Лише за останні два з половиною роки внаслідок майже 700 надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру в Україні загинуло 1138 і постраждало 2658 людей, нанесено понад 5 млрд грн матеріальних збитків. Тому наукові дослідження, на які держава щороку виділяє Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи десятки мільйонів гривень, мають важливе значення як для забезпечення запобігання таким ситуаціям, так і для розвитку економіки в цілому.

Однак, як показав проведений Рахунковою палатою аудит, МНС не створило системи управління і організації наукової діяльності, здатної забезпечити впровадження наукових результатів для попередження та мінімізації надзвичайних ситуацій.

Кошти переважно спрямовувалися на поточне утримання підвідомчих МНС установ. А в окремих випадках – на об'єкти, зовсім далекі від науково-дослідних робіт. Як, скажімо, на церкву Преображення Господнього у м. Овручі Житомирської області, яку відреставровано за 420 тис. грн, призначених на наукове забезпечення робіт із ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відзначаючи формалізм, з яким підходять до важливої державної справи чиновники МНС, Голова Рахункової палати Валентин Симоненко зауважив: «Міністерство обставило себе нормативами, а на практиці веде до деіндустріалізації, здичавіння у попередженні надзвичайних ситуацій».

Через відсутність з боку Мінекономіки внутрішнього і зовнішнього контролю за науковою діяльністю МНС методологічні та науково-технічні послуги, що не мали на меті отримання наукового результату, затверджувалися як наукові дослідження. Всього таким чином оформлено 60 розробок, на які витрачено 15,7 млн грн, або 15 % призначень на наукові дослідження.

Витративши 1,5 млн грн на 28 наукових досліджень з проблем цивільного захисту та пожежної безпеки, МНС їх припинило. Отримані результати 18 робіт на суму 4,8 млн грн не впроваджено. Зокрема, через незаплановані кошти на друк не видано методичних документів виконаних у 2008-2009 роках 13 науково-дослідних робіт вартістю 2,3 млн гривень.

Міністерство та його наукові установи не забезпечили й виконання Державної програми стандартизації на 2006 – 2010 роки. Замість передбачених 214 національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими, підготовлено та станом на 27.08.2010 р. Держстандартом затверджено лише 16. Через неякісну підготовку документів стандарти затверджувалися довго, й на це витрачалися додаткові бюджетні кошти.

Управлінські рішення МНС з фінансування Держгідромету на рівні близько 50 відсотків від потреби призвели до занепаду матеріальної бази цієї галузі. Відтак не забезпечено якісних і повних даних гідрометеорологічних спостережень, необхідних для проведення наукових досліджень і прогнозування природних стихійних явищ та попередження їх негативних наслідків. Водночас збитки від гідрометеорологічних надзвичайних ситуацій в Україні за 2008 рік – І півріччя 2010 року становили 4,9 млн грн, або 94 відсотки загальних збитків від надзвичайних ситуацій. Але через відсутність сучасної техніки понад 90 % пунктів мережі гідрометеоспостережень не використовують розроблене науковцями програмне забезпечення автоматизованих метеорологічних систем.

Не доведені до промислового виробництва розроблені НДІ Держгідромету три прилади гідрометеоспостереження, відповідні іноземним аналогам. На виконання цих розробок неефективно витрачено 1,9 млн гривень. Не впроваджено в агрокомплексі результати наукових досліджень із прогнозування врожаїв, на які витрачено 0,6 млн гривень. Реальною є загроза припинення у жовтні 2010 року шести перспективних досліджень моделей прогнозування природних явищ, на які з бюджету вже витрачено 1,3 млн гривень.

Загалом за результатами аудиту МНС використало з порушеннями чинного законодавства та неефективно 38,2 млн грн, або понад 45 % усіх коштів, призначених на виконання наукових досліджень і впровадження їх результатів.

Оцінюючи ситуацію, Голова Рахункової палати Валентин Симоненко зазначив: «Триває повна деградація наукової діяльності, спрямованої на попередження надзвичайних ситуацій і мінімізацію їх наслідків. Коштів виділяють немало – понад 100 млн грн за чотирма програмами. Але куди вони спрямовані? Який кінцевий продукт? Соціально-економічний ефект – нульовий! Все йде на утримання відомчих наукових установ».