Завтра наша країна відзначає День працівників сільського господарства. А напередодні цієї події ми зустрілися з першим заступником голови райдержадміністрації М.П.Токміловим і попросили його за усталеною багаторічною традицією підбити попередні підсумки сільськогосподарського року, і поділитися планами на майбутнє.

- Передсвяткова ситуація, очевидно, потребує іншого підходу до нашої розмови. Давайте розпочнемо її з приємних повідомлень. Наприклад, чим у цьому складному за природними і фінансовими умовами році потішили хлібороби району?

- Почнемо з того, що в сільському господарстві легких років не буває. І хоч погодні умови цього року склалися краще ніж минулого, але й без певних труднощів не обійшлося. Та все ж таки, не дивлячись ні на що, за попередніми підрахунками валовий збір зерна у нинішньому році становить 60,8 тисяч тонн, а це на 9000 більше ніж у минулому. Виконання плану зерна складає 97% (план 62,7 тис. тонн). Середня урожайність 22,6 ц/га. Середній показник 1995-2000 років по валовому збору зернових 50,3 тис. тонн. Цьогорічний урожай — не самий кращий. За останні п'ять років кращий урожай зернових був у 2008 році — 68,7 тис. тонн. Зате за останні 15 років цей рік видався рекордним на врожай кукурудзи. З площі 3,1 тис. га отримано 15,5 тис. тонн зерна при середньої урожайності 49,9 ц/га. Непоганим в цьому році

видався врожай соняшнику — 8,6 тис. тонн насіння з площі 5,9 тис. га, при середній врожайності 14,7 ц/га. Це кращій показник за останні п'ять років. Аграрна осінь рахує прибутки. За провізорними даними, по колу звітуючих сільгосппідприємств району, валовий дохід складатиме 8,1 млн. грн., а всіма господарствами очікується отримання прибутку близько 4,0 млн. грн., у минулому ж році підприємства району в цілому спрацювали зі збитком в 1,0 млн. грн.

Варто зазначити, що з 95 сільгосптоваровиробників, 9 ТОВ і 84 фермерських господарств цього року всі спрацювали прибутково.

Урожайність зернових і зернобобових культур склала 22,6 центнера з гектара. Найвищого результату за цим

показником домоглися хлібороби СФГ „ Журавушка» (керівник В.А. Журавленко) намолочено 2393 тонн зерна, врожайність складає 26,6 ц/га, ТОВ „Правда» (керівник С.М.Нікон) намолочено 6568 тонн зерна, врожайність — 22,6 ц/га, ТОВ „Апікс» (керівник В.В. Коніков) намолочено 3384 тонн, врожайність 22,6 ц/га, СФГ „Ольга» (керівник О.А. Бринза) -4625 тонн зерна, врожайність -20,3 ц/га. Найбільший валовий збір зерна — 6568тонни отримано в ТОВ „Правда» (С.М. Нікон). А найвища врожайність озимої пшениці -35,0 ц/га та озимого ячміню — 30,0 ц/га отримана в ФГ „Перлина-2007» (В.С.Романов). Кращі показники врожайності також в ТОВ „Маяк» (В.В.Кандауров): озима пшениця- 33,7 ц/га, озимий ячмінь -29,0 ц/га.

Передовиками жнив серед комбайнових екіпажів стали Костянтин Михайлович Марков з ТОВ „Апікс», Віктор Леонідович Сороченко, В'ячеслав Вікторович Шемоновський, Яків Сергійович Ткачук з ТОВ „Правда», Володимир Валентинович Журавленко та Олександр Іванович Супруненко з СФГ„Журавушка».

- Ці результати виникли не самі собою. Вони підсумок роботи конкретних людей, конкретних господарств різної форми власності...

- Цього ми теж не забули. І у дні свята ми не тільки перераховуємо десятки прізвищ, але і, за усталеною традицією, багато трудівників одержали дипломи і грамоти райдержадміністрації та районної ради, а також цінні подарунки.

А тепер кілька конкретних прізвищ і адрес. Кращих результатів при перевезені зерна нового врожаю досягли водії ТОВ „Апікс» Володимир Анатолійович Пригуза — 820 тонн, Олексій Леонідович Андрущак — 650 тонн, ТОВ „Маяк» Сергій Володимирович Мартинча — 720 тонн, ВТФ „Олтіс» ТОВ Костянтин Сергійович Кетрушко-610 тонн, ТОВ „Правда» Іван Іванович Макогон — 602 тонни та Ігор Вікторович Літвінов -580 тонн. Кращих результатів урожайності соняшнику досягли СФГ „Садок» 21,8 ц/га, ТОВ „Апікс» 18,0 ц/га, СФГ „Ольга» 17,3 ц/га. Серед кращих спеціалістів і механізаторів, які в нелегких умовах цього року домоглися вагомих показників слід відмітити Івана Олексійовича Приходченка, Віктора Павловича Турчака з ТОВ „Авангард», Інну Станіславівну Сапожнікову, Олександра Станіславовича Підгурського, Анатолія Анатолійовича Заславського з ТОВ „Апікс», Михайла Івановича Слісаренка, Анатолія Петровича Безпечного, Володимира Олександровича Пустомельника, Михайла Михайловича Семидоцького, Віктора Семеновича Костюка з ТОВ „Правда», Олександра Вікторовича Фурдуя, Миколу Васильовича Крутьяна з ВТФ „Олтіс», Ігоря Олександровича Талпе з СФГ „Роксолана», Івана Петровича Зінчука, Валентина Віталійовича Годовенка з СФГ „Стан», Миколу Вікторовича Докуса з ТОВ „Маяк» та багато інших.

- Розумію, назвати всіх зараз складно. Про інших ми теж розповімо. А тепер про те, що необхідно зробити в нашому районі в першу чергу, аби поліпшити ситуацію в сільському господарстві?

- Враховуючи те, що моє життя з 1976 року так чи інакше тісно пов'язане із сільгоспвиробництвом, те що я у Фрунзівському районі людина нова, то, як кажуть свіжим оком все бачиться в дещо іншому світлі. Вивчивши ситуацію, я дійшов невеселого висновку, що фрунзівські сільгоспвиробники no-суті, „варяться кожен в с своєму котлі окремо. Чомусь Асоціація фермерів та рада сільгосптоваровиробників існує фактично лише на папері, і нічим конкретним тим же фермерам не допомагає. Хоча саме така рада може бути потужним інструментом для вирішення маси нагальних питань: від закупівлі добрив, гербіцидів і насіння до найбільш вигідного продажу збіжжя. Адже одна справа все це робити вроздріб, і зовсім інша — гуртом, великими партіями. Теж стосується і застарілого парку сільгосптехніки, який конче потребує оновлення і заміни на більш потужні та сучасні машини. Практика доводить, що наосліп довіряти менеджерам з продажу не можна, адже вони зацікавлені будь-що продати — лише б свої відсотки отримати. І тут би знову б стала в пригоді рада товаровиробників, яка б мала змогу вивчити досвід інших колег і обрати оптимальний для наших умов варіант.

Ще один важливий, на мою думку, момент заключається в тому, що після розвалу колгоспів та багатьох підприємств, щоб якось вижити та прокормити сім'ї почали займатися сільським господарством люди без відповідної освіти і досвіду. Тому, хоч вони і навчились чомусь на власних помилках, щось вичитали в розумних книжках, та все одно досить гостро стоїть питання постійного вдосконалення їхніх знань. І тут знову може допомогти рада товаровиробників, яка б запрошувала науковців і оплачувала їх послуги. Адже наша область є унікальною з погляду наявності наукових закладів аграрного напряму. Тут функціонують потужні Національні наукові центри — Селекційно-генетичний інститут, Інститут виноградарства та виноробства ім. В.Є. Таїрова, Інститут агропромислового виробництва, інженерно-технологічний інститут „Біотехніка», Одеський науково-дослідний і проектний інститут землевпорядкування, три науково-дослідні станції та інші заклади.

Вони дуже допомагають і елітним насінням, і конкретними порадами щодо впровадження зональних технологій агровиробництва, оптимальних термінів проведення всіх польових робіт від сівби до жнив і у багатьох інших напрямах. Чому б нашим сільгоспвиробникам не скористатися такою потужною науковою базою і не використати їх знання на користь собі і людям?

- Тенденції останніх років сформувалися таким чином, що тваринництво як галузь практично щезло в нашому районі...

- На жаль, Ви маєте рацію. І люди тут не винні. Так сталося у результаті не до кінця продуманої аграрної реформи, коли молочнотоварні ферми та інші приміщення для тваринництва були розібрані „по цеглинці. А надії на приватний сектор себе не виправдали. Тим більше, якщо і йому створюють такі складні умови для роботи і реалізації продукції, що незабаром тих же корів може не залишитися і у сільських дворах. Скажу більше. З втратою тваринництва ми втрачаємо не лише молоко та м'ясо, але й такий неоцінений продукт, як органічні добрива, гумус, не в повній мірі використовується структура посівних площ. Взагалі сільське господарство рентабельне тоді, коли являє собою замкнений цикл від вирощування продукції до її переробки. Ми розробили цілу низку першочергових заходів для поліпшення ситуації і відродження тваринництва, але це вимагає значних капіталовкладень. Сподіваюсь, що в близькому майбутньому банки почнуть видавати сільгоспвиробникам кредити під нормальні відсотки, що допоможе втілити наші задумки в життя. Тим більше, що як повідомив цими днями голова Одеського обласного об'єднання Асоціації фермерів та приватних землевласників України Григорій Федорович Афанасьев, намітились позитивні зрушення в цьому питанні. Справа в тому, що Асоціацією фермерів та приватних землевласників України спільно з Міністерством аграрної політики розроблено проект, згідно якого вже з наступного року планується виділяти кредити в розмірі 400 тисяч гривень для розвитку міні-ферм тваринництва, бджолярства, рибних господарств тощо. Визначати кому можна виділяти такі кредити будуть управління агропромислового розвитку та Асоціації фермерів на місцях. В подальшому ті сільгоспвиробники, які створять успішні міні-ферми зможуть з допомогою держави та уряду розширювати та збільшувати своє виробництво.

- Як Ви гадаєте, чи вдасться залучити інвесторів до нашого району?

- Складно сказати. Все залежить від попиту, пропозиції та наявності робочої сили. Вже не один рік намагаємось знайти інвестора для відбудови цегельного заводу, хочеться запустити невеликий олієжиркомбінат, що дозволяють і наші сировинні ресурси. Не завадило б відродити і переробку молока в районі. І нам це вдасться однозначно, питання лише коли. Тим більше, що ні райдержадміністрація, ні районна рада не стоятимуть осторонь всіх існуючих проблем.

А на завершення хочу висловити щиру вдячність всім хліборобам району від молодих механізаторів-початківців і фермерів до посріблених сивиною майстрів хлібної ниви.

Низький вам уклін і побажання здоров'я, щастя і успіхів у вашій нелегкій та благородній праці на землі-годувальниці! Бажаю Вам насамперед терпіння, здоров'я, гарної погоди, врожаїв та ціни на них. А головне стабільності. І тоді у нас все буде добре.

Керівництво ТОВ «Правда» високо оцінює роботу обліковця тракторної бригади, голови профспілкової організації Леоніда Анатолійовича САВЧЕНКА. Він завжди серед людей, всією душею вболіває за доручену справу, його поважають колеги, цінує керівництво. І хоч осінньо-польові роботи вже майже закінчилися, та попереду у Леоніда Анатолійовича ще багато невідкладної роботи, яку він звик робити по честі і совісті.

Микола Дмитрович ЧОРНОМАЗ спюсар-тракторист ВАТ «Затишанське ХІІП». Він керує трактором під час транспортування вантажів, машин, механізмів, металоконструкції/ і споруд різної маси. Трудівник добросовісно проводить поточні ремонти закріплених за ним тракторів та причепів. Керівництво підприємства високо оцінює роботу тракториста та може довірити йому будь-яку відповідальну роботу.