Більшість європейських країн ефективно використовує своє вигідне географічне розташування. Для них доходи від транзиту є суттєвими статтями надходжень до бюджетів.

Україна ж, будучи найбільшою за протяжністю транспортних шляхів європейською країною та маючи найвищий рейтинг транзитного потенціалу, не використовує такі можливості. Важливою проблемою для нашої держави є застосування механізму вилучення транзитної ренти від використання транспортної інфраструктури, яка формується переважно в частині плати за проїзд автомобільними дорогами і включена до структури єдиного збору, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон.

Сьогодні єдиний збір справляється у пунктах пропуску через державний кордон України. Він об’єднує два види зборів і платежів різних за їхньою економічною суттю: за контроль вантажів і за проїзд автомобільними дорогами нашої держави. Але, як показали результати аудиту, такі збори не сприяли позитивному впливу на формування доходів державного бюджету від використання транзитного та транспортного потенціалу держави.

Український кордон в середньому за одну добу перетинає майже 8 тис. транспортних засобів, з яких справлявся єдиний збір, в т.ч. понад 2,8 тис. вантажних автомобілів і майже 4,7 тис. вагонів з вантажем. За весь час справляння єдиного збору (починаючи з 1 січня 2000 р.) до державного бюджету надійшло всього 837 млн гривень. Обсяг надходжень єдиного збору у 2009 р., у порівнянні з 2000-м зріс лише у 1,5 раза. Водночас обсяги імпорту товарів збільшились у 3,3 раза, а питома вага єдиного збору в доходах державного бюджету суттєво зменшилася: з 0,2 % (у 2000 р.) до 0,06 % (у 2009 р.). Таким чином, за цей період відбулося реальне скорочення надходжень єдиного збору до державного бюджету з 17,0 млн євро (2000 р.) до 12,7 млн євро (2009 р.)

При цьому ефективна ставка єдиного збору в розрахунку на одиницю транспортного засобу становить 37 грн, або близько 3,7 євро (тобто, на рівні вартості однієї чашечки кави у прикордонному кафе). У результаті, державний бюджет від ввезення однієї тонни вантажу на територію України залізничним чи автомобільним транспортом отримує лише 1,18 грн або 0,12 євро.

В Україні ставки єдиного збору в пунктах пропуску не переглядалися з часу їхнього запровадження, внаслідок чого вони є найнижчими серед країн Східної Європи та СНД. Так, мінімальні ставки плати за проїзд територією країни за один день перебування у Польщі – 11,5 євро, в Азербайджані – 15,7 євро, Білорусі – 19,5 євро, Чехії – 20 євро, що перевищує аналогічну ставку в Україні у середньому на 37 відсотків.

Більше того – ставки єдиного збору за проведення контролю у пунктах пропуску не залежать від рівня токсичності та небезпечності перевезеного вантажу. Проте питома вага «небезпечних» вантажів, які перевозяться залізницею, становить майже 30 відсотків. Загалом за період, що перевірявся, залізничним транспортом України перевезено 40,3 млн т небезпечних транзитних вантажів, а фактичний розмір плати за здійснення всіх видів контролю небезпечного вантажу у пунктах пропуску складає лише 1,18 грн за тонну, тобто стільки ж, як за звичайний вантаж.

Колегія Рахункової палати зазначила, що органи державної влади не вивчають економічний ефект від здійснення вантажних перевезень дорогами країни, його вплив на формування доходів держбюджету. Голова Рахункової палати В.К. Симоненко, оцінюючи отримані в ході аналітичних заходів результати, наголосив: «Україна не має жодної вигоди з поняття «транзитна держава». Рівень отримання економічного ефекту від використання транспортного і транзитного потенціалу як одного зі стратегічних активів держави є низьким. Формування доходів бюджету із надання відповідних послуг має негативну динаміку. Про що це говорить? Що ми не транзитна держава, а прохідний двір!»

Мінфін, Мінекономіки та Мінтрансзв’язку практично усунулись від аналізу ефективності справляння єдиного збору, в тому числі плати за проїзд автодорогами та здійснення контролю вантажів і транспортних засобів у пунктах пропуску. Це негативно вплинуло на формування транзитної ренти від використання автомобільних і залізничних шляхів.

Тож в умовах дефіциту бюджетних коштів органам державної влади необхідно активізувати пошук додаткових джерел наповнення держбюджету, запроваджуючи загальносвітову практику оподаткування проїзду територією найбільшої у Європі транзитної держави. Ця різнолика алергія

Головна лікарка Одеської міської дитячої лікарні № 2 Тетяна Іванівна Рижикова має 23-річний досвід роботи (до призначення на теперішню посаду вона була головною лікаркою протитуберкульозного санаторію «Ластівка»). І тому її погляди на формування ставлення дорослих до хвороб дітей, зокрема до проблеми алергії, заслуговують на особливу увагу.

– Тетяно Іванівно, батьки часто вдаються в паніку, зіткнувшися з алергійними реакціями у дітей. А паніка, як відомо, – поганий порадник.

– Алергія – це стан, який люди переживали завжди. Всім добре знайомий дитячий діатез. Але раніше, коли не було фармацевтичної промисловості, що працює проти малят, усе починалося зі спостереження за дитиною з боку педіатра і з організації правильного харчування.

– Чому це так важливо?

– Під час внутрішньоутробного розвитку у плоду працюють і серце, і легені. Єдина система, яка не працює, – це шлунково-кишковий тракт. Тому так важливо, щоб дитина одержала нормальне материнське молоко. В такому разі додаткового навантаження на шлунково-кишковий тракт не буде. Але треба пам’ятати: годувати молоду маму бульончиками, смаженим м’ясом, салатами з майонезом не потрібно, бо всі ці речовини з грудним молоком потраплять до організму маляти. До раціону краще включити варене м’ясо (зливаючи при його готуванні першу воду), рибу, молочні продукти, прості салати з рослинною олією, фрукти, віддаючи перевагу не заморським делікатесам, а тому, що вирощено в наших широтах.

– Для посилення смакових відчуттів досить популярними останнім часом стали складні спеції. Молоді мами, які люблять смачно поїсти, теж іноді зловживають ними. Але фахівці все частіше вбачають у спеціях причини алергій.

– Алергія – це реакція на чужорідний компонент, який опинився в організмі. Організм людини навчався розпізнавати лаврове листя, мелений перець, гвоздику. Цей механізм генетично опрацьований у декількох поколіннях. А з сучасними складними композиціями спецій фабричного виробництва організму доводиться вести тяжку боротьбу. Якщо вона не закінчується успіхом, з’являються всілякі алергійні реакції – від кропивниці до анафілактичного шоку.

Повертаючись до харчування маляти, слід згадати адаптовані молочні суміші «Малыш», «Малютка», які вводилися до раціону поступово, по 5, 10 грамів. Так само було і з яблуками – у печеному вигляді, у вигляді пюре. І організм дитини мало-помалу адаптувався до пропонованого раціону харчування. Батьки вели щоденник і коригували харчування маляти залежно від реакцій організму.

– Сьогодні ж найчастіше біжать до аптеки і починають напихати дитину ліками.

– І при цьому забувають: дитина мусить від 4 до 6 разів на рік захворіти респіраторними інфекціями, щоб виробити власний внутрішній імунітет. Щеплення роблять від серйозних захворювань, а застудам організм маленької людинки мусить навчитися опиратися сам.

Раніше нормальному маляті протягом 3 днів не давали антибіотиків – знов-таки для вироблення імунітету. Призначалися прості противірусні препарати (інтерферон, наприклад), жарознижуючі. Якщо протягом трьох днів температура не знижувалася, після здавання аналізів і консультацій у лор-лікаря призначалися антибактеріальні препарати. А оскільки пеніцилін треба було колоти щочотири години, а ампіокс – тричі на день, не кожна мама на це погоджувалася. І дітей не перевантажували антибіотиками. Вони одужували завдяки теплому питву, хорошому харчуванню та правильному доглядові.

Зараз же батьки біжать до аптеки. І провізори пропонують їм сучасні сильнодіючі препарати. Хоча за всіма посадовими інструкціями вони не мають права так чинити.

На п’ятихвилинках, розглядаючи історії хвороб, ми стикаємося із ситуаціями, коли протягом п’ятьох днів діти одержують по 4-5 антибіотиків.

Відбувається ось що: коли дітям з тривалою лихоманкою призначають один антибіотик, який на віруси не діє зовсім, він починає руйнувати природну мікрофлору. На тлі її розпаду температура підвищується ще більше. Призначають другий антибіотик, і ситуація повторюється, ускладнюючи стан дитини ще й інтоксикацією. Бар’єрні функції порушуються, організм виявляється не взмозі боротися з недугою. Досить кілька разів так полікуватися антибіотиками, щоб організм дитини на будь-який лікарський препарат реагував появою висипки або кашлю. Цей кашель спочатку розцінюється як застудний, а не алергійний, і теж лікується антибіотиками. Випадків такого механізму формування алергійних реакцій у дітей ми бачимо сотні.

– Тетяно Іванівно, мабуть, саме це змусило вас відкрити 2009 року на базі лікарні міський алергологічний центр?

– Так, з алергіями потрібно розбиратися, це складна робота, яка часто нагадує пригодницький серіал. Доводиться провадити імунологічні, клінічні, біохімічні дослідження. Дитина може перебувати у денному стаціонарі або у стаціонарі.

Особливу увагу я б хотіла приділити дитячому харчуванню. Через брак часу багато які батьки вважають за краще купувати його у супермаркетах. Але мало хто звертає увагу на те, при якій температурі ці продукти зберігаються у торговельних залах (зазвичай вона виявляється вищою за потрібну), які компоненти містять. Адже тривалий термін зберігання забезпечується тільки за рахунок різних консервантів. Їх застосування у продуктах дитячого харчування сьогодні не контролюється так суворо, як раніше.

Часто причиною алергійної реакції стають мийні засоби, куплені десь на ринку. Так, вони красиво упаковані, приємно пахнуть. Але наскільки вони безпечні для дитини, не знає ніхто. І ми часто бачимо, як після одного купання маля все вкривається червоною висипкою.

Аналогічна проблема пов’язана і з пранням дитячої білизни. Мами намагаються застосовувати спеціальні засоби, але перуть вони у тій же пральній машині, що й одяг дорослих членів сім’ї. Рештки агресивніших мийних засобів неодмінно потрапляють на дитячу білизну. А оскільки малята дуже пітніють, на шкірі з’являється подразнення. Іноді буває досить випрати наволочку звичайним дитячим милом, обробити щічки легкими кремами, щоб алергійна реакція зникла.

– В останні роки медики дедалі більше уваги надають глистовим інвазіям.

– Я нещодавно прочитала цікаву статтю колег зі Львова, які досліджували дітей із бронхіальною астмою. З‘ясувалося, що кожна друга дитина була заражена токсокарою. Їх лікували від бронхіальної астми гормонами, а напади, що нагадують астматичні, провокували личинки токсокари, які потрапляють у легеневу тканину.

Тому раніше цілком правильно двічі на рік дітей обстежували на глисти. СЕС брала змиви з парт, зі столів у їдальнях, з ручок у туалетах. Всі діти, у яких виявляли глисти, одержували спеціальне безкоштовне лікування. І епідеміологічний ланцюжок розривався – діти переставали заражати довколишніх.

– А як батьки ставляться до пропозиції обстежити дитину на глистову інвазію?

– Часто сприймають це як образу, не розуміючи, що глисти можуть бути скрізь. І дитина має високу міру ризику заразитися на прогулянці, у басейні, в кінотеатрі. Тому ми зараз розпочали більше уваги приділяти виявленню глистової інвазії. Частіше зустрічаються аскариди і лямблії. У плані зараження ними небезпечна полуниця: її часто вирощують, використовуючи як добрива фекалії. Убезпечити полуницю від гельмінтів можна тільки за допомогою замочування у содовому розчині. Промивання проточною водою або ошпарювання окропом малоефективне. Ліпше з полуниці робити компоти. Термічна обробка – найефективніший засіб боротьби з глистовими інвазіями.

– Якщо говорити про алерготестування – на що найчастіше з’являються алергійні реакції?

– Попереду кліщі. Вони чудово почуваються у книжках, у старих меблях, килимах, у вологих приміщеннях. Буває, родина виїжджає на дачу, що з осені до весни не провітрювалася, і у дитини одразу починається алергійна реакція.

Чимало проблем виникає і з іграшками, зробленими з токсичних матеріалів. Тому, якщо немає документа, який підтверджує безпеку, краще віддати перевагу найпростішим і звичним кубикам, м’ячикам, пупсам.

У школярів перед ведуть чипси і кола. Газованим кольоровим напоям властиво дуже швидко всмоктуватися, захисний бар’єр не встигає відітнути все шкідливе. Після свят неодмінно буває до десятьох дітей, які пили газовані напої, їли чипси, креветки, мідії, кальмари. Буває, на річкову рибу дитина дає алергійну реакцію, а на морську – ні. Навіть на молоко може реагувати по-різному: якщо консервантів багато, алергія з’являється. А продукт без сторонніх домішок сприймається нормально.

– До причин появи алергій відносять і кондиціонери.

– Так, особливо автомобільні. Там накопичується безліч мікроорганізмів. І якщо кондиціонери не чистити, всі грибки потрапляють у повітря, а звідти – у легені.

– Тетяно Іванівно, а як Ви ставитеся до лікування алергій біологічно активними добавками, заговорами?

– БАДи – це речовини, які не проходили клінічних випробувань, і що там насправді міститься, сказати складно. Тому я не рекомендую батькам експериментувати з БАДами на дітях.

Щодо нетрадиційної медицини, вона зараз дуже популярна. Лікуватися треба у людей, які мають базову медичну освіту, ліцензію, допуск до роботи, не застосовують щодо дітей гіпнозу.

Навіть масажист повинен мати медичну освіту. У дітей складний тонус м’язів. І якщо людина цього не знає (масажист, фахівець із лікувальної фізкультури), він може завдати шкоди дитині.

Завдяки Володимирові Станіславовичу Філіпчуку на Французькому бульварі створено центр, де працює алерголог, є реабілітаційна служба, фізіотерапія, масаж, ЛФК і соляна кімната. Тобто використовуються властиві, природні методи лікування. Я теж мрію, щоб у нашій лікарні з’явилася соляна кімната. Поки що у нас є дуже хороші інгалятори, кисневі коктейлі, грязелікування на основі Сакських грязей.

З усіх питань, пов’язаних із діагностикою алергійних реакцій, можна звернутися до нас за телефоном 33-98-00.