Управління внутрішньої політики Одеської міської ради реалізує муніципальну програму підтримки національно-культурних товариств. У межах проекту члени гуманітарної організації «Туркмени світу» відсвяткували День рідної мови.

Це національне товариство працює в Одесі з 2001 року і сьогодні нараховує понад 500 учасників. Щороку до них долучається близько трьохсот осіб. Переважно, це студенти, які приїхали до України по знання з медицини, будівельної справи, юриспруденції.

– Земляки, звернувшись до нас, можуть одержати сприяння у працевлаштуванні, матеріальну підтримку, та й просто можливість поспілкуватися рідною мовою, – розповідає Батир Ягшиєв, заступник голови правління товариства «Туркмени світу». В Одесі він живе вже понад двадцять років. Своїх співвітчизників Б. Ягшиєв характеризує як працьовитих, волелюбних, м'яких, комунікабельних та веселих людей. Мені було цікаво довідатися, у чому мій співрозмовник вбачає різницю між туркменською та українською молоддю.

– Традиційно туркменська сім’я багатодітна. Тому діти виховуються у атмосфері взаємної підтримки, поваги до старших, необхідного виконання якихось обов'язків. Немає підґрунтя для егоїзму, ворожнечі між братами та сестрами.

На урок рідної мови зібралися учні 4-х класів та кілька студентів. Молодші діти розповіли про свої улюблені предмети. На мій подив, це були «читання, математика, українська мова, малювання»…

– А якою мовою ви вдома розмовляєте?

– Туркменською та російською. А ще любимо борщ та плов.

Своїми враженнями поділилася студентка І курсу ОНУ ім. І.І. Мечникова економіко-правового факультету Айна Тагіполатова:

– В Одесі мені дуже подобається. Гарне у вас місто, от лише брудне. Гадаю, у цьому винні самі одесити, адже це вони роблять його таким. У нас студенти, та й взагалі молодь, шанобливіше ставиться до порядку – не кидають під ноги недокурки та сміття. А ще в нас немає бездомних людей.

Айна буде вивчати правознавство в університеті. Це означає, що разом із цим вона опанує і нову для неї українську мову. На відміну від багатьох слов'ян, туркменка не висловлює агресії стосовно державної мови нашої країни.

І от, власне, урок туркменської мови. З поваги до гостей він проходив російською, і це було вираженням традиційної східної гостинності. Натомість концепція уроку – туркменська. У ролі вчителя виступив голова правління організації«Туркмени світу» Ніязмурат Халлиєв. Він розповів дітям коротку історію Туркменистану, разом повторили алфавіт, переглянули календар, подарований Президентом Гурбангули Бердимухамедовим. Не без гордості за свою країну розповідали про багатства: нафту, газ, верблюдів, каракулевих овець, коней ахалтекінської породи, середньоазіатську вівчарку. А завершився урок на веселій ноті – у барвистих національних костюмах у супроводі народних мелодій були репрезентовані туркменські танці.