Одним із уроків місцевих виборів в Україні 31 жовтня 2010 року стало усвідомлення уніфікації правил, за якими провадяться вибори.

Одразу ж після місцевих виборів глава держави провів нараду робочої групи з питань удосконалення виборного законодавства. Віктор Янукович заявив, що «виборне законодавство не дозволило провести вибори за високими стандартами». Президент запропонував внести виправлення до всіх законів, які регламентують вибори, а також ухвалити єдиний Виборний кодекс. Причому зробити це потрібно зараз, щоб, за словами Януковича, «закони про вибори не ухвалювалися у майбутньому напередодні самих виборів». За словами Президента, до вдосконалення виборного законодавства запросять не лише вітчизняних експертів, але й міжнародних фахівців.

Головна новація: вибори до парламенту України провадитимуться за змішаною системою, випробуваною на місцевих виборах. По-друге, триває дискусія, чи можуть у виборах брати участь блоки, а чи лише партії. Як заявив голова Адміністрації Президента України Сергій Льовочкін: «Чи будуть брати участь блоки партій у парламентських виборах, обговорить робоча група. Багато які країни по-різному підходять до цього питання. У більшості з них для блоків партій встановлений вищий прохідний бар'єр. Одночасно є точка зору, що зрозумілішою є політична модель, коли люди голосують за політичні партії із чітко визначеними політичними програмами та метою». Політична відповідальність блоків партій найчастіше не визначена. Додамо, що обрання за одномандатним округом передбачає відповідальність депутата за свій округ, а в разі обрання депутата за списками партії або блоку в нього немає мотивації працювати на окрузі.

Звичайно, законодавчі новації не всім до душі. Сергій Соболєв, заступник голови фракції Блока Юлії Тимошенко підкреслив: «Ми наполягаємо на тому, щоб ці вибори проходили винятково за чинним законом про вибори до Верховної Ради». Тому БЮТ розгорнув у підконтрольних йому ЗМІ справжню кампанію дискредитації робочої групи із вдосконалення виборного законодавства.

Зміна законодавства невигідна тим, кого цілком влаштовує механізм ручного керування фракцією. Для Юлії Тимошенко та Володимира Литвина наявність закритих списків стала ще й механізмом контролю над уже обраними депутатами, який будувався на принципі «хочу — візьму до наступного парламенту, хочу – не візьму».

Можлива зміна закону про вибори через повернення мажоритарної складової максимально невигідна Тимошенко. Не тільки тому, що вона фізично не може «розірватися», агітуючи одночасно в усіх 225 мажоритарних округах. Її значно більше не влаштовує незалежність депутата-мажоритарника, яким не покомандуєш, як рабом-списковиком.

Але БЮТ, схоже, згаяв свій час. Заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера заявив під час прес-конференції на сайті «Оглядач» 12 листопада 2010 року, що «з імовірністю 99% виборні блоки перестануть бути суб'єктами виборного процесу, зокрема на чергових парламентських виборах». І додав, що «загалом це позитивна тенденція, оскільки вона дає змогу розвиватися політичним партіям і сприяти політичній структуризації суспільства».

На місцевих виборах виборці вже переконалися в доцільності повернення мажоритарної складової. Депутати-одномандатники найчастіше виявляються значно професійнішими за списковиків, від яких потрібна хіба що демонстрація відданості партійному вождеві. До того ж вітчизняній політичній системі потрібен приплив свіжої крові, тому зміна виборної системи в масштабах країни вже не за горами.