Цими днями, а саме 10 листопада, стартувала реєстрація учасників пробного зовнішнього незалежного тестування. «За три роки існування цієї системи можна зробити висновок: ті, хто проходить пробне тестування, краще складають основне», — так розпочав прес-конференцію з цього приводу директор Одеського регіонального центру оцінювання якості освіти, кандидат педагогічних наук Анатолій Анісімов.

За його словами, технологія проведення ЗНО за рік не змінилася. Тією самою залишилася і процедура реєстрації на пробне тестування. Зайшовши на сайт регіонального центру оцінювання якості освіти (www.test-center.od.ua), абітурієнти Одещини мають заповнити електронну анкету. Отримавши підтвердження про реєстрацію, вони самі вирішуватимуть, де проходити тестування: на вибір надаватиметься декілька пунктів, найближчих до місця проживання абітурієнта. Щоправда, такий привілей у них є виключно стосовно пробного тестування...

Цього року попередні тести можна здати тільки з двох предметів, обраних з-поміж інших. У переліку значаться українська мова та література, англійська, німецька, французька та іспанська мови, біологія, фізика, історія України, математика, хімія та географія. Вперше там є і російська мова. Аби попередити будь-які хвилювання з цього приводу, Анатолій Юрійович пояснив: «Українська мова та література були і є обов'язковими предметами зовнішнього тестування. А російську мову складатимуть за бажанням. Тобто ті, хто вступатиме до таких факультетів, як, скажімо, російська філологія Одеського національного університету імені Мечникова».

Пробне тестування заплановане на 2 та 9 квітня. Але зареєструватися абітурієнтам на цю процедуру потрібно завчасно — до 10 грудня. І готувати гаманці: за тест з кожного предмета потрібно буде сплатити 84 гривні. Та, звісно, готуватися самим. До речі, на сайті Українського центру оцінювання якості освіти вже з'явилися програми з підготовки до ЗНО...

Зволікати з підготовкою не варто. Адже тести — компіляція шкільної програми. Вони однаково розраховані як на учнів так званих «профільних» навчальних закладів (з поглибленим вивченням того чи іншого предмета), так і на тих, хто прийде із звичайних загальноосвітніх шкіл. Тобто для останніх вони будуть важчими.

«Зовнішнє незалежне тестування — це діагноз рівня освіти в Україні, — вважає Анатолій Анісімов. — Це аналіз того, як випускники освоїли шкільну програму. Отже, це система оцінювання не тільки знань кожного окремого учня, а й усієї системи освіти загалом». З його слів виходить, що система ЗНО виправдовує себе.

Але як бути із нововведеннями чинної влади? «Чорноморка» вже повідомляла (у номері за 6 листопада), що відтепер виші мають право додавати 20 балів до сертифіката того абітурієнта, що пройшов «довузівську підготовку», відвідував їхні «підготовчі курси». Хіба це не зведе спробу знищити корупцію за допомогою ЗНО нанівець?

На думку Анатолія Юрійовича, боятися подібних нововведень не варто, оскільки не обов'язково всі вони приживуться. Тим паче, що з кожним роком система зовнішнього тестування вдосконалюється, враховуючи наявні помилки та недоліки. Так, зараз ведеться робота над тестовими запитаннями. «Жодне завдання не попаде у «бойові» тести, доки не пройде апробацію, — запевнив він. — Некоректних запитань у тестах, як це було торік, більше не буде...»

Виходить, що не тільки учні проходитимуть тестування, а й самі виші складатимуть «іспит». На життя без можливості нажитися на своїх абітурієнтах.