Уже на під’їзді до Будинку культури Градениць стало зрозуміло, що на жителів цього села очікує гарний святковий вечір. Біля входу до прикрашеного повітряними кулями будинку стояли ошатно одягнені дорослі та діти.

– А що за свято у вас? — запитую дівчаток в українських національних костюмах, які пробігали повз мене.

– Так сьогодні ж день народження нашого села. Гості до нас приїхали. Зараз почнеться концерт.

Увійшовши до приміщення, неможливо було не ахнути від подиву – у великій (навіть за міськими мірками) залі, як кажуть, яблуку ніде було впасти – були відсутні не лише вільні крісла, але й навіть стати було практично ніде. Майже усі жителі Градениць зібралися разом дружно відсвяткувати ювілей – 220-річчя свого села.

Перед концертом, у якому взяли участь юні артисти граденицької самодіяльності і запрошений на свято вокальний ансамбль «Забава», як і належить на дні народження, дарували подарунки, звучали добрі і теплі слова про рідне село, про його історію, про людей, які творять цю історію, і про те, що трапилося за останні роки із сільським господарством, і що потрібно зробити для відродження колишньої слави та багатства Градениць.

У залі, серед глядачів, було місцеве керівництво, гості із сусідніх прилеглих сіл, а також земляки, ті, хто, досягши значних успіхів у кар’єрі або бізнесі, переїхали жити до Одеси, але не втратили ні зв’язків зі своєю малою батьківщиною, ні щирої любові до неї.

Приїхала на свято до свого рідного села, у якому народилася, виросла, закінчила середню школу, і Марина Анатоліївна Зінченко. Сьогодні вона очолює Головне фінансове управління обласної держадміністрації і є кандидатом у депутати обласної ради по 26-му мажоритарному Біляївському виборчому округу від обласної організації Партії регіонів України. Марина Анатоліївна, на адресу якої також пролунали слова вдячності односільчан за те, що вона не забуває і намагається надавати реальну допомогу усьому району і, зокрема, своєму селу, звернулася до земляків:

– Лише разом – і ті, хто сьогодні живе на цій землі, і ті, хто колись народився, виріс тут, а тепер працює і живе у Біляївці або Одесі, ми повинні зробити усе можливе, щоб Градениці квітнули, щоб люди жили заможно та комфортно, щоб у кожному будинку були газ і вода. Щоб доросле населення було забезпечено робочими місцями, найменші та юні жителі Градениць – затишним дитячим садком, сучасною, обладнаною усім необхідним, школою. Для цього нам необхідно багато працювати. А ще тим, хто займається бізнесом, треба сумлінно платити податки. Не займатися, як часом трапляється, окозамилюванням, коли під виглядом доброчинності (а насправді для того, щоб ухилитися від оподаткування, за рахунок якого формуються бюджет району, області, держави, а потім розподіляються кошти на соціальні потреби), будують якісь споруди. Як правило, вони не є першочерговими та життєво важливими для селян.

Цієї ж теми Марина Анатоліївна торкнулася і на зустрічі із працівниками Біляївської насосної станції, під час якої були порушені найзлободенніші питання – ремонт дорожнього покриття, клубу, школи, лікарні, словом, усього того, чого потребує практично кожний населений пункт Біляївського району. Говорили і про високі тарифи на комунальні послуги.

Та все-таки, незважаючи на усі існуючі труднощі та проблеми Біляївського району, тут росте багато дітей, багато молоді. А отже, є надія на майбутнє.

– Гроші втратив – нічого не втратив, друга втратив – половину втратив, надію втратив – усе втратив, – нагадала односільчанам народну мудрість кандидат у депутаті Одеської облради Марина Анатоліївна Зінченко. І додала: – Давайте не будемо втрачати надію та віру у власні сили. І тоді нам усе вдасться.