В органах місцевого самоврядування України панує період «міжсезоння». Завершилася каденція попереднього скликання, а чергова депутатська «зміна» ще не розпочала діяльності. Напевне вона принесе в регіональну політику щось нове, але й вивчити досвід попередників ніколи не зайве.

– Кількість проблем, які стоять перед нашими людьми, надто серйозна для того, щоб нам займатися політичними іграми. – Таку заяву в одеському телеефірі зробив був Микола Скорик чотири з половиною роки тому – на самому початку своєї роботи на посаді голови обласної ради. – Цілком відійти від партійності неможливо, проте початковими в діяльності облради мусять бути питання економіки. Будь-яка нормальна людина, якщо вона прийшла у політику і хоче там пропрацювати не тільки п’ять років, розуміє, що згодом їй потрібно буде людям про щось говорити і якось звітувати.

Судячи з цих слів, уже тоді він не вважав своє місце в одеському політикумі випадковістю. Хоча, звичайно, перехід від посади голови правління «Імексбанка» до керівництва регіональним парламентом не можна було назвати безхмарним. Сумніви висловлювали не тільки політичні опоненти, але й деякі однопартійці. Занадто молодий... без досвіду управлінської роботи... ну й таке інше. За чотири з половиною роки наймолодшому голові обласної ради в Україні довелося опанувати величезний багаж знань з найрізноманітніших галузей. Іще одним неминучим елементом його роботи стало постійне спілкування з пресою. Він став однією з найупізнаваніших «медійних осіб» регіону, зумів створити власний імідж – інтелігентного та зваженого політика. Але що таке імідж? Не більш ніж «програмна оболонка особистості». Зрозуміло, що людині властиве прагнення виглядати на публіці якнайкраще. А от що говорить про неї спілкування в колі родини або на роботі – з колегами? Погодимося з Ремарком: «Про характер людини можна довідатися тільки тоді, коли вона стане твоїм начальником». Як згадують Миколу Скорика його підлеглі?

– Я прийшла працювати до обласної ради у жовтні 1998 року, – згадує Валерія Погорлецька, начальниця відділу роботи з органами обласної ради. – За цей час мені пощастило працювати з усіма головами Одеської обласної ради: це були Юрій Петрович Козаков, Сергій Рафаїлович Гриневецький, Володимир Миколайович Новацький, Федір Іванович Влад. І, звичайно, коли був обраний головою Одеської обласної ради Микола Леонідович Скорик, ми дуже насторожено сприйняли появу такого молодого голови, тим більше без досвіду «государевої служби», банкіра. Але треба сказати, що він нас не раз приємно дивував своєю неймовірною працездатністю, інтелігентністю. Він дуже швидко розібрався в усіх перипетіях і тонкощах служби в органах місцевого самоврядування.

Як керівник-апаратник, Микола Скорик виявився досить вимогливою людиною. Проте водночас намагався створити підлеглим максимум умов для ефективної роботи. Наприклад, саме з його подачі було організовано щоденне підвезення працівників апарату облради – адже багато хто з них живе у досить віддалених районах Одеси. Якісь із новацій були помітні досить вузькому колу – працівникам апарату облради. Інші впадали в око всім відвідувачам адмінбудинку на проспекті Шевченка. Докладніше про ці новації може згадати керівник господарського відділу Володимир Рогульський:

– За останні роки в апараті облради замінили комп’ютери, купили ноутбуки, два великі ксероксні апарати. Завдяки зусиллям Миколи Леонідовича і депутатського корпусу виділялися гроші на ремонт будівлі облради, ремонт їдалень. Величезну роботу проведено щодо реконструкції сесійної зали: замінено систему голосування, поставлено великий телевізор. Для роботи преси зроблено додатковий балкон і проведено інтернет. Приємно працювати з такою людиною, як Микола Леонідович. І я гадаю, ми ще продовжимо роботу.

Помітно змінилася і їдальня в адмінбудинку на проспекті Шевченка. Замість декількох розрізнених кімнат з’явився загальний комплекс із сучасними меблями, різноманітнішим стало меню з досить демократичними цінами. Минулого аномально спекотного літа були виділені кошти для встановлення кондиціонерів у кількох кабінетах. Звичайно, співробітники цінують таку увагу у великому і малому.

– Безпосередньо в нашому колективі прихід Миколи Леонідовича відзначили у зв’язку з тим, що небезпечну для здоров’я оргтехніку було перенесено з кабінетів до спеціальних приміщень, – зауважує Вікторія Добровольська, начальнця відділу роботи зі звертаннями громадян. – А далі за наростаючою: обладнання кабінетів сучасними меблями, оргтехнікою, забезпечення транспортом... З обранням Миколи Леонідовича на посаду голови обласної ради наш колектив знайшов мудрого та чуйного керівника.

Як відомо, ефективність керівника виміряється не так його особистими заслугами, як умінням створити згуртовану команду, розподілити обов’язки, домогтися злагодженої роботи навіть під час своєї відсутності. І в цьому плані експеримент із обранням молодого керівника попереднього скликання облради можна вважати цілком вдалим. Та й сам він, схоже, знайшов у цій сфері чимало точок для застосування своїх сил і знань.