Аж захлинаючись про досягнення нинішньої влади, газета одеських «регіоналів» у номері за 6 жовтня повідомила: «Наші країни стають дедалі ближчими і ближчими. І нема тут ніякого «старшого брата» чи «імперських амбіцій» — достатньо сказати, що наступний українсько-російський діловий форум прийматиме наша держава...»

Що ж, «важливе» досягнення — чергова пустопорожня свисто­пляска за наш з вами кошт. Чому кажу пустопорожня? Хочу навести два прості і, думаю, зрозумілі кожному приклади, які показують, чого насправді варті слова про дружбу і партнерство з нашим «старшим братом».

Буквально через два дні після того, як вийшла газета з такими бравурними гаслами, тобто 8 жовтня, Україна замість отого декларованого зближення отримала чергового економічного ляпаса: стало відомо, що «у зв’язку з виявленням порушень російських ветеринарно-санітарних вимог і норм» «Россільгоспнагляд» запроваджує додаткові тимчасові обмеження на поставки молока і м’яса з низки підприємств України. То, може, саме про таке ось «партнерство» і домовляються президенти і прем’єри України та Росії під час безконечних візитів, зустрічей і нарад?

Ідеологи запевняють, що країни стають «дедалі ближчими», а реалії твердять про протилежне: з 15 м’ясопереробних підприємств України, що мали право на постачання своєї продукції до РФ, таке право залишилося лише у трьох (останні обмеження закрили доступ до тамтешнього ринку Шепетівському, Тростянецькому та Ватутінському м’ясокомбінатам). Але не думайте, що Одещина, де тільки й чуємо розмов про дружбу з Москвою, не постраждала: нинішні санкції закрили доступ на молочний ринок північного сусіди і нашому підприємству — Балтському молочноконсервному комбінатові дитячих продуктів. От вам і розвиток віддалених районів області, створення робочих місць і т.д., про що так часто кричить у телекамери «губернатор» Е. Матвійчук.

Не забарився і другий ляпас, який знову ж таки стосується насамперед нас, Одещини: 13 жовтня російська компанія «Лукойл» повідомила, що через «несприятливу ситуацію на українському ринку нафтопродуктів» і, як наслідок, низьку ефективність роботи достроково на профілактичний ремонт закривається Одеський нафтопереробний завод. Гадаю, люди навіть далекі від економіки знають, що НПЗ належить до бюджетоутворюючих підприємств і його зупинка (якщо не помиляюся, вже друга цього року) відчутно позначиться на наповненні як обласної, так і загальнодержавної казни.

То давайте задумаємося: що ж насправді відбувається у стосунках між Україною та Росією? Флот у Криму залишили, а газ все одно подорожчав. Зустріч за зустріччю президенти проводять, а українському бізнесу як обмежували доступ на російський ринок, так і продовжують обмежувати. Щодня галасуємо про поліпшення інвестиційного клімату та залучення інвестицій в Україну, а своє виробництво призупиняють, а то й взагалі згортають, навіть такі гіганти, як «Лукойл»…

Погодьтеся, реалії дуже різняться від заяв.