Голова Великомихайлівської районної державної адміністрації Михайло Сергійович Вишняков вважає, що благоустрій населених пунктів стоїть на трьох китах. Перший – це газифікація. Другий – забезпечення людей якісною питною водою з артезіанських свердловин. Наявність у будь-якому селі цих благ цивілізації дає надію на те, що люди не залишатимуть рідні місця у пошуках кращої долі. Третій кит – це нормальні дороги. Якщо є надійне сполучення з районним центром – значить, житиме село довго та щасливо! Голова райдержадміністрації переконаний, що таке уявлення про розвиток громади виходить далеко за межі окремо взятого району.

– Михайле Сергійовичу, як у районі реалізується Ваша ідея про трьох китів?

– Не можна сказати, що з газифікацією сіл та забезпеченням водою жителів району немає проблем. Вони поступово вирішуються в міру можливостей бюджету. А коли ще й відчувається підтримка з області, то блага цивілізації з’являються у домівках людей ще швидше. Лише у жовтні цього року урочисті заходи з нагоди підключення природного газу відбулися в селі Цибулівці. Загалом газифіковано вже піврайону. Якісну питну воду споживає близько 50 відсотків населення. А от з дорогами маємо значні труднощі. Шляхи у нас і так були в жахливому стані. А через складні умови минулорічної зими стало проблематично пересaуватися багатьма ділянками. На жаль, власним коштом якісного ремонту ми зробити не можемо. Для району, який дотаційний на 83%, вирішення таких питань є непідйомним. Цього року з обласного бюджету нам виділено півтора мільйони. За ці кошти зробили добротний ремонт дороги у Великоплоскому. Чому тільки в одному селі? Бо вважаю, що краще до діла зробити один об’єкт, ніж розпорошуватися на декілька. Маємо надію на отримання з області ще 5 мільйонів гривень на облаштування комунальних доріг. Тож сподіваюся, доведемо до ладу бодай найпроблемніші ділянки.

– Газифікація, вода і дороги – один із головних напрямів Вашої роботи. Які ще завдання є актуальними для районної влади?

– Звичайно, окрім ідей, з якими прийшла працювати наша команда, є ще низка питань, котрі потребують щоденної уваги. Передусім це ті, що їх ставить губернатор області: шляхи наповнення бюджету, наведення ладу з землею, заборгованість за заробітною платою, легалізація робочих місць, ціни на продукти харчування та інші. Сьогодні нам вдається контролювати ситуацію в цих напрямах. У повному обсязі забезпечуються надходження до бюджету. Знайдено ефективних господарів на 2 тисячі гектарів землі, що раніше не оброблялася взагалі. Оплата за оренду земель запасу і резерву становить від 90 до 150 гривень за гектар. До цього питання ми підходимо диференційовано, адже не може бути однаковою плата за різну якість землі. Всі знають, що розпайовані ділянки, отримані колишніми колгоспниками, найкращі за своїми якісними показниками. Тож я цілком погоджуюся з рекомендованим Президентом країни розміром орендної плати у 3%. Інша справа – решта земель, на яку не так просто знайти господаря саме через низьку якість грунтів. А якщо встановити захмарні розміри плати за їх обробіток, то наші землі й далі стоятимуть в бур’янах.

– Яка ситуація в районі з цінами на продукти харчування?

– Як і всюди, тут також треба постійний контроль як з боку уряду, так і влади на місцях. Декілька місяців тому в районі намагалися підвищити ціну на хліб, та внаслідок перемовин із постачальниками все стало на свої місця. У нас справді немає підстав для підвищення цін на хлібобулочні вироби. Зерна цього року зібрано вдосталь. Звичайно, якість його не на належному рівні, бо таких дощових жнив не було вже давно. Та це не дає приводу писати на цінниках вищу вартість.

Щодо цін на гречку, картоплю, цукор і м’ясо, то тут місцева влада нічого вдіяти не може. Цієї продукції в багатьох районах області майже не виробляється. А попит, як відомо, породжує пропозицію. Візьмемо для прикладу м’ясо. У нашому районі тваринництвом займаються лише декілька сільгосппідприємств, інші утримують поголів’я лише для власних потреб. Людям потрібні дотації на вирощування свиней і великої рогатої худоби, тоді можна буде вести мову про дієву цінову політику.

– Михайле Сергійовичу, чи завершили Ви, нарешті, формування кадрів у районній державній адміністрації? Мені довелося почути, що майже половина працівників – нові люди.

– Я б так не сказав. Відповідно до Закону «Про державну службу» роботу розпочали нові заступники голови райдержадміністрації. За власним бажанням звільнилися деякі держслужбовці, які не змогли перебудувати свою роботу в нових умовах. Але кадрові зміни ухвалювалися лише після того, як людина пропрацювала 2-3 місяці та змогла продемонструвати свою професійність. На різні посади до райдержадміністрації прийшли ті, хто з успіхом зможе вирішувати проблеми району. Мені дуже пощастило із заступниками. Це вдале поєднання досвіду з молодістю. Візьмемо, для прикладу, мого першого заступника Віталія Миронова. Він має багаторічний досвід роботи в сільському господарстві. Виконавець обов’язків заступника голови райдержадміністрації Ігор Стебловський свого часу очолював відділ освіти в сусідньому, Фрунзівському, районі, був головою районної державної адміністрації, тож цю роботу знає досконало. Ще один заступник, Василь Колесніков, – молодий, здібний, ініціативний. Такими посадовцями треба пишатися. Настрій для роботи в моєї команди дуже добрий. Ми знаємо, в якому напрямі треба рухатися, маємо неабиякий досвід, тож все у нас буде гаразд.

– Дякую за бесіду.