Уже тривалий час керівникам обласної організації Національної спілки письменників не вдається зібрати колег на збори зі статутним кворумом. Так сталося і в жовтні. У призначений час очільник одеських літераторів Геннадій Щипківський, стоячи біля вікна зали, раз по раз поглядав у двір: чи не підійде ще хтось? Нарешті з досадою сказав: «То що, почнемо збори?» Ледь більше двох десятків членів НСПУ (серед них лише четверо віком до 60 років) погодилися...

Перше питання порядку денного — обговорення звернення ради НСПУ до депутатів Верховної Ради стосовно резонансного проекту Закону «Про мови в Україні». Головуючий переповів зміст звернення, опублікованого в газетах «Літературна Україна», «Чорноморські новини». При цьому чомусь оминув особливості мовної ситуації в нашому регіоні, хоча у «Чорноморці» від його імені був анонс: проблема на зборах буде розглянута у форматі «в Україні загалом і на Одещині зокрема».

Але ж хіба не відомо, як в Одесі «толерують» українську мову чиновники, перші особи владних структур? Тому учасники письменницьких зборів підтримали пропозицію: закликати свідомих громадян, найперше з-поміж творчої інтелігенції, працівників освіти не голосувати на місцевих виборах за кандидатів, котрі зухвало, провокативно ігнорують державну мову в публічній практиці, на офіційних заходах і акціях.

Через дев'ять днів у «Чорноморці» з'явилася публікація Г. Щипківського «Нас не поставлять на коліна» (увага до заголовка!), яка завершується висновком: «Зазначу: нинішньому міському голові Едуарду Гурвіцу альтернативи не бачу». І жодного слова про мовні проблеми в Одесі, про консолідовану позицію колег-письменників. Лише в наступному номері відповідальний секретар обласної організації НСПУ В. Гаранін подав у газеті інформацію про письменницькі збори. В обох публікаціях не вказуються спілчанські виборні посади авторів, вони виступають як рядові літератори.

Прикметно: про політичні вектори дій Щипківського і Гараніна, про входження їх до регіональних коаліцій (в іпостасі керівників) письменники дізнаються з преси.

Оглянемося на останні півроку. У травні голова облорганізації Руху повідомляє на прес-конференції про створення обласного комітету захисту України у складі семи політичних партій, що підтримували на президентських виборах Юлію Тимошенко («Вечерняя Одесса»). 30 вересня газета «Юг» повідомила про ухвалення меморандуму «одеських партій та громадських організацій» на підтримку кандидата в мери Е. Гурвіца. Серед підписань в — лідер міської структури Руху, «а также руководители областной организации Национального союза писателей Украины», ще низка юридичних осіб. Травнева сімка вже «розполовинена» (без «Батьківщини», Партії захисників Вітчизни, Європейської партії). Не знайшлося клевретів в інших творчих організаціях Одеси, до речі, чисельніших від письменницької у 5-6 разів. «Фронт змін», напевне, кооперувався з меморандумом «за згодою»?

За тиждень до місцевих виборів у «Чорноморських новинах» координатор обласного комітету захисту України Г. Щипківський ще раз коригує свої політичні позиції закликом: «Голосуй за Народний рух України!», «Голосуй за ВО «Батьківщина». «Фронт змін» відпочиває! Щипківського і К° (бажано знати весь список) не поставили на коліна?

Геннадій Щипківський мав би знати анекдот про політично «стурбованого» суб'єкта, котрий «коливався разом з генеральною лінією партії». Пересідання з одного політичного дивану на інший нагадує дразливе тремтіння: кому вгодити. А патріотизм — це константа духу і позиції. Гратися такими речами не дозволено, бо патріоти — не «тушки» політичного копчення.