В Росії є серйозна наукова установа: Російський інститут стратегічних досліджень (РІСД), створений відповідно до Указу Президента Російської Федерації від 29 лютого 1992 року. Його основне завдання – інформаційно-аналітичне забезпечення федеральних органів державної влади при формуванні стратегічних напрямів державної політики у сфері забезпечення національної безпеки Росії.

До Вченої ради Інституту входить серед інших і Тамара Гузенкова, керівниця відділу гуманітарних досліджень. Не політтехнолог, а академічна вчена. Вона видала книгу «Антропологія влади. Юлія Тимошенко», над якою працювала кілька років.

Згадана робота цікава не лише професійним стороннім поглядом на відомого українського політика. На підставі аналізу політичної поведінки Тимошенко, її публічних виступів Гузенкова дійшла досить очевидного висновку: «У Тимошенко клішована свідомість – з ким би вона не розмовляла, вона розмовляє не з живою людиною, вона розмовляє з масами. І видає не фрази, а штампи і гасла». Гузенкова доводить, що Тимошенко є політиком-популістом, політиком вождистського типу. Це тверд­ження мільйони українців відчули на власній шкурі, коли лідерка БЮТ легко здійснювала політичні кульбіти і обіцяла не пустити економічну кризу на поріг України.

Як основну суперечність Тимошенко-політика Гузен­кова фіксує розбіжність її «революційного образу», у якому сильний істероїдний компонент і мобілізаційні технології, з практикованим часто бажанням подати себе в дорогому буржуазному інтер'єрі. Так, якось важко уявити собі Че Гевару в «Бентлі» та костюмі від Бріоні, хоча Юлію Володимирівну це не бентежить. Вона свято вірить, що симуляція бідності, у якій Тимошенко домоглася чималих успіхів, ще знаходить відгук у серцях українців.

Помітила Гузенкова і особливості інформаційної політики Тимошенко. Наприклад, що соратники лідерки БЮТ регулярно та старанно зачищають ті інформаційні блоки з минулого, які відпали за непотрібністю або навіть заважають у вирішенні актуальних завдань. Але Гузенкова вела архіви і зуміла здійснити незалежний аналіз політичної поведінки Леді Ю. Найпоказовішим є, до речі кажучи, ставлення лідерки БЮТ до Росії. То вона закликає «стримати Росію» на сторінках впливового журналу «Foreign Affairs», то фліртує з Володимиром Путіним, обстоюючи власні інтереси під час підписання газових угод.

Гузенкова визначає Ти­мо­шенко як авторитарного політика. За її оцінкою, як­би Тимошенко не потрібна була підтримка Заходу, то її авторитарні тенденції були б реалізовані набагато більшою мірою. Водночас, відповідно до висновків Гузенкової, Тимошенко явно недооцінила своїх ворогів.

Дослідниця вважає, що «які б події не відбувалися в Україні в майбутньому, чого б не досягла Тимошенко, у кожному разі для України це буде повторення пройденого». Її думка – «потрібно виховувати нових політиків, нову генерацію політиків, а не повертатися по чотири рази до того самого». Показово, що сама Тимошенко назвала дослідження Тамари Гузенкової «написаним на замовлення олігархів». Зауважимо, що це не тільки стандартна реакція лідерки «Батьківщини» на інформаційні повідомлення, реалізовані не з її ініціативи. Парадоксальним чином слова Тимошенко підтверджують висновки дослідниці.

11 листопада презентація дослідження відбудеться в Києві. Чомусь здається, що сама героїня на презентацію книжки не прибуде, пославшись на хворобу або несприятливе розташування зірок.