальність такої координації дій можна легко проілюструвати на прикладі найсвіжішої екологічної катастрофи в Угорщині. Бо хоч ця країна знаходиться далеко, скажімо, від Туреччини, відголос лиха може дістатися і до її берегів, бо ж Дунай впадає у Чорне море...

Говорили учасники зібрання про необхідність уніфікації природоохоронного законодавства, узгодження дій щодо боротьби з браконьєрством тощо.

Представники Рахункових палат країн-сусідок не раз наголошували, що потрібно змінювати ставлення до проблем басейнів морів. І їх вирішенням повинні опікуватися всі держави, які мають вихід до цих водойм, адже лише спільною злагодженою роботою можна зберегти унікальні ресурси для наступних поколінь. І такий досвід у світі вже є. Скажімо, у тієї ж Росії. Аудитор Рахункової палати Російської Федерації Михайло Одинцов розповів присутнім про те, як його держава провадить відповідну роботу спільно з Норвегією щодо захисту Баренцового та Норвезького морів.

Зауваження та пропозиції, які висловлювалися під час «круглого столу», будуть враховані в остаточному варіанті меморандуму, підписання якого десь на початку грудня пройде, ймовірно, також в Одесі.