Хто не зауважив, нагадаємо: 31 жовтня проходили не тільки вибори і святкування хелоуіну (американського свята нечистої сили) — події за своєю сутністю дещо схожі, а й відзначався Міжнародний день Чорного моря, про який через вказані вище причини, всі, схоже, забули. Однак політики приходять і йдуть, а Чорне море омиває наш край постійно. Тож тепер, коли політичні баталії майже позаду, пропущену дату згадали і з її нагоди вирішили провести прес-конференцію. Отож у прес-центрі ІА «Міст-Одеса» відбулося обговорення на тему «День Чорного моря. Поточні проблеми, прогнози, перспективи».

Насамперед — про найактуальніше. Провідний фахівець із зв’язків з громадськістю Українського наукового центру екології морів Любов Ткачук розповіла про наслідки для Чорного моря трагедії в Угорщині, а саме про концентрацію у воді так званого червоного шламу. За її словами, аналіз проб показав відсутність у морі небезпечних хімічних речовин, що входять до складу відходів глиноземного комбінату. «У період з 26 по 28 жовтня ми провели аналіз проб води з дельти Дунаю і з Чорного моря в цьому районі. Аналіз показав, що концентрація токсичних металів у воді нижча за допустиму норму», — зазначила Любов Ткачук і додала, що тепер, за розпорядженням Кабміну, центр проводить аналіз проб води щоденно.

Директор Інституту біології південних морів Борис Александров сказав, що сьогодні можна говорити про покращення стану Чорного моря, хоча й визнав, що не всі вчені погоджуються з його оцінкою. 2010 рік для Чорного моря, за словами директора інституту, був нелегким, оскільки високі температурні показники призвели до неймовірно швидкого збільшення кількості синьо-зелених водоростей. «Якщо зазвичай в період цвітіння на один кубометр води припадає 30 грамів цих водоростей, то цього року було аж вісім кілограмів», — підкреслив Борис Александров. Вчений розповів, що ці водорості токсичні не тільки для жителів моря, а й для людей. «На щастя, їх концентрація була настільки високою, що люди не хотіли купатися. І зупиняли їх не попередження про небезпеку, а сама вода, в яку гидко було заходити», — зазначив промовець. З іншого боку, розповів він, у водах Чорного моря з’явилися види, яких не було тут останні 20 років, зокрема краби.

За словами директора гідробіологічної станції ОНУ ім. І. І. Мечникова Олега Ковтуна, протягом останніх десяти років стан моря покращується, про що можуть свідчити підводні моніторинги та його власні спостереження. Вчений також розповів про появу рідкісних риб та шести видів крабів, один з яких — кам’яний — і раніше був рідкісним створінням, принаймні для Одеської затоки. Цей вид дуже чутливий до навколишнього середовища, тож його поява може свідчити про суттєві покращення. З іншого боку, в цьому році дуже постраждали природні фільтратори — мідії. Їх вбивала не тільки спека і токсичні водорості, а й переселенці з інших морів — рапани. Ці хижаки за рахунок мідій значно нарощують свою популяцію. У Чорному морі користі від рапан нема, це переселенці, яким в інших морях годуються більші хижаки. У нас її чисельність нікому зменшувати, тож Олег Ковтун пропонує зайнятися цим питанням людям.

Одеські дайвери та й сам науковець, розповів він на прес-конференції, уже давно занурюються під воду і відловлюють цього хижака. Законом відлов рапан обмежений до десяти кілограмів на одну людину, однак і цього вистачає, щоб почистити морське дно. Олег Ковтун розповів, що в Болгарії дайвери вже оголошували війну цим молюскам, і досить вдало. Кілька років тому туди приїхали дайвери з усього світу, вони масово вибрали рапан, і єдине, що зараз залишається болгарам, — контролювати їх чисельність. До речі, ці створіння ще й дорогі: їхнє м’ясо вважається вишуканим делікатесом і подається в багатьох ресторанах, тож при правильному підході з проблеми можна отримати величезну вигоду. Олег Ковтун навіть запропонував робити з них консерви: і одеський консервний завод підніметься на ноги, і чисельність хижака значно зменшиться — подвійна користь. Щоправда є проблема: вилов рапан у промислових обсягах необхідно вирішувати на державному рівні.

Суттєвою проблемою вчені назвали і вимивання піску з одеських пляжів. Він витікає через діри в хвилерізах і засипає й без того нечисленні кам’яні гряди. Через це в Одеській затоці нема де оселитися бичкам. Мідіям теж нема за що чіплятися — навколо голий пісок. Олег Ковтун впевнений: необхідно не тільки відремонтувати пірси та хвилерізи, а й зробити під Одесою штучні рифи.

Ще одну проблему окреслив Борис Александров. За його словами, найближчим часом неодмінно дасться взнаки й будівництво контейнерного терміналу в Одеському порту. Вчений зазначив, що «завдяки» цьому будівництву може знизитися якість морської води, внаслідок чого певні організми загинуть.

Занепокоєні науковці і тим, що знижується імунітет моря, тобто воно втрачає здатність боротися з чужорідними організмами. Борис Александров розповів, що за останні 150 років в Одеській затоці зафіксовано 254 види «чужинців». Здавалося б, що в цьому поганого? Адже збільшується видове розмаїття. Однак вчений пояснив, що «прибульці» починають витісняти місцевих жителів і таким чином розмаїття, навпаки, зменшується. «В Одеський порт за секунду потрапляє близько 650 видів різних організмів», — зазначив він. За таких умов здатність моря боротися за свою чистоту вкрай важлива.

Борис Александров підкреслив, що на морський імунітет дуже впливає зміна клімату, коливання температур, здатність місцевих організмів протистояти чужорідним. Виходить, у людей і в моря схожі проблеми.