А як ви назвете новий Податковий кодекс?

«Податкове законодавство України» — так була озаглавлена прес-конференція, що відбулася у четвер в ІА «Міст-Одеса». Своїми оцінками нововведень, які має намір запровадити нинішня влада, поділилися експерти, оприлюднили й результати соціологічного опитування на цю гарячу тему, проведеного інститутом Горшеніна.

Народний депутат України, перший заступник голови парламентського Комітету з питань економічної політики Микола Катеринчук зазначив, що Податковий кодекс, скоріш за все, буде прийнятий Верховною Радою 19 листопада. «Зараз проект документа лежить на розгляді Комітету з податкової та митної політики ВР. Там загалом 4400 поправок, вони розділені на різні групи. Над ними працюють цілодобово — і вночі, і вдень. Всі вони спрямовані на те, щоб залишити спрощену систему оподаткування, трохи її змінивши», — розповів він. І хоча влада та підприємці щодо багатьох пунктів знайшли компроміс, цей Податковий кодекс, на думку Миколи Катеринчука, не стане для України податковою реформою.

«Зараз складно сказати, яким буде новий Податковий кодекс. Навіть у профільному комітеті не знають, яким він буде. Навіть у Кабінеті Міністрів не знають, яким він буде», — зазначив народний депутат. Він упевнений, що ті, хто згодом представлятимуть новий кодекс, до кінця не вникатимуть у його зміст. І це зрозуміло, адже Податковий кодекс пишеться не особисто Миколою Яновичем чи Віктором Федоровичем. За словами Миколи Катеринчука, над ним сьогодні працюють мільярдери Бродський та Тігіпко. Пише також Міністерство фінансів. Однак головним «писарем» останніх років нардеп назвав Державну податкову службу.

Підприємці, зазначив політик, вже багато чого досягли, і він упевнений, що необхідно продовжувати протестні акції, зокрема ту, яка запланована на 16 листопада в Києві. Можливо, хоча б активна громадська позиція допоможе людям захистити право на легальну працю, право мати своє робоче місце.

«У нас в березні вибори, і я переконаний, що загравання з електоратом, у тому числі з підприємцями, буде. Я оптимістично налаштований, що підприємці 16 листопада масово відстоять усі позиції, зокрема і щодо касових апаратів», — підкреслив нардеп. Микола Катеринчук сподівається, що, принаймні перед виборами, Кабмін піде на поступки.

У свою чергу юрист, помічник-консультант народного депутата Руслан Чернолуцький додав, що зараз масштабні акції протестів ідуть по всій країні, а через виступи Миколи Азарова, який стверджує, мовляв, вони організовані опозицією, складається враження, що він живе на іншій планеті.

Руслан Чернолуцький наголосив, що Податковий кодекс Україні конче необхідний, однак сьогодні він не відповідає потребам малого і середнього бізнесу, а саме його необхідно піднімати з колін. «Складається враження, що великий бізнес через лобі в Кабінеті Міністрів і Верховній Раді пише правила гри для малого і середнього бізнесу», — зазначив юрист. Кодекс, за його словами, побудований на застарілій базі, без урахування світового та європейського досвіду. «Ми сьогодні маємо абсолютно не ліберальний документ, а фіскальний поліцейський податковий кийок, який вигаданий для того, щоб закрити діри в державному бюджеті та побудувати державне управління економікою через адміністрування», — вважає Руслан Чернолуцький. Він впевнений, що прийняття цього кодексу просто знищить малий і середній бізнес.

Доктор економічних наук, новообраний депутат Одеської обласної ради Микола Шутов переконаний, що новий Податковий кодекс абсолютно не відповідає сучасним реаліям української економіки. «Я вважаю, що цей кодекс посилює податкове навантаження у всіх напрямках», — підкреслив економіст. Більше того, документ, вважає він, немає нічого спільного ні зі стимулюванням економіки, ні з антикри-зовими діями, він просто дозволить сильніше «затиснути гайки» в країні. Микола Шутов сьогодні не бачить антикризової

риторики, а отже, й адекватного сприйняття економічної ситуації, від Президента і Прем'єр-міністра, а нову податкову систему вважає поверненням до радянської.

«Більшовизм в економіці завжди був приречений», — продовжив тему доктор психології, генеральний директор консалтингової групи «Стакер» (Москва — Київ) Юрій Котляревський. «Усі дають погані прогнози, переживають, що далі буде. Як людина, яка більшу частину життя прожила за радянських часів, зазначу: командна економіка добра тим, що вона значну частину населення виводить з необхідності думати про майбутнє. Думатимуть ті, що зверху, а ви будете розсьорбувати наслідки, розповідати анекдоти, позичати «трояк» до зарплати і носити хабарі», — яскраво змалював перспективу Юрій Котляревський. Він переконаний, що жити за новим законом неможливо, і наверху це добре розуміють. «Ми будемо порушувати закон, вони будуть брати хабарі і саджати тих, хто платити не хоче. Так було колись. Вони просто відновлюють стару, добру традицію», — розповів доктор психології.

На прес-конференції прозвучала також думка, що сильне «закручування гайок» зараз відбувається для того, щоб через певний час їх послабити і заслужити народне схвалення. Такий собі нехитрий засіб маніпуляції масовою свідомістю. Задоволені, що їх почули і пішли їм назустріч, люди з вдячністю проголосують за «рятівників». Експерти припустили, що Президент, як батько нації, заветує цей Податковий кодекс і відправить його на доопрацювання, оскільки документ може підпсувати передвиборну кампанію. А от що буде з ним у березні, після парламентських виборів — здогадайтеся самі.

Повертаючись до громадської думки, Володимир Крижановський, керівник медіа-департаменту Одеської філії Інституту Горшеніна, оприлюднив результати телефонного опитування, проведеного 6—8 листопада, на тему «Податкове законодавство в Україні».

Всього згідно з випадковою вибіркою було опитано 1000 респондентів у віці від 18 років у всіх обласних центрах, містах Києві та Севастополі. Погрішність репрезентативності дослідження не перевищує +/-3,2%.

За результатами всеукраїнського дослідження експерти Інституту Горшеніна зробили висновки, що велика частина громадян (66,2%) вважає: податкове законодавство України потрібно міняти. З них 42,8% відповіли на це питання «точно так», 23,4% — «швидше так». Протилежної думки дотримуються 16,5% українців. З них дали відповідь «швидше ні» 9,8%, «точно ні» — 6,7% опитаних. Не змогли відповісти на запитання 17,3% респондентів.

Більшість опитаних (75,8%) чули про те, що Кабінет Міністрів та Верховна Рада готують новий Податковий кодекс. Не чув про це кожен десятий українець (10,3%), а 13,9% — вагалися з відповіддю.

Майже третина громадян України (31,4%) з розумінням ставиться до тих, хто ухиляється від сплати податків. Більше чверті респондентів (26,5%) заявили, що засуджують таких людей, і майже така ж кількість (25,3%) ставиться до них з байдужістю. Не визначилися з відповіддю 16,8% українців.

Велика частина опитаних (63,7%) вважає, що в разі невиконання державою зобов'язань перед своїми громадянами ухилення від сплати податків виправдане. Протилежної думки дотримується 17,8% респондентів, а 18,5% — не змогли відповісти.

Відповідаючи на це і наступне запитання, респонденти могли обрати зразу кілька варіантів. Більшість українців (65,6%) вважає: багато хто не платить податки тому, що податкові ставки дуже високі, а отже, підприємці не зможуть працювати, якщо сплачуватимуть усі податки. Більше половини респондентів (52,3%) висловили думку, що податки не платять, оскільки ці гроші не будуть використані за призначенням — на благо платників податків. Понад чверть опитаних (27,2%) вважає, що люди не звикли платити податки добровільно. Переконані, що податки в нашій країні не платять з інших причин, 3,6% українців, а 4,1% — не визначилися з відповіддю.

Більше половини опитаних вважає: для того, щоб в Україні платили податки, потрібно зменшити податкові ставки (55,4%) та удосконалити законодавство (53,2%). Понад третина респондентів (35,4%) переконана, що для цього необхідно усунути корупцію в податкових органах, а більше чверті (26,2%) — посилити суспільний контроль за витрачанням коштів платників податків. Зробити жорсткішими санкції за несплату податків пропонують 18,3%, підвищити рівень самосвідомості громадян— 13,4%, надати податковим органам додаткові повноваження—6,7%. Відповідь «інше» дали 4,2% опитаних, взагалі не відповіли — 6,2% респондентів.