Спочатку було слово. Так каже головна Книга людства, за принципами та заповідями якою ми маємо жити. А коли це слово брехливе, то яких дій можна очікувати від людини у майбутньому?

Один з кандидатів на посаду міського голови позиціонує себе, як людину порядну, чесну, правдиву. Ми не будемо наразі обговорювати цей аспект, хоча, мабуть, ні для кого з біляївців не є секретом, що і він далекий від реальності.

Проте, це хай залишається на його власному сумлінні. Ми хочемо зупинитися на іншому. Один з кандидатів на посаду міського голови завідомо вводить в оману своїх виборців. Нас не могла не обурити відверта брехня, яка лунає зі шпальт міської газети «Вісті Біляївки», районної газети «Південна зоря», з листівок, які розповсюджуються серед жителів міста. Саме це змусило нас підняти це запитання у місцевій пресі та вимагати від кандидата на посаду міського голови або ж публічного спростування викладених фактів, або ж підтвердження їх якимись документами.

Так, у статтях та листівках пишеться про те, що Г. А. Шевченко створив «успішне автомобільне підприємство», він позиціонуе себе як підприємця («ВБ» №42 (199) від 16 жовтня 2010 року). Хоча насправді є вже кілька місяців безробітним. І про це теж варто писати.

Вибачте, але як це можна розуміти? Або ж Г. А. Шевченко свідомо вводить своїх виборців в оману розповідями про свої нібито видатні успіхи у підприємництві, або ж, що ймовірніше, публічно визнає, що є не-добропорядним громадянином України, ухиляється від сплати податків, а його особа має бути цікавою тільки тим жителям Біляївки, які є працівниками Податкової інспекції. Хтось, можливо, закине нам, що у Геннадія Анатолійовича сімейний бізнес, який оформлений на дружину. Ми припускали і таку можливість.

Дійсно, дружина Геннадія Анатолійовича — М.П. Шевченко оформлена, як ФОЛ. Але, мабуть, з дуже патріотичних міркувань та вія великої любові до Біляївки, вона не сплатила жодної копійки: ані єдиного податку, ані прибуткового податку, ані плати за оренду земельної ділянки, яка знаходиться під «успішним автотранспортним підприємством», до бюджету Біля'івської міської ради

Тобто, по суті, будь-який добропорядний громадянин Біляївки, будь-то шкільний вчитель, лікар, міліціонер, податківець, прибиральниця, працівник комунального підприємства, які чесно сплачують прибутковий податок до міської казни, приносить Біляївці більшу користь, ніж «успішний підприємець» Г. А. Шевченко. І є більшим патріотом свого міста, доводячи свою любов йому не словами, а справами.

Далі ми поцікавилися, а чи закріплена за цим віртуально-міфічним «успішним підприємством» якась земельна ділянка, адже, як відомо, орендна плата за землю -це один з основних видів доходів місцевого бюджету. Це кошти, які безпосередньо ідуть в бюджет розвитку та спрямовуються на ремонт та реконструкцію дорожнього покриття. До речі, дорожнього покриття, яке, втому чиєлі, розбивають вантажівки «успішного автотранспортного підприємства». Окрім того, це — утримання дитячих садочків, комунальних підприємств, відновлення мереж вуличного освітлення. Усе те, що, б'ючи себе в груди, запевняє робити на посаді міського голови Г. А. Шевченко.

І знову ж таки, жодних доходів за цією статтею ані від ФОП М. А. Шевченко, ані від Г. А. Шевченка до міського бюджету не надходило.

Однак тут, мабуть, кожен другий біляївець здивовано стисне плечима. Адже ні для кого не є секретом в місті: якщо тобі потрібна важка техніка для виконання якихось будівельних робіт за певну плату готівкою — телефонуй Гені Шевченку. До речі, навіть за тим номером, який іде в списку кандидатів на посаду міського голови. У нас є чимало людей, які можуть підтвердити цю інформацію. Свого часу вся ця техніка розташовувалась на вулиці Кіпенко. На техніці працювали і працюють люди, які, судячи з усього, отримують зарплатню «в конверті».

А що таке «зарплатня в конверті»? Це тоді, коли через дрібну жадібність роботодавця людина позбавляється соціальної захищеності у разі тимчасової непрацездатності — не оплачуються лікарняні листи, не проводяться виплати допомоги жінкам під час вагітності і пологів, не проводяться страхові виплати у разі настання нещасного випадку на виробництві, людина не отримує в повному об'ємі допомоги по безробіттю у разі скорочення, вона беззахисна перед працедавцем — у разі конфлікту або травматизму, у неї немає доказів того, що вона дійсно працювала на цьому підприємстві або у цього приватного підприємця. Крім того, такому працівникові не нараховується трудовий стаж, з його заробітної плати не відраховуються пенсійні внески, які в майбутньому негативно позначаться на розмірі трудової пенсії. А це все говорить про ставлення Шевченка Г.А. до виконання всіх соціальних зобов'язань щодо своїх працівників, про його реальне піклування та турботу про людей.

Отже, виникає цілком резонне та логічне питання Протягом багатьох років Г. А. Шевченко не виконував своїх зобов'язань перед громадою міста, адже, як інакше можна трактувати несплату усіх необхідних відрахувань до бюджету та приховування своїх доходів? Приховуючи свої доходи або ж шукаючи обхідні шляхи, (оформлюючи бізнес на підставних осіб, родичів тощо), неплатник податку позбавив ветерана зайвої адресної допомоги, забирає іграшку у вихованця дитячого садочка, не дає змогу запалити зайвий ліхтар на вулицях або ж відремонтувати шматок дорожнього покриття Це є порушенням як людського Закону, так і однієї з найголовніших Божих заповідей

Людина, яка залізла в карман до громади, не сплативши всі податки, не має морального права навіть думати про те, щоб балотуватися на будь-яку виборну посаду. Хотілось би зрозуміти, як така людина, яка жодного дня не мислила державними категоріями, яка не принесла громаді жодної користі, яка поставила власні інтереси вище за загальногромадські, може навіть помислити собі балотуватися на посаду міського голови? Вовк, навіть перед виборами одягнувши овечу шкуру, так і залишиться хижаком. Не можна Сірого впускати у вівчарню та очікувати, що після його візиту вівці залишаться цілі та нагодовані. Усі його помисли, які були направлені на задоволення власних потреб, так і залишаться незмінними.

Ще один штрих до повноти портрету. Досить довгий час автомобільний парк ніде не зареєстрованого «успішного» підприємства розташовувався на земельній ділянці по вулиці Кіпенка. Через певні обставини (які напряму пов'язані з «чесністю» та «порядністю» щодо своїх зобов'язань одного з кандидатів на посаду міського голови), власник ділянки був змушений попросити Г. А. Шевченка забрати свою техніку з ділянки. У відповідь була сказана фраза: «Куди ти нас під зиму гониш. Зачекай хоча б виборів, тоді ми в місті швидко знайдемо місце, куди перевезти техніку».

Тобто, одна ця фраза свідчить про те, що людина не йде до міської ради відстоювати та захищати інтереси громади. Вона тільки прагне поправити власне фінансово-матеріальне становище, увірвати ласий шматочок від пирога під назвою місто «Біляївка», закріпити позиції сімейного бізнесу Шевченка Г.А.

Окрім того, є ще такий момент. Усі підприємці міста, без виключення, приймають активну участь у благодійності, надають меценатську допомогу на встановлення пам'ятників, на допомогу ветеранам ВВВ, на проведення патріотично-виховних заходів тощо. З боку Г. А. Шевченка жодного разу такої допомоги не надходило.

Отже, ми чекаємо оприлюднення такої інформації, зокрема виписок з державної податкової інспекції про сплату земельного податку або плати за оренду землі під «успішним» авто-транспортним підприємством за останні декілька років, інформацію про кількість створених на цьому «успішному» підприємстві робочих місць та суми відрахувань з заробітної платні робітників. Тобто факти, які підтверджують слово про громадську успішність кандидата на посаду міського голови, викладені у піар-статтях Шевченка.

Якщо цих фактів пе буде наведено, то ми ще раз впевнимося у тому, що Ген-надій Шевченко — це не людина слова і діла, а людина, яка завідомо на етапі виборчих перегонів відверто бреше своїм виборцям. І від такої людини не варто чекати добрих справ та благородних дій. Така людина тільки зруйнує всі ті надбання, які здобула Біляївка за останні роки.

Ви пам'ятаєте, якою була Біляївка вісім років тому? Чорна крапка на карті України. Нікому не відома, з сірим, темним, безпросвітним життям. Це зараз вона розфарбована у різні кольори, у різні відтінки, в яких сплетені Біляївка-інвестиційна, Біляївка-молода, Біляївка — ту ри сти ч на , Біляївка- співоча, Біляївка-творча, Біляївка-перспективна... Це сьогодні слово «Біляївка» -бренд, який поважають, з яким рахуються, та на який хочуть рівнятися. І не дивно, що така Біляївка стала враз цікавою людям з не надто кришталево-порядною репутацією. І такою Біляївка стала, кажучи російською мовою, «не благодаря, а вопреки» таким людям, як один з кандидатів на посаду міського голови.

Г. А. Шевченко пише, що його життєве кредо: «Моє багатство в тому, що роблю, а не в тому, що маю». Ми побачили на прикладі одного рядка з автобіографії, що робить і робив Гена Шевченко для громади міста.

Г. А. Шевченко пише: «Я цілком самодостатня людина, у мене все є для життя, тепер я хочу прислужитися рідній Біляївці». А ми зрозуміли, за рахунок чого і кого вдалося йому досягнути особистого благополуччя.

Ми не агітуємо за якогось конкретного кандидата на посаду міського голови. Ми просто звертаємося до біляївців з проханням не вірити всьому, що пишуть піар-технологи деяких кандидатів, вірити фактам, судити по справах та відчувати серцем. Якщо такі люди, як Геннадій Шевченко йдуть до влади в місті — Біляївка у небезпеці. Це не метафора і не фантазія. Людина вже вас обдурила, пишучи власну біографію. Ви вірите, що у передвиборчій програмі є хоча б слово правди?

Ми віримо тільки в одне — у розум, в інтуїцію, у добру душу, яка не терпить фальші, не терпить брехні, у щире серце біляївців, які ніколи не віддадуть своє рідне місто на поталу «успішному» підприємцю з сумнівною репутацією.